Справа № 369/6498/14-к
1-кп/369/299/14
іменем України
22.08.2014 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2
за участі прокурора: ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Бушеве Рокитнянського району Київської області, українки, громадянки України, неповна середня освіта, незаміжньої, не працюючої, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої
- у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 302 КК України
Приблизно в лютому 2013 року, ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , повідомила ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що заробляє на життя наданням добровільних сексуальних послуг за матеріальну винагороду. Отримавши вказану інформацію, ОСОБА_6 висловила бажання також вступати в добровільні сексуальні стосунки з незнайомими особами за винагороду.
ОСОБА_4 , будучи обізнаною в тому, що ОСОБА_6 є неповнолітньою, взяла на себе обов'язок підшукати осіб для надання останньою послуг сексуального характеру.
Так, 12.04.2013 року близько 23 години ОСОБА_4 разом з неповнолітньою ОСОБА_6 , перебуваючи за адресою тимчасового проживання: АДРЕСА_2 отримала телефонний дзвінок від раніше незнайомого ОСОБА_7 , 1975 р.н. з пропозицією від останнього вступити в добровільні сексуальні стосунки за винагороду.
ОСОБА_4 , погодившись на вказану пропозицію, повідомила, що година надання нею сексуальних послуг буде коштувати 400 грн., але якщо він замовить її подругу, то година надання сексуальних послуг буде коштувати 300 грн. за кожну дівчину. Крім того, повідомила, що за орогенітальний контакт необхідно буде сплатити 200 грн. На вказані умови ОСОБА_7 погодився та домовився з ОСОБА_4 про зустріч навпроти будинку АДРЕСА_2 . В подальшому ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, з метою звідництва для розпусти, повідомила про ці умови неповнолітню ОСОБА_6 , чим вчинила посередництво, яке проявилося у сприянні добровільним сексуальним стосункам незнайомих між собою осіб та полягало в організації їх зустрічі.
12.04.2012 року близько 23 год. 50 хв., зустрівшись за вищезазначеною адресою, ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 поїхали до озера, яке розташоване по АДРЕСА_3 , де ОСОБА_7 передав ОСОБА_4 500 грн., із них 300 грн., як сплату за надання сексуальних послуг ОСОБА_4 та 200 грн. за орогенітальний контакт з ОСОБА_6 .
Перебуваючи біля озера, яке розташоване по вул. Леніна с. Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області протягом однієї години ОСОБА_4 надала платні сексуальні послуги ОСОБА_7 , після чого відповідно до попередньої домовленості неповнолітня ОСОБА_6 повинна була вступити в добровільний орогенітальний контакт з ОСОБА_7 , однак, дані дії не були здійснені ОСОБА_6 в зв'язку з тим, що ОСОБА_7 відмовився від домовлених послуг, оскільки в нього виникли сумніви у повнолітті останньої.
Крім того, 18.04.2013 року близько 19 години ОСОБА_4 , перебуваючи на автодорозі «Київ-Чоп» в напрямку м. Житомир 21 км. в с. Стоянка Києво-Святошинському районі Київської області отримала пропозицію від раніше незнайомого ОСОБА_8 щодо надання нею добровільних послуг сексуального характеру та на підшукування ще однієї особи жіночої статі для надання його другу сексуальних послуг протягом однієї години за грошову винагороду в приміщенні готельно-розважального комплексу «Перехрестя».
ОСОБА_4 , погодившись на вказану пропозицію, повідомила, що година надання нею сексуальних послуг буде коштувати 400 грн., а година надання сексуальних послуг ОСОБА_6 буде коштувати 300 грн. Після чого ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, з метою звідництва для розпусти, достовірно знаючи про неповнолітній вік ОСОБА_6 , запропонувала останній вступити з ОСОБА_9 в статеві відносини за грошову винагороду, чим вчинила звідництво для розпусти із залученням неповнолітньої, а саме посередництво, яке проявилося у сприянні добровільним сексуальним стосункам незнайомих між собою осіб та полягало в організації їх зустрічі.
В подальшому ОСОБА_4 разом з неповнолітньою ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 на автомобілі марки „DEAWOO” приїхали до готельно-розважального комплексу „Перехрестя”, який розташований за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петрушки, вул. Л.Українки, 39-А, де ОСОБА_4 та ОСОБА_6 надали добровільні послуги сексуального характеру за грошову винагороду загальною сумою 700 грн., які розділили між собою, відповідно, ОСОБА_4 отримала 400 грн., а ОСОБА_6 - 300 грн.
В судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину у скоєнні злочину визнала повністю та суду пояснила, що у квітні 2013 року вона познайомилась з ОСОБА_6 . В той час обвинувачена заробляла на життя шляхом надання сексуальних послуг. Подруга ОСОБА_6 також захотіла як і обвинувачена заробляти гроші, на що обвинувачена погодилась, знаючи що ОСОБА_6 неповнолітня. Знаходячись біля ТРЦ «Перехрестя» ОСОБА_4 та ОСОБА_6 замовили клієнти і вони поїхали надавати сексуальні послуги за грошову винагороду. Перебуваючи у сауні, ОСОБА_4 разом з ОСОБА_6 було затримано працівниками міліції. Зазначила, що їй заплатили 400 грн., а ОСОБА_6 300 грн. Чому саме клієнт відмовився від послуг ОСОБА_6 не знає.
У скоєному щиро розкаялася. Просила її суворо не карати та не позбавляти волі. З обвинувальним актом погодилася в повному обсязі.
Крім показів обвинуваченої, її вина у вчиненні звідництва для розпусти із залученням неповнолітнього підтверджується письмовими доказами, які були досліджені в ході судового розгляду, а саме:
- даними з протоколу про прийняття заяви ОСОБА_7 від 13.04.2013 року, відповідно до якої ОСОБА_7 пояснив, що 12.04.2014 року, приблизно о 22 годині 45 хвилин дівчина на імя ОСОБА_10 звела з ним неповнолітню дівчину на імя ОСОБА_11 для надання йому сексуальних послуг за грошову винагороду в розмірі 200 ( двісті ) грн. за год. на березі озера по вул. Леніна в с. Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області ( а.с. 13-14 т. 1 );
- даними з рапорту старшого оперуповноваженого СКР Києво-Святошинського РВ ГУМВС України в Київській області капітана міліції ОСОБА_12 від 18.04.2013 року, відповідно до якого 18.04.2013 року було задокументовано факт звідництва зі сторони ОСОБА_4 , яка звела в сауні готельно-розважального комплексу «Пекрекресток», що по АДРЕСА_4 , неповнолітню ОСОБА_6 для надання сексуальних послуг за грошову винагороду в розмірі 350 грн. за годину ( а.с. 15 т. 1 );
- даними з заяви ОСОБА_13 від 17.06.2013 року, відповідно до якої вона просить притягнути до кримінальної відповідальності ОСОБА_4 , яка втягнула неповнолітню ОСОБА_6 у зайняття проституцією ( а.с. 17 т. 1 );
- даними з протоколу огляду місця події від 18.04.2014 року, відповідно якого працівниками міліції в присутності двох понятих було оглянуто територію місцевості по вул. Гагарина в с. Петрушки Києво-Святошинського району Київської області поблизу готелю «Перекресток». На доріжці для пішоходів, яка проходить повздовж проїжджої частини було виявлено дві дівчини, а саме: ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , в яких було вилучено грошові кошти: у ОСОБА_4 - 400 грн., а у ОСОБА_6 - 300 грн., які вони отримали за надання сексуальних послуг ( а.с. 18-20 т. 1 ).
Суд вважає, що обвинувачена ОСОБА_4 давала суду правдиві, логічні та послідовні покази, які відповідають встановленим судом обставинам справи. Дії ОСОБА_4 кваліфіковано судом за ч. 3 ст. 302 Кримінального кодексу України (далі - КК України), як звідництво для розпусти із залученням непонолітнього.
Призначаючи покарання обвинуваченій, суд враховує, що злочин за ч. 3 ст. 302 КК України, згідно ст. 12 КК України, відноситься до тяжких злочинів, обвинувачена раніше не судима ( а.с. 124 ), за даними облікової документації не перебуває під наркологічним та психіатричним диспансерно-динамічним наглядом ( а.с. 119, 123 т. 1 ), за місцем проживання характеризується негативно ( а.с. 114, 116 т. 1 ), має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( а.с. 21 т. 2 ).
Обставиною, що пом'якшує покарання, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття в скоєному злочині, що полягає у критичній оцінці підсудної своєї протиправної поведінки, що характеризується щирим осудом цієї поведінки, повним визнанням своєї вини, висловленні жалю з приводу вчиненого та готовності нести покарання за вчинений злочин.
Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року за № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» суди при призначенні покарання у кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо дотримуватись вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
У зв'язку з вищевикладеним, призначаючи необхідне та достатнє покарання для виправлення обвинуваченої ОСОБА_4 та попередження вчинення нею нових злочинів, суд вважає за необхідне призначити покарання за ч. 3 ст. 302 КК України у виді позбавлення волі, в межах санкції вказаної статті.
Враховуючи, що обвинувачена ОСОБА_4 раніше не судима, має на утриманні малолітню дитину - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ставлення обвинуваченої до вчиненого, її щире каяття, суд приходить до переконання про можливість виправлення обвинуваченої ОСОБА_4 без ізоляції від суспільства, тобто без реального відбування покарання і на підставі ст. 75 КК України звільняє її від відбування покарання з випробуванням.
Долю речових доказів суд вирішує на підставі ч. 9 ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати у справі відсутні.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368 - 371, 373, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винуватою у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 302 КК України, та призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком 2 (два) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням - іспитовим строком 3 (три) роки.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, періодично з'являтись до кримінально-виконавчої інспекції для реєстрації.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту проголошення вироку.
Запобіжний захід ОСОБА_4 застосувати у виді особистого зобов'язання, до набрання вироком законної сили, проживати за вказаним місцем проживання, не виїжджати із вказаного місця проживання без дозволу судді та з'являтись по першій вимозі судді, повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
Речові докази по справі - грошові кошти, вилучені у ОСОБА_6 в сумі 300 грн., а саме: одна купюра номіналом « 200 гривень» СТ № 256881, одна купюра номіналом №100 гривень» Ка № 2013441, а також вилучені кошти у ОСОБА_4 в сумі 400 грн., а саме: дві купюри номіналом « 200 гривень» ЕХ № 7113708, « 200 гривень» КТ №2013441 - конфіскувати в дохід держави ( а.с. 23-25 т. 1 ); мобільний телефон марки «Нокіа» - залишити у користуванні ОСОБА_6 ( а.с. 31 т. 1 ), мобільні телефони марки «Самсунг» та «LG» - залишити у користуванні ОСОБА_4 ( а.с. 38 т. 1 ).
Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1