"20" серпня 2014 р. Справа № 20/285
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.,
суддя Барбашова С.В. , суддя Плужник О.В.
при секретарі Крупа О.О.
за участю представників сторін:
стягувача - ОСОБА_1; ОСОБА_2,
боржника - Лазоренко В.П.
Крюківського ВДВС - Донець Я.В.
1-ї третьої особи - не з'явилися
2-ї третьої особи - не з'явилися
3-ї третьої особи - не з'явилися
4-ї третьої особи - не з'явилися
розглянувши апеляційну скаргу боржника (вх.№2165П/3-9) на ухвалу господарського суду Полтавської області від 13 лютого 2014 року у справі №20/285 за скаргою стягувача на бездіяльність Крюківського відділу державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, м. Кременчук, Полтавська область
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька торгова гільдія", м. Кременчук, Полтавська область
треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору:
1. Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації, м. Кременчук, Полтавська область;
2. Управління земельних ресурсів м. Кременчука, Полтавська область;
3. Управління містобудування та архітектури м. Кременчука, Полтавська область;
4. Кременчуцьке міське управління Головного управління міністерства надзвичайних ситуацій в Полтавській області, м. Кременчук, Полтавська область
про усунення перешкод у користуванні майном
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 13 лютого 2014 року по справі № 20/285 (суддя Сірош Д.М.) скаргу ФОП ОСОБА_5 на бездіяльність Крюківського ВДВС Кременчуцького МУЮ по виконанню наказу господарського суду Полтавської області від 22.02.2010 р. за №20/285 задоволено, визнано бездіяльність Крюківського ВДВС Кременчуцького МУЮ по виконанню наказу господарського суду Полтавської області від 22.02.2010 р. за №20/285 незаконною. Визнано дії Крюківського ВДВС Кременчуцького МУЮ щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 30.06.2011 р. з примусового виконання наказу господарського суду Полтавської області від 22.02.2010 р. за №20/285 незаконними. Постанову державного виконавця Крюківського ВДВС Кременчуцького МУЮ Манойло О.Ю. від 30.06.2011 р. про закінчення виконавчого провадження від 30.06.2011 р. з примусового виконання наказу господарського суду Полтавської області від 22.02.2010 р. за №20/285 визнано незаконною. Зобов'язано Крюківський ВДВС Кременчуцького МУЮ провести виконавчі дії та заходи по примусовому виконанню наказу господарського суду Полтавської області від 22.02.2010 р. за №20/285 у строки, передбачені Законом України "Про виконавче провадження".
Боржник, ТОВ "Кременчуцька торгова гільдія", з ухвалою господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення місцевим господарським судом при прийнятті ухвали норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу господарського суду Полтавської області від 13 лютого 2014 року по справі №20/285 скасувати та прийняти ухвалу, якою відмовити у задоволенні скарги ФОП ОСОБА_5 повністю.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 05.05.2014 (колегія суддів у складі: суддя Тихий П.В. - головуючий, судді Івакіна В.О., Россолов В.В.) ухвалу господарського суду Полтавської області від 13.02.2014 по справи №20/285 скасовано, а скаргу залишено без задоволення, з посиланням на виконання рішення суду.
Постановою Вищого господарського суду України від 22.07.2014 року касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 задоволено частково; клопотання позивача про долучення додаткових документів до касаційної скарги задоволено; постанову Харківського апеляційного господарського суду від 05.05.2014 у справі № 20/285 скасовано; справу передано на новий розгляд до Харківського апеляційного господарського суду.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 11.08.2014 року у справі №20/285 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., суддя Барбашова С.В., суддя Плужник О.В.) апеляційну скаргу позивача прийнято до провадження та призначено справу до розгляду на 18.08.2014 року.
Боржник в письмовому поясненні до апеляційної скарги зазначив, що рішення господарського суду по справі №20/285 від 27.08.2008 року, яке знаходилося на примусовому виконанні у Крюківському ВДВС Кременчуцького МУЮ, їхнім підприємством, як боржником по виконавчому провадженню виконане у повному обсязі, тому скаргу ФОП ОСОБА_5 на бездіяльність Крюківського ВДВС вважає безпідставною, а ухвалу господарського Полтавської області від 13.02.2014 року такою, що підлягає скасуванню.
Представник ВДВС в судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача (боржника) підтримав, з оскаржуваною ухвалою не погодився, просив її скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні скарги позивача відмовити, на виконання вимог ухвали суду від 11.08.2014 р. надав до суду належним чином завірену копію постанови про закінчення виконавчого провадження від 30.06.2011 року,
Стягувач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає ухвалу суду першої інстанції законною та обґрунтованою, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу господарського суду - без змін.
Стягувач в судовому засідання просив витребувати оригінал ухвали господарського суду Полтавської області від 13 лютого 2014 року по справі № 20/285, зазначене клопотання залишено без задоволення, так як в копіях матеріалів справи є належним чином завірена копія ухвали, що не суперечить вимогам ст.ст.36,106 ГПК України.
Відповідно до ст.106 ГПК України окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду, зокрема про розгляд скарг на дії(бездіяльність) органів Державної виконавчої служби , у разі подання апеляційної скарги на ухвали місцевого господарського суду,передбачені пунктами 1,5,10 - 21 частини першої цієї статті, до суду апеляційної інстанції передаються лише копії матеріалів, необхідних для розгляду скарги.
Представники третіх осіб в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи зворотні повідомлення про вручення поштових відправлень.
Судова колегія, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали встановила, що рішенням господарського суду Полтавської області від 27.05.2008 р. у справі № 20/285, яке залишено без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 20.10.2008р. позов ФОП ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька торгова гільдія" про усунення перешкод в користуванні майном, задоволено. Згідно цього рішення суд постановив про необхідність відновлення становища, яке існувало до порушення та усунення перешкоди у користуванні нерухомим майном - торговим павільйоном, розташованим у АДРЕСА_1, зобов'язано Товариство знести паркан, що розташований вздовж будівлі торгового павільйону (АДРЕСА_1) зі сторони Центрального ринку міста Кременчука на межі земельних ділянок, а саме: земельної ділянки площею 15942 м2, яка знаходиться на вулиці Першотравнева, 43 у м.Кременчуці, та перебуває у користуванні Товариства згідно з договором оренди землі від 03.04.2006 де знаходяться будівлі та споруди Центрального ринку міста Кременчука, та земельної ділянки, що є власністю Підприємця згідно з державним актом від 24.12.2004 № 060454800019 на право власності на земельну ділянку, на якій знаходиться торговий павільйон по АДРЕСА_1.
На виконання судового рішення 22.02.2010 р. господарським судом Полтавської області видано наказ №20/285 про примусове виконання.
Державним виконавцем Міщенко О.Ю. 24.03.2010 р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.
З метою виконання рішення державним виконавцем відділу ДВС був здійснений огляд території, але визначити який саме паркан підлягає знесенню йому не вдалось, про що був складений акт 05.04.2010.
Для з'ясування наведеного питання державний виконавець відділу ДВС неодноразово звертався до суду за роз'ясненням резолютивної частини рішення щодо уточнення розташування паркану, який підлягає знесенню.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 29.06.2010 по справі № 20/285 державному виконавцю відділу ДВС було роз'яснено рішення, відповідно до змісту резолютивної частини цієї ж ухвали суду.
21.12.2010 державним виконавцем відділу ДВС за участю фахівця ТОВ "Землеустрій та геодезія" складено акт, яким встановлено, що спірний паркан, який підлягав знесенню відсутній. Цим же актом зафіксовано, що наявний паркан стоїть на відстані 8 см від межі земельних ділянок Підприємця та Товариства, на території земельної ділянки, що належить останньому. Фактичне розміщення паркану із зазначенням відстані до межі було нанесено на план земельної ділянки того ж дня, який став додатком до наведеного акта.
30.06.2011 державним виконавцем відділу ДВС Манойло О.Ю. на підставі пункту 8 статті 49 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про закінчення виконавчого провадження в зв'язку з тим, що згідно акту державного виконавця від 21 грудня 2010 року та плану земельної ділянки станом на 21 грудня 2010 року паркан стоїть на земельній ділянці, що належить ТОВ «Кременчуцька торгова гільдія», дальше на 8 см від межі земельної ділянки, що належить ПП ОСОБА_5. На межі земельних ділянок паркан відсутній.
Приписами ч. З ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з
обов'язковим мотивуванням, підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований.
Отже, державний виконавець безпідставно посилаючись на п. 8 ст.49 Закону України "Про виконавче провадження", яким передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом прийняв постанову про закінчення виконавчого провадження. Доказів виконання рішення суду першої інстанції ні боржник, ні ВДВС не надали.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до абрису зйомки кутів повороту меж земельної ділянки Ф-ОП ОСОБА_5, що є складовою технічної документації на земельну ділянку, встановлено, що відстань від торгового павільйону Ф-ОП ОСОБА_5 до межі земельних ділянок позивача та відповідача складає 2,5 м.
Відповідно до роз'яснення у п. 21 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року № 4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи», висновок судової експертизи, яку було проведено в межах провадження з іншої справи, в тому числі цивільної, кримінальної, адміністративної, оцінюється господарським судом у вирішенні господарського спору на загальних підставах як доказ зі справи, за умови, що цей висновок містить відповіді на питання, які виникають у такому спорі.
Згідно з висновком судової комплексної будівельно-технічної та пожежно-технічної експертизи № 8416/8490 від 14 грудня 2012 року, що проводилася в межах провадження судової справи № 18/1694/11 встановлено, що на момент обстеження, яке проводилося 26 листопада 2012 року та 28 листопада 2012 року, основний вхід для покупців в приміщення торгівельного павільйону літ. «А» Ф-ОП ОСОБА_5 з боку території ринку заблокований внаслідок зведення (на відстані 2,5 м від головного фасаду) непроектної металевої огорожі з профільованого листа на металевих стовпах (аркуш висновку 23 абзац 8).
