Справа № 646/7161/14-к
№ провадження 1-в/646/820/2014
27.08.2014 року Червонозаводський районний суд м.Харкова у складі:
головуючого - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
засудженого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у дистанційному режимі відеоконференції між Червонозаводським районним судом м. Харкова та Харківським слідчим ізолятором заяву ОСОБА_4 про застосування відносно нього З.У. «Про амністію у 2014 році»,
В провадженні Червонозаводського районного суду м. Харкова перебуває заява ОСОБА_4 про застосування відносно нього З.У. «Про амністію у 2014 році».
Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 336 КПК України судове засідання здійснювалось в режимі відеоконференції під час трансляції з Харківським слідчим ізолятором.
Засуджений у судовому засіданні підтримав заяву.
Прокурор проти задоволення заперечував, посилаючись на те, що засуджений не підпадає під дію З.У. «Про амністію у 2014 році».
Суд, вислухавши думку прокурора, засудженого, вивчивши матеріали справи, прийшов до наступного.
Як було встановлено, вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 09.12.2013 року ОСОБА_4 засуджено за ч. 2 ст. 317, ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 309 КК України до 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна та на підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 29.06.2011 року, яким ОСОБА_4 було засуджено за ч. 1 ст. 185, 70 КК України до 4 років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням строком на 3 роки, та остаточно призначено покарання у вигляді 6 років 3 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 07.04.2014 року вирок Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 09.12.2013 року в частині обвинувачення за ч. 1 ст. 311 КК України скасовано, а кримінальне провадження в цій частині закрито. Вважати засудженим на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, передбачених ч. 2 ст. 317, ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим та остаточно призначено 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна. На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання до призначеного покарання частини невідбутого покарання за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 29.06.2011 року та остаточно призначено покарання у вигляді 6 років 3 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна. В іншій частині вирок суду залишено без змін.
Відповідно до вимог ст.12 КК України, злочин, передбачений ч. 2 ст. 309 КК України законодавцем віднесено до злочину середньої тяжкості, а злочини, передбачені ч. 2 ст. 317, ч. 2 ст. 307 КК України до тяжких злочинів.
Згідно п. в ст. 8 З.У. «Про амністію у 2014 році» амністія не застосовується до осіб які звільнені судом від відбування покарання з випробуванням і до закінчення визначеного судом іспитового строку знову вчинили умисний тяжкий або особливо тяжкий злочин.
Враховуючи вищевикладене, оскільки засуджений в період відбування покарання з випробуванням, призначеного вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 29.06.2011 року знову вчинив тяжкий злочин, заява ОСОБА_4 про застосування відносно ОСОБА_5 «Про амністію у 2014 році» задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 539 КПК України, З.У. «Про амністію у 2014 році», суд -
Заяву ОСОБА_4 про застосування відносно нього З.У. «Про амністію у 2014 році» - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Харківської області через Червонозаводський районний суд м.Харкова протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1