ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
22 липня 2014 року 14:59 № 826/8680/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., при секретарі судового засідання Хилі І.В. за участю представників: позивача - Соболь Ю. П., відповідача - Грищук М.В., прокуратури - Сьомки С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УкоінвестБуд»
до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві
за участю Прокуратури Дніпровського району міста Києва
про визнання недійсним та скасування наказу від 15 квітня 2013 року № 13-д, -
На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 22 липня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «УкоінвестБуд» (далі - ТОВ «УкоінвестБуд», позивач) з адміністративним позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві (далі - Інспекція, відповідач) про визнання недійсним та скасування наказу від 15 квітня 2013 року № 13-д «Про скасування сертифікатів».
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оскаржуваний наказ, виданий Інспекцією поза межами компетенції та прийнятий всупереч Конституції України, актів законодавства та нормативно-правових актів, а відтак є недійсним з моменту прийняття та підлягає скасуванню.
При цьому, позивач зазначає, що відповідно до законодавства, що регулює містобудівну діяльність до компетенції органу державного архітектурно-будівельного контролю належать повноваження щодо видачі відповідного сертифіката або у визначених законодавством випадках відмови у його видачі, втім, вказаними нормативно-правовими актами не передбачено скасування сертифікатів.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги повністю підтримав та просив їх задовольнити.
Відповідач позов не визнав надав суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що посадові особи Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, оскаржуваний наказ прийнятий правомірно, у зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Прокурор проти задоволення адміністративного позову заперечував.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві відповідно до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI та згідно з Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, на підставі запиту прокуратури м. Києва від 12.03.2013 року № 07/1/5-9911-12 та направлення на проведення перевірки від 27.03.2013 року проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодаства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ТОВ «УкоінвестБуд» (02140, м. Київ, вул. Руденка, 6-а) щодо об'єкту будівництва «Будівництво житлово-офісно-торгового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями офісів, торгівлі, вбудованими приміщеннями спортивно-оздоровчого призначення та прибудованими паркінгами на земельній ділянці, обмеженій Харківським шосе, вул. Лохвицькою та гаражно-будівельним кооперативом «Скіф» у Дніпровському районі м. Києва, за результатами якої складено акт від 29 березня 2013 року.
Під час перевірки з виїздом на місце встановлено, що за вказаною вище адресою розташовано житлово-офісно-торговий комплекс з вбудовано-прибудованими приміщеннями офісів, торгівлі, вбудованими приміщеннями спортивно-оздоровчого призначення та прибудованими паркінгами, який прийнято в експлуатацію, про що свідчать видані Інспекцією сертифікати відповідності № KB 16412041363 від 20.03.2012, № KB 16412143320 від 17.08.2012. № KB 16412244555 від 21.12.2012, які засвідчують відповідність закінченого будівництвом об'єкта: «Будівництва житлово-офісного комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями офісів, торгівлі, вбудованими приміщеннями спортивно-оздоровчого призначення та прибудованими паркінгами на земельній ділянці, обмеженій Харківським шосе, вул. Лохвіцькою та Гаражно-будівельним кооперативом «Скіф» у Дніпровському районі міста Києва», проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил та підтверджує його готовність до експлуатації. Замовником зазначеного будівництва є ТОВ «УкоінвестБуд», технічний нагляд здійснено ТОВ «Укрекспертиза», будівельні роботи виконано ТОВ «Укомонолітбуд», авторський нагляд - ТОВ «Будівельний проект».
За результатами перевірки житлово-офісного комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями офісів, торгівлі, вбудованими приміщеннями спортивно-оздоровчого призначення встановлено, що у зазначеному комплексі розпочато виконання будівельних робіт з його реконструкції шляхом зміни техніко-економічних показників будівлі та геометричних розмірів, без дозволу на їх виконання, чим порушено вимоги п. 3 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Також: у ході перевірки виявлено, що під час виконання будівельних робіт відбулося втручання в системи каналізування, водовідведення, водопостачання, газопостачання та електричних мереж: будівлі. Розпочаті ремонтно-оздоблювальні роботи нежитлових приміщень та житлової частини. Доступу до ліфтових кабін не має. На час перевірки вказаний житловий комплекс не відповідав проектним рішенням погодженої проектної документації (лист погодження від 23.01.2008 № 15-800, попередній лист-погодження від 05.12.2006 № 07-10403) та позитивному висновку комплексної державної експертизи (від 15.06.2007, затвердженого Службою «Київдержекспетриза»), які було пред'явлено під час введення комплексу в експлуатацію. З боку осіб (представників) ТОВ «УкоінвестБуд», які були присутні на об'єкті містобудування в будь-яких поясненнях щодо виконання розпочатих будівельних робіт відмовлено, проектно-виконавчої документації не надано, також не пред'явлено наказ на призначення відповідальних осіб або довіреність. Встановити осіб, які безпосередньо виконують вказані будівельні роботи не вбачається можливим. Доступу до частини нежитлових приміщень не забезпечено.
