Справа № 216/8917/13-ц Головуючий в першій інстанції
Провадження 22ц/774/1650/К/14 Черкасенко Т.Г.
Категорія - 50 (І) Доповідач - Братіщева Л.А.
Іменем України
28 серпня 2014 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Братіщевої Л.А.,
суддів - Грищенко Н.М., Турік В.П.,
при секретарі - Бондаренко І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку ст. 197 ч. 2 ЦПК України за наявними у справі матеріалами, за відсутності осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату судового засідання, та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 24 червня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_4, про стягнення аліментів на період навчання , -
У листопаді 2013 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення з нього аліментів на її користь в розмірі ? частини від всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно на утримання повнолітньої доньки - ОСОБА_4 - на період її навчання, але не більше ніж до досягнення нею 23-х років, посилаючись на те, що їх донька продовжує навчання на денній формі за рахунок бюджету у Київському політехнічному інституті, тимчасово проживає у м.Києві в гуртожитку інституту, у зв'язку із чим потребує матеріальної допомоги батька, який в свою чергу має можливість надавати таку допомогу.
Рішенням Центрально- Міського районного суду м. Кривого Рогу від 24 червня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання повнолітньої доньки - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка продовжує навчання, в розмірі 1/6 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 28.11.2013 р. і до закінчення нею навчання, тобто до 30.06.2016 року , а також на користь держави судовий збір в розмірі 243,60 грн.
Рішення суду в межах стягнення суми аліментів за один місяць допущено до негайного виконання.
В іншій частині позову відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції з постановленням нового, яким відмовити у задоволені позову ОСОБА_3 у повному обсязі, посилаючись на неповноту з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального права.
Так, судом першої інстанції при визначенні розміру аліментів не враховано в повному обсязі його матеріальне становище, зокрема те, що він сплачує аліменти на утримання їхнього неповнолітнього сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, крім того самостійно сплачує залишок спільної з позивачем кредитної заборгованості, який станом на 15.11.2013 рік становить 79 112,67 долларів США.
Крім того судом не надано належної оцінки тому факту, що відповідач подарував своїй дочці ОСОБА_4, нежиле приміщення(магазин) загальною площею 58,5 кв.м., яке його донька може використовувати для підприємницької діяльності і який, як стало відомо відповідачу з 2012 року здається в оренду, а отже його донька ОСОБА_4 вже отримує дохід, який не може бути меншим ніж 400 грн. на місяць, відповідно до п. 170.1.2, 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України та Постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1253 «Про затвердження методики визначення мінімальної суми орендного платежу за нерухоме майно фізичних осіб»
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 25.10.1996 року по 29.02.2012 року. Від шлюбу мають дітей: доньку- ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Станом на теперішній час, ОСОБА_4 навчається на 2-му курсі факультету менеджменту та маркетингу Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» денної форми навчання на бюджетній основі, строк навчання якого закінчується 30.06.2012 року.
Стягуючи з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання повнолітньої доньки, що продовжує навчання, й визначаючи їх у розмірі 1/6 частини всіх його доходів (заробітку) щомісячно, суд першої інстанції виходив з фактичного розміру витрат, необхідного для утримання повнолітньої ОСОБА_4 у зв'язку з її навчанням, матеріального стану обох сторін, а також матеріального стану самої повнолітньої ОСОБА_4
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Покладаючи на відповідача обов'язок зі сплати аліментів на користь позивачки на утримання ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив з факту досягнення ОСОБА_4 повноліття й продовження нею навчання, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 8-9), при цьому визначаючи розмір аліментів, що підлягає стягненню з відповідача, суд не встановив й не врахував обставини, що мають значення по справі, в тому числі й те, чи має можливість відповідач сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі.
Так, відповідно до ч.1 ст. 200 СК України, при визначенні розміру аліментів на повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання, суд враховує обставини, зазначені у ст. 182 СК України, а саме: стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки сина, інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч.2 ст. 200 СК України, при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Як вбачається з матеріалів справи повнолітня ОСОБА_4. самостійного заробітку не має, отримує стипендію в сумі 730 грн., продовжує навчання на 2-му курсі Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» денної форми навчання, строк навчання якого закінчується 30.06.2016 року, у зв'язку з чим потребує матеріальної допомоги.
Судом встановлено, та сторонами не оспорюється те, що відповідач ОСОБА_2. є приватним підприємцем, здійснює торгівельну діяльність в магазині будівельних матеріалів «Мегабуд» та є власником вказаного приміщення, має постійний дохід, що свідчить про його здатність надавати матеріальну допомогу на утримання ОСОБА_4
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач відповідно до рішення Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу від 06.02.2014 року сплачує аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно.
Доводи апеляційної скарги, з приводу того, що відповідач подарував своїй доньці ОСОБА_4 нежиле приміщення, загальною площею 58.5 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, для використання його в подальшому для підприємницької діяльності, колегія суддів відхиляє оскільки, як було встановлено в суді першої та не спростовано в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_4, на даний час у зв'язку із навчанням тимчасово проживає у м.Києві, тому вона не використовує вищевказане приміщення для здійснення підприємницької діяльності.
Крім того, сам факт подарунку відповідачем своїй доньці ОСОБА_4 вищевказаного нежилого приміщення, не є підставою, для звільнення відповідача від обов'язку сплати аліментів на повнолітню доньку, яка продовжує навчання, так відповідно до ст.. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Доводи апеляційної скарги, про те що дане нежитлове приміщення з 2012 року здається в оренду у зв'язку із чим ОСОБА_4 щомісячно отримує дохід, колегія суддів відхиляє, оскільки вони не мають офіційного підтвердження.
Відповідно до ст.10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивачка ОСОБА_3 до грудня 2012 року працювала приватним підприємцем, з 18.12.2012 року припинила свою підприємницьку діяльність у зв'язку з її нерентабільністтю, що підтверджується повідомленням про припинення такої діяльності № 8921 від 18.12.2012 року. На даний час позивач не працює.
Встановлюючи розмір аліментів у розмірі 1/6 частини від заробітку (доходу) відповідача, суд врахував вимоги ст. 180 СК України, відповідно до якої батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Статтею ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014рік» прожитковий мінімум на одну особу з 01 січня 2014 року встановлено у розмірі з 01 січня - 1176грн., з 01 липня 2014 року -1207 грн., з 01 жовтня 2014 року- 1256 грн.
Доводи апеляційної скарги, стосовно того що відповідач самостійно сплачує залишок спільної з позивачем кредитної заборгованості, колегія суддів не бере до уваги, оскільки наявність кредитних зобов'язань не є підставою для зменшення розміру аліментів чи взагалі для звільнення особи від їх сплати в розумінні ст. 182 СК України.
Покладаючи на відповідача обов'язок зі сплати аліментів на користь позивача, суд першої інстанції виходив з факту досягнення ОСОБА_4 повноліття й продовження нею навчання, що підтверджується матеріалами справи, при цьому визначаючи розмір аліментів, що підлягає стягненню з відповідача, суд встановив й врахував обставини, що мають значення по справі, в тому числі й те, чи має можливість відповідач сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі.
Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджені письмовими матеріалами справи та поясненнями учасників процесу.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає нормам матеріального та процесуального права, висновки суду відповідають обставинам справи, в той час як доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, тому апеляційну скаргу ОСОБА_2 слід відхилити, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313 - 315, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 24 червня 2014 року залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: