Справа № 569/7318/14-ц
22 серпня 2014 року Рівненський міський суд
під головуванням судді - Ковальова І.М.
при секретарі - Жижчук А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні та вселення в квартиру,-
В Рівненський міський суд з позовом звернувся ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні квартирою шляхом вселення, посилаючись на те, що йому згідно договору купівлі-продажу серії ВЕК №727051 р. №1730, посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_3 від 24 квітня 2007 року, належить на праві власності квартира АДРЕСА_1. Під час відсутності його на території України, відповідач по справі ОСОБА_2 замінила замки в квартирі та перешкоджає йому проживати в даній квартирі. Тому просить усунути перешкоди у користуванні квартирою АДРЕСА_1 шляхом вселення його в дану квартиру.
В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги повністю підтримав, просить суд їх задоволити з підстав, викладених у позовній заяві та зобов'язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 в користуванні квартирою АДРЕСА_1 та вселити ОСОБА_1 в квартиру АДРЕСА_1.
В судовому засіданні представник відповідача заявлені позовні вимоги не визнав, просить суд відмовити у їх задоволенні, свої заперечення мотивує тим, що позивач орієнтовно з грудня 2012 року взагалі не проживає у квартирі АДРЕСА_1. Виїхавши з квартири, з собою позивач забрав власні речі. Сторони тривалий час не живуть разом, однак причиною цього є власне рішення позивача. Замки на дверях відповідач не змінювала, так як у цьому не було жодної потреби. Позивач володіє ключами від замків і в будь-який момент може прибути для проживання у власну квартиру.
Заслухавши учасників судового процесу, свідків, дослідивши матеріали справи та подані сторонами письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 16 жовтня 2009 року сторони по справі уклали шлюб, який був зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Рівненського міського управління юстиції.
Від даного шлюбу у сторін ІНФОРМАЦІЯ_5 народилась донька ОСОБА_9.
Ще до укладання шлюбу, 24 квітня 2007 року позивач по справі ОСОБА_1 придбав згідно договору купівлі-продажу серії ВЕК №727051 р. №1730, посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_3
двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, що підтверджується дослідженою інформацією з реєстру прав власності на нерухоме майно №20156385 від 08 квітня 2014 року виданого Реєстраційною службою Рівненського міського управління юстиції Рівненської області.
З дослідженої в судовому засіданні довідки начальника Управління державної міграційної служби України в Рівненській області від 16 квітня 2014 року №5610/1499 вбачається, що відповідно до обліків Рівненського МВ УДМС України в Рівненській області за адресою АДРЕСА_1 значаться зареєстрованими: ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1; ОСОБА_1 ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2; ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3; ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4.
Подружнє життя у сторін по справі не склалося, оскільки у них різні погляди на життя, що призвело до суперечок, які часто між ними виникали. На даний час триває судовий процес по розірванню шлюбу. Сторони тривалий час не живуть разом.
Під час відсутності позивача на території України, відповідач по справі ОСОБА_2 замінила замки в квартирі. На початку 2014 року позивач виявив, що відповідач по справі ОСОБА_2 замінила замки в квартирі, що є перешкодою йому проживати у власній квартирі.
На неодноразові прохання позивача отримати доступ до квартири та особистих речей відповідач відмовляє та погрожує позивачу.
Відповідно до ч.1 ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ст.383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.
Власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.
Відповідно до ст.150 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Відповідно до ст.155 ЖК України жилі будинки (квартири), що є в приватній власності громадян, не може бути в них вилучено, власника не може бути позбавлено права користування жилим будинком (квартирою), крім випадків, установлених законодавством.
Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Викладені в позовній заяві обставини в судовому засіданні підтвердили допитані свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6, дані показання суд визнає як належні та допустимі докази по справі.
До показань свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_2, яка була допитана в порядку ст.62 ЦПК України в частині, що відповідач по справі ОСОБА_2 не замінювала замки в квартирі та не перешкоджає позивачу проживати у власній квартирі, суд відноситься критично, оскільки вони повністю спростовані показаннями свідків ОСОБА_5,ОСОБА_6 та дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами.
Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, а також те, що в судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги повністю довів, а представник відповідача їх не спростував, тому позов підлягає до задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,60,212,213,215,293,294 ЦПК України, ст.ст.317,319,383,391 ЦК України, ст.ст.150,155 ЖК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні та вселення в квартиру - задоволити.
Зобов'язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 в користуванні квартирою АДРЕСА_1.
Вселити ОСОБА_1 в квартиру АДРЕСА_1.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий :