"07" серпня 2014 р. м. Київ К/800/28111/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Федорова М.О.
суддів: Островича С.Е.
Костенка М.І.
розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30.07.2013 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.04.2014
у справі № 2а-4857/11/1370
за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова
Головного Управління Міндоходів у Львівській області
до ОСОБА_3
про стягнення податку
Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Львова Головного Управління Міндоходів у Львівській області звернулась до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення про стягнення податку з власників транспортних засобів.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 30.07.2013 позовні вимоги задоволено.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.04.2014 постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30.07.2013 залишено без змін.
Не погоджуючись постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанції при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що на відповідача зареєстровано автомобіль марки VOLKSVAGEN T4 2002 року випуску.
Згідно розрахунку суми податку з власників транспортних засобів під час здійснення першої реєстрації транспортних засобів в Україні, сума податку, що підлягає сплаті відповідачем, становить 17227 грн.
За інформацією начальника Львівського відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи ДАІ при ГУМВСУ у Львівській області, відповідач здійснив першу реєстрацію вищевказаних транспортних засобів, однак квитанція про сплату податку з власників ТЗ відсутня.
Також, підтверджується довідкою Державної податкової інспекції в Шевченківському районі м. Львова №31439/19-020 від 27.12.2010, кошти по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в сумі 17227 грн. від відповідача до місцевого бюджету Шевченківського району не надходили.
Відповідно до ч. 4 ст. 34 Закону України „Про дорожній рух" державна реєстрація та облік автомобілів, автобусів, мотоциклів та мопедів усіх типів, марок і моделей, самохідних машин, причепів та напівпричепів до них, мотоколясок, інших прирівняних до них ТЗ здійснюються підрозділами ДАІ МВС. Для автоматизованого обліку зареєстрованих ТЗ та відомостей про їх власників ведеться Єдиний державний реєстр, держателем якого є ДАІ МВС.
Правилами державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року N 1388, встановлено, що державна реєстрація транспортних засобів здійснюється органами Державтоінспекції МВС лише за юридичними та фізичними особами.
Відповідно до пункту 1 Порядку на території України встановлено єдину процедуру державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі - ТЗ), оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків.
Згідно з пунктом 8 Порядку державна реєстрація ТЗ проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) ТЗ, відповідність конструкції ТЗ установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.
Державна реєстрація ТЗ проводиться за умови сплати їх власниками передбачених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів), а також внесення в установленому порядку платежів за проведення огляду ТЗ, державну реєстрацію (перереєстрацію), зняття з обліку, відшкодування вартості бланків реєстраційних документів та номерних знаків.
Відповідно до пункту 40 Порядку зняття з обліку ТЗ проводиться після їх огляду в підрозділах ДАІ на підставі заяви власника, документа, що посвідчує особу, виконавчого напису нотаріуса, постанови державного виконавця або рішення суду.
У разі відсутності відомостей про сплату мита та інших податків (зборів), передбачених законодавством при імпорті автомобілів, або встановлення факту, що документи, які підтверджують їх сплату, є фіктивними чи підробленими, органи ДАІ відмовляють у реєстрації ТЗ, а якщо такий факт встановлено в період експлуатації автомобіля після його реєстрації.
Відповідно до статті 3 Закону України „Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" перша реєстрація в Україні - це реєстрація транспортного засобу в Україні, яка здійснюється уповноваженими державними органами України вперше щодо цього транспортного засобу.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що на відповідача 08.07.2009 зареєстровано автомобіль марки VOLKSVAGEN T4 реєстраційний номер НОМЕР_1 2002 року, з розрахунку за рік належить до сплати 17227 грн. (об'єм двигуна - 2461 см3, ставка податку за 100 см3 - 700 грн.).
Однак, судами попередніх інстанцій не надано належну оцінку доводам скаржника стосовно того, що ним особисто не було придбано автомобіль.
Також, судами попередніх інстанцій не встановлено чи скаржник особисто писав заяву для державної реєстрації.
Не встановлення в судовому процесі вище зазначених обставин як таких, що мають суттєве значення у справі з огляду на неможливість правильно вирішити спір без їх з'ясування, відповідно до частини другої ст. 227 КАС України є підставою для скасування ухвалених у справі судових рішень у зв'язку з їх не відповідністю вимогам частин 4 та 5 ст. 11, частині 1 ст. 138 та ст. 159 цього Кодексу з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30.07.2013 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.04.2014 у справі № 2а-4857/11/1370 задовольнити частково, судові рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30.07.2013 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.04.2014 у справі № 2а-4857/11/1370 скасувати.
Справу № 2а-4857/11/1370 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий М.О. Федоров
Судді С.Е. Острович
М.І. Костенко