На підставі вказаного вище акту перевірки Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві прийнято наказ № 13 «д» від 15 квітня 2013 року, яким скасовано сертифікати № КВ16412041363 від 20.03.2012, № KB 16412143320 від 17.08.2012, № KB 16412244555 від 21.12.2012 «Будівництво житлово-офісно-торгового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями офісів, торгівлі, вбудованими приміщеннями спортивно-оздоровчого призначення та прибудованими паркінгами на земельній ділянці, обмеженій Харківським шосе, вул. Лохвицькою та гаражно-будівельним кооперативом «Скіф» у Дніпровському районі м. Києва.
02 квітня 2014 року Дніпровською районною у м. Києві державною адміністрацією надіслано лист за № 103-103/Г-354-527, яким було повідомленого ТОВ «УкоінвестБуд» про скасування сертифікатів № КВ16412041363 від 20.03.2012 року, № KB 16412143320 від 17.08.2012 року, № KB 16412244555 від 21.12.2012 року.
Незгода з наказом № 13 «д» від 15 квітня 2013 року Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві обумовила звернення позивача до суду з адміністративним позовом.
Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва погоджується з доводами ТОВ «УкоінвестБуд», виходячи з наступного.
Згідно з ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 року № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до IV і V категорій складності, здійснюється на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Форма акта готовності об'єкта до експлуатації, форма сертифіката, порядок його видачі, розмір та порядок внесення плати за видачу сертифіката визначаються Кабінетом Міністрів України.
Акт готовності об'єкта до експлуатації підписується замовником, генеральним проектувальником, генеральним підрядником або підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників), субпідрядниками, страховиком (якщо об'єкт застрахований).
Згідно п. 3 ст. 39 Закону № 3038-VI орган державного архітектурно-будівельного контролю у разі необхідності під час розгляду питань, пов'язаних з видачею сертифіката, може звернутися до державних органів з метою отримання відповідних висновків.
Неподання таких висновків у визначений органом державного архітектурно-будівельного контролю строк не є підставою для продовження строку видачі сертифіката або відмови в його видачі.
Відповідно до ч. 4, 5 ст. 39 Закону № 3038-VI прийняття рішення про реєстрацію (повернення) декларації про готовність об'єкта до експлуатації, видачу (відмову у видачі) сертифіката здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати подання відповідних документів.
Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката.
Частиною сьомою ст. 39 Закону № 3038-VI орган державного архітектурно-будівельного контролю відмовляє у видачі сертифіката з таких підстав:
1) неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу сертифіката;
2) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;
3) невідповідність об'єкта проектній документації на будівництво такого об'єкта та вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил.
Відмова у видачі сертифіката надається замовникові у строк, передбачений для його видачі.
Згідно п. 26 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 461 (далі - Порядок № 461) Інспекція приймає протягом десяти робочих днів з дати реєстрації заяви рішення про видачу сертифіката за формою згідно з додатком 4 або відмову в його видачі за формою згідно з додатком 5.
Відповідно до ч. 9 ст. 39 Закону № 3038-VI зареєстрована декларація про готовність об'єкта до експлуатації або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об'єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об'єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього.
Підключення закінченого будівництвом об'єкта, прийнятого в експлуатацію, до інженерних мереж здійснюється протягом десяти днів з дня відповідного звернення замовника до осіб, які є власниками відповідних елементів інженерної інфраструктури або здійснюють їх експлуатацію.
Згідно ч. 10 ст. 39 Закону № 3038-VI замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об'єкта до експлуатації, та за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.
Як вбачається з матеріалів вказаної адміністративної справи Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві на підставі заяви про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту позивачу видано сертифікати про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта № 16412041363 від 20.03.2012 року, № 16412143320 від 17.08.2012 року, № 16412244555 від 21.12.2012 року.
Відповідно до додатку до Закону України «Про переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, затвердженого» від 19 травня 2011 року № 3392-VI сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до IV і V категорій складності є документом дозвільного характеру.
