Справа: № 753/8614/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Леонтюк Л. К.
Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.
Іменем України
29 серпня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,
суддів: Мамчура Я.С.,
Горяйнова А. М.,
розглянувши в приміщенні суду в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Дарницького районного суду м. Києва від 25 червня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва про визнання неправомірними дій відповідача та зобов'язання провести перерахунок пенсії як державному службовцю, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва про визнання неправомірною відмови відповідача включити суми індексації заробітної плати, матеріальної допомоги та грошової компенсації за дні невикористаної щорічної відпустки в заробітну плату при призначенні пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».
Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 25 червня 2014 року у в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, апелянт вказує на те, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування нараховувався на всі виплати, отримані позивачем за місцем роботи, в тому числі й на суми індексації заробітної плати, матеріальної допомоги та грошової компенсації за дні невикористаної щорічної відпустки, а тому вони мають бути враховані при призначенні пенсії.
Перевіряючи правильність встановлення обставин справи судом першої інстанції та його висновків, колегія суддів виходить з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_3 з 25.05.2011 отримує пенсію державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу».
Проте, при розрахунку вказаної пенсії, у розрахунок заробітку для обчислення пенсії, відповідач не включив суми індексації заробітної плати, матеріальної допомоги та грошової компенсації за дні невикористаної щорічної відпустки. На зазначені види виплат були нараховані та сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції зазначив, що відповідно до ст.33 Закону України «Про державну службу» такі види виплат, як індексація заробітної плати, матеріальна допомога та грошова компенсація за дні невикористаної щорічної відпустки, не враховуються для обчислення пенсії, тому дії відповідача щодо відмови у перерахунку позивачу пенсії з врахуванням інших виплат є законними та обґрунтованими.
Відповідно до ч. 2 ст. 37 Закону України «Про державну службу» пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.
Відповідно до ч. 2 ст. 37-1 цього Закону, перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
Таким чином, з наведених положень вбачається, що призначення державному службовцю пенсії та її перерахунок здійснюється з сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Згідно положень ч.2 ст. 33 Закону України «Про державну службу» заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок
Згідно ч. 1 ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Згідно зі статтею 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Таким чином, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Враховуючи зазначене, а також зважаючи на наявну в матеріалах справи довідку про заробітну плату, згідно якої єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування нараховувався на всі виплати, отримані позивачем за місцем роботи, в тому числі й на спірні суми, суд першої інстанції дійшов хибного висновку про правомірність їх неврахування.
Аналогічні висновки були викладені Верховним Судом України в постанові від 28 травня 2013 року у справі № 21-97а13.
У відповідності до ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо правомірності дій відповідача, не врахувавши, що Закони України «Про оплату праці» та «Про державну службу» відносять до складу заробітної плати також інші виплати.
Разом з тим, згідно ч.2 ст.5 КАС України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ст. 99 КАС України строк на звернення до суду з адміністративним позовом встановлено в шість місяців.
Оскільки позовні вимоги стосуються системних періодичних виплат, право на які у позивача виникло із встановленням відповідного статусу, то строк коли він мав дізнатись про порушення своїх прав наступав з моменту отриманням таких виплат. Правова необізнаність особи не може бути визнана поважною причиною для пропущення строку звернення до суду, як і підставою для його поновлення, оскільки закони і інші нормативно-правові акти друкуються в періодичних виданнях та є доступними необмеженому колу осіб.
Таким чином, враховуючи звернення позивача до суду з даним позовом лише 13.05.2014 року, позовні вимоги за період з 25.05.2011 року по 12.11.2013 року включно судом першої інстанції повинні були бути залишені без розгляду у відповідності до приписів ст.100 КАС України.
У відповідності до п.3 ч.1 ст.198, п.4 ч.1 ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання або справи.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить висновку, що судом першої інстанції рішення прийнято з порушенням норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи та є підставою для скасування оскаржуваної постанови в цій частині, а в частині позовних вимог з 25.05.2011 року по 12.11.2013 року залишенню без розгляду.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 197 ч.1, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Постанову Дарницького районного суду м. Києва від 25 червня 2014 року скасувати.
Адміністративний позов ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва про визнання неправомірними дій відповідача та зобов'язання провести перерахунок пенсії як державному службовцю задовольнити частково.
Позовні вимоги ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва про визнання неправомірними дій відповідача та зобов'язання провести перерахунок пенсії як державному службовцю за період з 25.05.2011 року по 12.11.2013 року включно залишити без розгляду.
Визнати відмову Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва щодо перерахунку ОСОБА_3 пенсії з врахуванням сум, з яких справлялися внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, протиправною.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_3 пенсії в розмірі 80% від суми заробітної плати, з врахуванням сум матеріальної допомоги та індексації заробітної плати з 12.11.2013 року, відповідно до довідки №01-08/202-03 від 23.05.2011, та з врахуванням сум грошової компенсації за дні невикористаної щорічної відпустки з 01.04.2014, відповідно до довідки №02-05/01-223 від 20.03.2014.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуюча:
Судді:
Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.
Судді: Мамчур Я.С
Горяйнов А.М.