ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
04 серпня 2014 року 08:20 № 826/9077/14
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва - Шулежко В.П., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та м. Києві до Житлово-будівельного кооперативу «Буревісник-6» про застосування заходів реагування, -
З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Територіальне управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та м. Києві (далі - позивач) до Житлово-будівельного кооперативу «Буревісник-6» (далі - відповідач) про застосування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю) у вигляді заборони експлуатації ліфтів №15557, №15558 за адресою: м. Київ, вул. Архітектора Вербицького, 36-Б шляхом накладення пломб до усунення порушень та отримання у встановленому порядку рішення на відновлення роботи.
Згідно із статтею 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України дана адміністративна справа за предметом позову може бути розглянута у порядку скороченого провадження.
Позовні вимоги позивача обґрунтовані тим, що під час проведення планової перевірки встановлено ряд порушень з боку відповідача, чим створено загрозу життю та здоров'ю працівників підприємства, що є порушенням вимог ст. 43 Конституції України, яка гарантує громадянам право на належні і безпечні умови праці.
Відповідач на виконання ухвали суду у встановлений судом строк письмових заперечень проти позову чи заяви про визнання позову не надав.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підставі наказу від 19.05.2014 року № 54, направлення від 20.05.2014 року № 13/366 проведено планову перевірку відповідача щодо дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки при експлуатації ліфтів №15557, №15558 за адресою: м. Київ, вул. Архітектора Вербицького, 36-Б, за результатами якої складено акт від 20.06.2014 року № 13/187/369А.
В ході перевірки виявлено порушення відповідачем ст. 13 Закону України «Про охорону праці», а саме:
не забезпечено функціонування системи управління охороною праці, а саме: не забезпечено належне утримання устаткування. Не проведено експертне обстеження ліфтів № 15557, 15558 у разі закінчення граничного строку експлуатації, що є порушенням п. 9.6.1. НПАОП 0.00-1.02-08 «Правил будови і безпечної експлуатації ліфтів»;
не забезпечено функціонування системи управління охороною праці, а саме: не забезпечено належне утримання устаткування. Не проведено позачерговий технічний огляд ліфтів р.№ 15557, 15558 у разі закінчення граничного строку експлуатації, що є порушенням п. 9.5.1 НПАОП 0.00-1.02-08 «Правил будови і безпечної експлуатації ліфтів»;
не забезпечено функціонування системи управління охороною праці, а саме: не забезпечено належне утримання устаткування. Дозволено роботу ліфтів № 15557, 15558: за непроведеного експертного обстеження; за непроведеного позачергового технічного огляду; у яких закінчився зазначений в паспорті термін роботи, що є порушенням вимог п. 9.7.15 НПАОП 0.00-1.02-08 «Правил будови і безпечної експлуатації ліфтів»;
не виконано вимоги нормативно-правового акту з охорони праці. Дозволено роботу ліфта № 15557, 15558 з несправним пристроєм безпеки, а саме: несправним аварійним звуковим сигналом з кабіни ліфта, що є порушенням вимог п. 9.7.15 НПАОП 0.00-1.02-08 «Правил будови і безпечної експлуатації ліфтів»;
не забезпечено функціонування системи управління охороною праці, а саме: не забезпечено належне утримання устаткування. Дозволено роботу ліфтів № 15557, 15558, у яких мають місце несправності, які впливають на безпечну експлуатацію, а саме: відсутнє обрамлення дверного прорізу купе кабіни та частково шахти ліфтів, що є порушенням вимог п. 9.7.15. НПАОП 0.00-1.02-08 «Правил будови і безпечної експлуатації ліфтів»;
не виконано вимоги нормативно-правового акту з охорони праці. Дозволено роботу ліфтів № 15557, 15558, у яких мають місце несправності, які впливають на безпечну експлуатацію, а саме: Відсутнє освітлення підходу до машинного приміщення ліфтів, що є порушенням вимог п. 9.7.15 НПАОП 0.00-1.02-08 «Правил будови і безпечної експлуатації ліфтів».
Окрім того, відповідача попереджено про необхідність негайного зупинення роботи вищезазначених ліфтів, але на момент звернення позивача із позовною заявою порушення відповідачем не усунуто.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Законом, що визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) є Закон України «Про основні засади державного нагляду контролю у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 року №877-V (далі - Закон України «Про основні засади державного нагляду контролю у сфері господарської діяльності»).
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду контролю у сфері господарської діяльності», Державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Плановий чи позаплановий захід повинен здійснюватися у присутності керівника або його заступника, або уповноваженої особи суб'єкта господарювання. (ч. 11 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду контролю у сфері господарської діяльності»).
Планові заходи зі здійснення державного нагляду передбачені статтею 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду контролю у сфері господарської діяльності».
Так, планові заходи здійснюються відповідно до річних або квартальних планів, які затверджуються органом державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому.
Згідно з абз. 2 пп. 6 п. 4 Положення про Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011р. № 408/2011 (далі - Положення № 408/2011), Держгірпромнагляд України відповідно до покладених на неї завдань здійснює у визначеному порядку державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства з охорони праці в частині безпечного ведення робіт, промислової безпеки, безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення юридичними та фізичними особами, які відповідно до законодавства використовують найману працю, у тому числі з питань будівництва, реконструкції та експлуатації об'єктів підвищеної небезпеки, потенційно небезпечних об'єктів і виробництв.
Органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду контролю у сфері господарської діяльності», для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.
За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт (ч. 6 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду контролю у сфері господарської діяльності»).
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
Як встановлено судом, за результатами планової перевірки позивачем складено акт від 20.06.2014 року № 13/187/369А перевірки відповідача щодо дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки при експлуатації ліфтів, яким зафіксовано виявлені порушення вимог законодавства.
Суд звертає увагу, що перевірка проводилась у присутності голови правління підприємства Грищенко Г.М., акт отримано наручно 20.06.2014 року без зауважень відповідача, що підтверджується відповідною відміткою в акті.
Однак, на час проведення перевірки, як вбачається з акту перевірки від 20.06.2014 року № 13/187/369А, та прийняття рішення у справі, Житлово-будівельний кооператив «Буревісник-6» продовжує функціонувати із порушеннями правил та норм пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей.
Відповідно до ч. 7 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.
З метою впорядкування організації та здійснення державного нагляду органами Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 11.08.2011 р. № 826 затверджено Положення про організацію та здійснення державного гірничого нагляду, державного нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки та охорони праці в системі Держгірпромнагляду України (далі - Положення).
Відповідно до п.2.26 Положення, право заборони виконання робіт, виробництва виникає у разі виявлення під час перевірки:
- порушень вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки, що створюють загрозу життю працівників;
- порушень вимог Кодексу України про надра;
- відсутності дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки;
- непроведення у встановленому порядку та в терміни технічного огляду, випробування або експертного обстеження машин, механізмів та устатковання підвищеної небезпеки;
- виникнення нещасного випадку зі смертельним або тяжким наслідком, групового нещасного випадку.
Пунктом 2.27 Положення визначено, що заборона виконання робіт або виробництва, обмеження виробництва здійснюються на підставі відповідного акта перевірки розпорядженням, форма якого наведена в додатку 5 до цього Положення.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 року № 2694-XII, роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме:
створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов'язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання;
розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці;
забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються;
впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо;
забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом;
забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин;
організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я виробничих факторів;
розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства (далі - акти підприємства), та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечує безоплатно працівників нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці;
здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці;
організовує пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці;
вживає термінових заходів для допомоги потерпілим, залучає за необхідності професійні аварійно-рятувальні формування у разі виникнення на підприємстві аварій та нещасних випадків.
Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
Дослідивши акт перевірки, суд встановив, що відповідачем не дотримано вимог нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, інших нормативно-правових актів.
Статтею 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду контролю у сфері господарської діяльності», обов'язки суб'єкта господарювання передбачено, що суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов'язаний:
допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом;
виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства;
надавати документи, зразки продукції, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону;
одержувати примірник припису або акта органу державного нагляду (контролю) за результатами проведеного планового чи позапланового заходу.
Вказані порушення в акті перевірки на час розгляду справи жодним чином відповідачем не спростовані, не надано належних доказів на підтвердження усунення порушень, як і не подано заперечень проти позовної заяви.
Згідно із ст. 4 Закону України «Про охорону праці» державна політика в галузі охорони праці базується на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці.
Від імені держави державне управління охороною праці згідно зі ст. 31 Закону України «Про охорону праці» здійснює спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці. Зазначеним органом є Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України, яка наділена правом контролю та застосування заходів, передбачених законодавством щодо дотримання роботодавцем законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці, в тому числі і тих, що створюють загрозу життю та здоров'ю працівників.
Таким чином, системно проаналізувавши правові норми чинного законодавства, враховуючи законність проведення позивачем планових заходів, виявлення під час перевірки порушення відповідачем вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, що створюють загрозу здоров'ю та життю працівників - виникнення умов, за яких подальше продовження експлуатації ліфтів №15557, №15558 призведе до ризику спричинення внаслідок цих умов фізичної шкоди працівникам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та м. Києві про застосування заходу реагування є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Разом з тим, суд звертає увагу відповідача, що останній не позбавлений права на звернення до суду із заявою про скасування заходів реагування, застосованих судом за результатом розгляду даної справи, якщо обставини, які стали підставою для вжиття заходів реагування, перестали існувати або усунуті, що підтверджується відповідними доказами. Така заява подається до адміністративного суду, який прийняв постанову про застосування відповідних заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) в порядку, встановленому ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Окрім того, враховуючи клопотання позивача в позовній заяві про звільнення від сплати судового збору та надання на підтвердження зазначеного належних доказів, враховуючи положення ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», ч. 1 ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе звільнити Територіальне управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та м. Києві від сплати судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи викладене, системно проаналізувавши норми законодавства, надавши оцінку наявним у справі доказам, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 94, 160-162, 183-2, 254 КАС України, суд,-
Адміністративний позов Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та м. Києві задовольнити повністю.
Застосувати до Житлово-будівельного кооперативу «Буревісник-6» заходи реагування щодо державного нагляду (контролю) у вигляді заборони експлуатації ліфтів №15557, №15558 за адресою: м. Київ, вул. Архітектора Вербицького, 36-Б шляхом накладення пломб (опечатування) до усунення порушень та отримання у встановленому порядку рішення на відновлення роботи.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.
Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя В.П. Шулежко