18 серпня 2014 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Горелкіної Н.А.,
суддів: Дербенцевої Т.П., Іваненко Ю.Г.,
Парінової І.К., Умнової О.В.,
розглянувши заяву ОСОБА_3 в особі представника про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 червня 2014 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У лютому 2011 року публічне акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі - ПАТ «Універсал Банк») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 29 травня 2008 року між відкритим акціонерним товариством «Універсал Банк», правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк», та ОСОБА_5 було укладено договір № VC5046 про видачу та використання кредитних карток, відповідно до якого банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 20 270, 78 грн. Внаслідок порушення позичальником строку та порядку погашення кредиту Проте станом на 6 травня 2011 року утворилася заборгованість у розмірі 33 745, 79 грн, яку банк просив стягнути із боржника.
Ухвалою Вінницького міського суду від 21 липня 2011 року провадження у справі було зупинено у зв'язку зі смертю ОСОБА_5
Ухвалою від 30 травня 2012 року провадження у справі відновлено, а 25 липня 2012 року суд своєю ухвалою замінив первісного відповідача на його спадкоємця ОСОБА_4 - дружину ОСОБА_5
Представником позивача уточнено позовні вимоги, оскільки з листа Вінницької державної нотаріальної контори від 29 травня 2012 року стало відомо, що спадкоємці померлого ОСОБА_5 із заявами про прийняття спадщини до нотаріальної контори не зверталися. Враховуючи те, що на час відкриття спадщини дружина відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_4 перебувала у шлюбі зі спадкодавцем, проживала з ним, та протягом шести місяців з часу відкриття спадщини не заявила про відмову від неї, вона відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України є його спадкоємцем, а тому відповідає за зобов'язаннями ОСОБА_5, які виникли на підставі кредитного договору від 29 травня 2008 року.
Під час розгляду справи представник позивача зменшив позовні вимоги і остаточно просив стягнути із ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором станом на 6 травня 2011 року у межах вартості майна, одержаного у спадщину, у розмірі 33 734, 31 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 20 270, 78 грн, заборгованість за процентами - 13 463, 53 грн.
Заочним рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 21 травня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 23 квітня 2014 року, позов задоволено.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних кримінальних справ від 18 червня 2014 року ухвалені у справі судові рішення залишено без змін.
1 серпня 2014 року ОСОБА_3 в особі свого представника звернулася до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із заявою про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 червня 2014 року з підстав неоднакового застосування судами положень ст. 1281 ЦК України, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
На обґрунтування своїх доводів заявник наводить ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 листопада 2011 року, 14 червня 2012 року, 18 вересня 2013 року та від 12 травня 2014 року.
Згідно зі ст. 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 11 «Про судову практику застосування ст. ст. 353-360 ЦПК України», під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Зміст правовідносин із метою з'ясування їх подібності в різних судових рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.
Висновки у наведених для прикладу справах (ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 листопада 2011 року, 14 червня 2012 року, 18 вересня 2013 року та від 12 травня 2014 року) ґрунтуються на відмінних фактичних обставинах у порівнянні зі справою, рішення у якій просить переглянути заявник.
За таких обставин, які свідчать про те, що наведені заявником судові рішення не пітверджують підстави, встановленої п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України, у допуску справи до провадження Верховного Суду України необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 355, 356, 360 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, -
У допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором за заявою ОСОБА_3 в особі представника про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 червня 2014 року відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Н.А. Горелкіна
Судді: Т.П. Дербенцева
Ю.Г. Іваненко
І.К. Парінова
О.В. Умнова