Водночас, відповідно до ст. 1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» від 06.09.2005 року № 2806-IV (далі - Закон № 2806-IV) (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) документ дозвільного характеру - дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ, який дозвільний орган зобов'язаний видати суб'єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб'єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.
Отже, видані позивачу сертифікати про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта «Будівництва житлово-офісного комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями офісів, торгівлі, вбудованими приміщеннями спортивно-оздоровчого призначення та прибудованими паркінгами на земельній ділянці, обмеженій Харківським шосе, вул. Лохвіцькою та Гаражно-будівельним кооперативом «Скіф» у Дніпровському районі міста Києва» є документом дозвільного характеру.
Частиною першою ст. 4 1 Закону № 2806-IV передбачено, що порядок видачі документів дозвільного характеру або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними (регіональними, місцевими) органами встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням відповідного дозвільного органу, погодженим з уповноваженим органом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
При цьому, ч. 7 ст. 4 1 Закону № 2806-IV дозвільний орган анулює документ дозвільного характеру з таких підстав:
- звернення суб'єкта господарювання із заявою про анулювання документа дозвільного характеру;
- припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення та ліквідації, якщо інше не встановлено законом);
- припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Дозвільний орган, що видав документ дозвільного характеру, може звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру за наявності хоча б однієї з таких підстав:
1) встановлення факту надання в заяві про видачу документа дозвільного характеру та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації;
2) здійснення суб'єктом господарювання певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності, на які отримано документ дозвільного характеру, з порушенням вимог законодавства, щодо яких дозвільний орган видавав припис про їх усунення із наданням достатнього часу для їх усунення.
Анулювання документа дозвільного характеру з підстав, не передбачених законом, забороняється.
У разі анулювання документа дозвільного характеру з підстав, не передбачених законом, документ дозвільного характеру підлягає поновленню за рішенням дозвільного органу або адміністративного суду. Поновлення документа дозвільного характеру відбувається шляхом здійснення відповідного запису в реєстрі документів дозвільного характеру та повернення суб'єкту господарювання безпідставно анульованого документа дозвільного характеру.
Під час розгляду вказаної справи, судом встановлено, що Інспекцією дозвільні документи (сертифікати про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта № 16412041363 від 20.03.2012 року, № 16412143320 від 17.08.2012 року, № 16412244555 від 21.12.2012 року) було скасовано за результатами проведеної вищевказаної позапланової перевірки позивача за відсутності судового рішення, що є порушенням вимог вищевказаного законодавства.
Окрім цього, суд вважає за необхідне зазначати наступне.
Відповідачем, за результатами перевірки встановлено порушення позивачем, як замовником будівництва п. 3 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а саме: виконання будівельних робіт без отримання від органу державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.
За приписами частини четвертої статті 41 Закону № 3038-VI посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
На виконання статті 41 Закону № 3038-VI Кабінет Міністрів України своєю постановою від 23 травня 2011 року № 553 затвердив Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Відповідно до пункту 11 Порядку № 553 посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
У відповідності до пунктів 16-18 Порядку № 553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).
Згідно з пунктом 4 статті 41 Закону № 3038-VI посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, в тому числі, видавати обов'язкові для виконання приписи щодо:
1) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;
2) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
Згідно з Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1995 року № 244, штрафи накладаються на юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
При цьому, суд зазначає, що суб'єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання: на об'єктах IV категорії складності - у розмірі трьохсот сімдесяти мінімальних заробітних плат; на об'єктах V категорії складності - у розмірі дев'ятисот мінімальних заробітних плат.
У той же час, відповідачем не вчинено жодних дій щодо притягнення позивача, як замовника будівництва до відповідальності, шляхом прийняття щодо нього обов'язкових до виконання приписів та накладення штрафів за порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Таким чином, враховуючи вказане вище, суд приходить до висновку, що наказ Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві від 15 квітня 2013 року № 13-д «Про скасування сертифікатів» не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, у зв'язку із чим підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Згідно з частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. ст. 69, 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, відповідач в обґрунтування правомірності своїх висновків не надав достатніх доказів порушень закону позивачем, а тому суб'єктом владних повноважень не доведено своєї правоти в повному обсязі.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує на користь позивача всі здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 73, 08 грн. з Державного бюджету України.
Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УкоінвестБуд» задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати наказ Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві від 15 квітня 2013 року № 13-д «Про скасування сертифікатів».
3. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УкоінвестБуд» понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 73, 08 грн. (сімдесят три гривні 08 копійок).
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя І.М. Погрібніченко
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 28.07.2014 р.