Отже, паркан, який необхідно знести згідно наказу господарського суду Полтавської області № 20/285 від 22 лютого 2010 року, знаходиться на відстані 2,5 м від торгівельного павільйону Ф-ОП ОСОБА_5 і на цій же відстані знаходиться межа земельних ділянок стягувана та боржника.
Судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що боржник не надав документів підтверджуючих виконання рішення суду в добровільному порядку, тобто рішення господарського суду Полтавської області від 27 травня 2008 року у справі № 20/285 залишилось не виконаним.
Відповідно до приписів ст. 124 Конституції України та ст. 115 ГК кодексу України, судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і виконуються в порядку. визначеному Законом України «Про виконавче провадження».
Згідно з ст.1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Стаття 11 Закону України «Про виконавче провадження» визначає обов'язки і права державних виконавців. Зокрема, згідно ч.1 цієї статті, державний виконавець зобов'язаний вжити передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Забезпечення виконання судового рішення впродовж розумного строку є обов'язком України, взятим нею на себе у зв'язку з ратифікацією Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Невиконання цього обов'язку є порушенням, на яке Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу в своїх численних рішеннях, в тому числі у справах проти України.
Судом першої інстанції правомірно встановлено, що Крюківським ВДВС Кременчуцького МУЮ не вжито відповідних заходів передбачених чинним законодавством, спрямованих на своєчасне, неупереджене і повне проведення виконавчих дій з виконання вимог виконавчого документу, які є обов'язком державного виконавця, що в свою чергу вказує на незадовільне ставлення державних виконавців до своїх службових обов'язків, пов'язаних з виконанням рішення суду, прийнятого іменем України.
Отже, бездіяльність Крюківського ВДВС Кременчуцького примусового виконання наказу № 20/285 від 22 лютого 2010 року виражається у незабезпеченні виконання судового рішення впродовж розумного строку.
Суд першої інстанції обґрунтовано визнав незаконними дії Крюківського ВДВС Кременчуцького МУЮ, які полягають у незаконному закінченні виконавчого провадження на підставі акту державного виконавця від 21 грудня 2010 року та плану земельної ділянки станом на 21 грудня 2010 року, у яких зазначено невідповідаючі дійсності обставини, а саме; паркан стоїть на земельній ділянці, що належить ТОВ «Кременчуцька торгова гільдія», дальше на 8 см від межі земельної ділянки, що належить ПП ОСОБА_5.
Посилання боржника в апеляційній скарзі, що рішення господарського суду по справі №20/285 від 27.08.2008 року, яке знаходилося на примусовому виконанні у Крюківському ВДВС Кременчуцького МУЮ, їхнім підприємством, як боржником по виконавчому провадженню виконане у повному обсязі необґрунтовано, так як в матеріалах справи відсутні доказ щодо добровільного виконання.
Суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок, що доводи представника ТОВ «Кременчуцька торгова гільдія» про те, що спірний паркан інший (новий), отже не може бути предметом розгляду даної скарги, не підтверджені належними та допустимими
доказами.
Як свідчать матеріали справи, паркан, який необхідно знести відповідно до наказу суду, знаходиться вздовж будівлі торгового павільйону (АДРЕСА_1) зі сторони Центрального ринку міста Кременчука на межі земельних ділянок, а саме: земельної ділянки площею 15942 МІ. яка знаходиться по вул. Першотравнева, 43 у м. Кременчуці, перебуває в користуванні товариства з обмеженою відповідальністю «Кременчуцька торгова гільдія» згідно з договором оренди землі від 03 квітня 2006 року та на якій знаходяться будівлі та споруди Центрального ринку міста Кременчука, та земельної ділянки, що є власністю суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_5 згідно державного акту № 060454800019 від 24 грудня 2004 року на право власності на земельну ділянку та на якій знаходиться павільйон по АДРЕСА_1.
Суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що постанова про закінчення виконавчого провадження від 30 червня 2011 року прийнята передчасно та з недотриманням вимог діючого на момент вчинення виконавчої дії законодавства, та обґрунтовано задовольнив скаргу стягуавача - ФОП ОСОБА_5 на бездіяльність Крюківського ВДВС Кременчуцького МУЮ.
Таким чином, висновки викладені в ухвалі господарського суду відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи, а мотиви боржника не можуть бути підставою для її скасування, керуючись ст. ст.86, 121-2 ЦК України, ст.ст.101-105 ГПК України колегія суддів
Ухвалу господарського суду Полтавської області від 13 лютого 2014 року у справі №20/285 залишити без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції: Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови складено 26.08.14
Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.
Суддя Барбашова С.В.
Суддя Плужник О.В.