19 серпня 2014 року справа № 823/2332/14
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Руденко А.В.,
при секретарі - Чемерин І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі Черкаської області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Золотоноша про стягнення боргу в сумі 148 грн. 35 коп.,
04.08.2014 управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі Черкаської області звернулося до суду з адміністративним позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Золотоноша, в якому просить стягнути борг в сумі 148 грн. 35 коп.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що відповідачем в порушення вимог ст. 21 Закону України від 23.09.1999 року № 1105-XIV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 № 265 не прийнято до заліку для відшкодування на централізованому рівні витрати за червень 2014р. на виплату пенсій громадянам держав учасників СНД та членам їх сімей, які отримали каліцтво в державах СНД і переїхали на постійне місце проживання в Україну в сумі 52 грн. 86 коп., витрати на виплату пенсій внаслідок нещасного випадку на виробництві ОСОБА_1 в сумі 95 грн. 49 коп.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак надав до суду клопотання про слухання справи без його участі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, однак про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наявною у матеріалах справи розпискою.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, беручи до уваги неявку у судове засідання представників сторін, суд розглядає справу у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив.
Згідно з актом звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (а. с. 7) судом встановлено, що позивач поніс грошові витрати на виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання у червні 2014р. - 9356 грн. 16 коп.
Відповідачем прийнято до відшкодування витрати, понесені позивачем у червні 2014р. - 9207 грн. 81 коп.
Згідно таблиці розбіжностей позивача за червень 2014р. (а. с. 9) відповідачем не враховано витрати на виплату пенсій громадянам держав-учасників СНД та членам їх сімей, які отримали каліцтво в державах СНД і переїхали на постійне місце проживання в Україну у сумі 52 грн. 86 коп.; витрати на виплату пенсій, внаслідок нещасного випадку не пов'язаного з виробництвом в сумі 95 грн. 49 коп.
Оцінюючи встановлені фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних міркувань.
Порядок призначення та виплати пенсій регулюється Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р. № 1058-1У (у подальшому - Закон №1058).
Ст. 58 вказаного Закону визначає обов'язок Пенсійного фонду призначати пенсії та готувати документи для її виплати, забезпечувати своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання.
Відповідно до ст. 30 вказаного Закону пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства). При цьому передбачено, що пенсія по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
Умови та порядок загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, регулюються Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999р. № 1105-Х1V (у подальшому - Закон № 1105).
Відповідно до ст. 21 вказаного Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законом порядку своєчасно відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження здоров'я, в тому числі пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, відшкодування витрат на поховання.
Приписами ст. 25 Закону № 1105 обов'язок по проведенню зазначених страхових виплат покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків за рахунок коштів цього Фонду.
Відповідно до ч. 16 ст. 34 Закону № 1105 виплата пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання провадиться потерпілому відповідно до законодавства про пенсійне забезпечення крім випадків, передбачених пунктом 2 статті 8 та статтею 9 цього Закону.
Відповідно до п. 5 ст. 24 Закону № 1105 Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхування у фінансуванні заходів, пов'язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймаючи рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів. Якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
Розрахунки між Фондами здійснюються відповідно до Порядку відшкодування витрат, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003р. № 5-4/4 (у подальшому - Порядок відшкодування).
П. 4 Порядку відшкодування передбачає, що відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалась пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.
Проаналізувавши вказані приписи, суд приходить до висновку, що діючим законодавством обов'язок призначати та виплачувати застрахованим особам пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання покладено на органи Пенсійного фонду, а Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний приймати участь у фінансуванні витрат на виплату зазначених пенсій та відшкодовувати Пенсійному фонду понесені ним зазначені витрати.
Статтею 2 Закону №1105 визначено, що особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.
Відтак, пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, призначені до набрання чинності Законом №1105 відповідно до законодавства СРСР, повинні виплачуватись відповідно до вказаного Закону органами Пенсійного Фонду України з послідуючим відшкодуванням витрат по їх виплаті Фондом соціального страхування від нещасних випадків.
Судом встановлено, що позивач у червні 2014р. поніс витрати у сумі 52 грн. 86 коп. на виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві ОСОБА_2, який згідно акту № 1 від 09.02.1986 р. про нещасний випадок на виробництві 06.02.1986 р. отримав травму під час роботи у Механізованій колоні № 36, що знаходилася в м. Домодедово, Московської обл. Таким чином, ОСОБА_2 призначено пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві за законодавством колишнього СРСР.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що позивачем доведено факт виплати пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві ОСОБА_2 у червні 2014р. у сумі 52 грн. 86 коп. призначеної за законодавством колишнього СРСР.
Відносно пенсіонера ОСОБА_1, суд зазначає, що відповідно до акта про нещасний випадок на виробництві від 08.08.1974р. ОСОБА_1 отримав травму на виробництві 07.08.1974р. під час навчання у Ватутінському міському середньому ПТУ № 2 та відповідно до довідки серії И-73 від 18.02.1975р. йому встановлено третю групу інвалідності внаслідок трудового каліцтва, пов'язаного з виробництвом.
Відтак, пенсія ОСОБА_1 призначена відповідно до законодавства СРСР, тому ОСОБА_1 відповідно до ст. 2 Закону України № 1105 має право на пенсійне забезпечення за цим Законом.
В свою чергу, п. 2 ст. 8 Закону № 1105 передбачає, що обов'язковому страхуванню від нещасного випадку підлягають учні та студенти навчальних закладів, клінічні ординатори, аспіранти, докторанти, залучені до будь-яких робіт під час, перед або після занять; під час занять, коли вони набувають професійних навичок; у період проходження виробничої практики (стажування), виконання робіт на підприємствах.
Разом з цим, пунктом 2 Порядку № 5-4/4 відшкодування витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві особам, зазначеним у п. 2 ст. 8 Закону № 1105, не передбачено.
ОСОБА_1 отримав травму на виробництві, будучи учнем навчального закладу, тому витрати на виплату пенсії у сумі 95 грн. 49 коп. відшкодуванню не підлягають, оскільки п. 2 Порядку № 5-4/4 не передбачені.
Беручи до уваги встановлені обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково в частині виплати пенсії ОСОБА_2 у чеврні 2014р. у сумі 52 грн. 86 коп. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 86, 94, 128, 159, 162, 163 КАС України,
Адміністративний позов задовольнити частково.
Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Золотоноша (19700, Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Шевченка, 70) на користь управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі Черкаської області (19700, Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Черкаська, 6) витрати на виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку у сумі 52 (п'ятдесят дві) гривні 86 копійок.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у порядку письмового провадження - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя А.В. Руденко