21 серпня 2014 року Справа № 914/3819/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіПоліщука В.Ю. (доповідач),
суддів:Катеринчук Л.Й.,
Короткевича О.Є.,
розглянувшикасаційні скарги Публічного товариства з обмеженою відповідальністю "Дромі" та Публічного товариства з обмеженою відповідальністю "Спрон",
на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 16 квітня 2014 року,
та ухвалуГосподарського суду Львівської області від 3 лютого 2014 року,
у справі № 914/3819/13,
за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк "Львів" (м. Львів),
доПублічного товариства з обмеженою відповідальністю "Спрон" (Ісландія),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:
Компанія Фалона Ентерпрайзис Інк. (Морган і Морган Білдінг, Пасеа Естейт, Роуд таун, Британські Віргінські острови),
простягнення коштів (1 114 714 євро 43 євроцентів, що за офіційним курсом Національного банку України на 07.10.2013 року складає 12 111 244 грн. 12 коп.) та зобов'язання вчинити дії з перерахуванням грошових коштів,-
за участю представників:
від ПАТ "АКБ "Львів": Жовнеренко Г.К. - представник (довіреність від 28.01.2014 року); Туркевич Р.Ю. - представник (довіреність від 18.10.2013 року);
від ПТзОВ "Спрон": Мохнюк Р.Г. - представник (довіреність від 04.12.2013 року);
від ПТзОВ "Дромі": Тоцька А.О. - представник (довіреність від 04.12.2013 року);
від Компанія Фалона Ентерпрайзис Інк.: не з'явились;
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 10.10.2013 року прийнято до розгляду позовну заяву Компанія Фалона Ентерпрайзис Інк. до Публічного товариства з обмеженою відповідальністю "Спрон" (далі за текстом - ПТзОВ "Спрон") про стягнення коштів (1 114 714 євро 43 євроцентів, що за офіційним курсом Національного банку України на 07.10.2013 року складає 12 111 244 грн. 12 коп.) та зобов'язання вчинити дії з перерахуванням грошових коштів та порушено провадження у справі № 914/3819/13, інше.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.10.2013 року у справі № 914/3819/13 здійснено заміну первісного позивача - Компанія Фалона Ентерпрайзис Інк. його правонаступником - Публічним акціонерним товариством Акціонерно-комерційний банк "Львів" (далі за текстом - ПАТ АКБ "Львів"); залучено Фалона Ентерпрайзис Інк. до участі у справі в процесуальному статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 03.02.2014. року у справі № 914/3819/13 (суддя - Матвіїв Р.І.) припинено провадження у справі на підставі п. 1-1) ст. 80 ГПК України.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16.04.2014 року у справі № 914/3819/13 (головуючий суддя - Галушко Н.А., судді: Матущак О.І., Орищин Г.В.) апеляційну скаргу ПТзОВ "Спрон" залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Львівської області від 03.02.2014. року у справі № 914/3819/13 залишено без змін. При цьому, апеляційний господарський суд вказав, що спірна ухвала прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її зміни або скасування відсутні.
Не погоджуючись з прийнятими господарськими судами першої та апеляційної інстанцій ухвалою та постановою, усунувши недоліки, на які було вказано в ухвалі Вищого господарського суду України від 13.06.2014 року (касаційну скаргу було повернуто на підставі п. 4) ч. 1 ст. 1113 ГПК України), Публічне товариство з обмеженою відповідальністю "Дромі" (далі за текстом - ПТзОВ "Дромі") звернулось з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.04.2014 року та ухвалу Господарського суду Львівської області від 03.02.2014. року у справі № 914/3819/13, передати справу на розгляд до місцевого господарського суду. При цьому, ПТзОВ "Дромі" посилається на порушення господарськими судами першої та апеляційної інстанцій ст. 43, 43, 101 ГПК України.
Поряд з цим, не погоджуючись з прийнятою господарським судом апеляційної інстанції постановою, усунувши недоліки, на які було вказано в ухвалі Вищого господарського суду України від 13.06.2014 року (касаційну скаргу було повернуто на підставі п. 4) ч. 1 ст. 1113 ГПК України), ПТзОВ "Спрон" звернулось з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.04.2014 року у справі № 914/3819/13 та передати справу на новий розгляд до господарського суду апеляційної інстанції з урахуванням поданих відповідачем доказів. При цьому, скаржник посилається на порушення господарським судом апеляційної інстанції зокрема, ст. ст. 43, 43, 101 ГПК України, та незастосування права іноземної держави.
Розпорядженням в.о. керівника апарату Вищого господарського суду України Гуменюк І.В. № 08.03-04/1021 від 30.07.2014 року, відповідно до пункту 3.1.11. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматичний розподіл справи № 914/3819/13, за результатами якого справу передано судді Поліщук В.Ю.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 05.08.2014 року, згідно зі ст. 1114 ГПК України, касаційні скарги ПТзОВ "Дромі" та ПТзОВ "Спрон" прийнято до провадження, об'єднано в одне касаційне провадження та призначено їх до розгляду у судовому засіданні за участю уповноважених представників учасників судового провадження.
За Розпорядженням заступника секретаря судової палати від 11.08.2014 року, розгляд справи здійснено у складі колегії суддів: головуючий суддя - Поліщук В.Ю., судді: Катеринчук Л.Й., Короткевич О.Є. (за вказаних у розпорядженні підстав).
Ухвалою Вищого господарського суду України від 14.08.2014 року розгляд справи № 914/3819/13 було відкладено, в порядку ст. 77 ГПК України.
19.08.2014 року ПАТ "АКБ "Львів" надало Відзиви на подані ПТзОВ "Дромі" та ПТзОВ "Спрон" касаційні скарги, у яких вважає прийняті місцевим та апеляційним господарськими судами спірні процесуальні акти законними та обґрунтованими, просить залишити їх без змін, а касаційні скарги ПТзОВ "Дромі" та ПТзОВ "Спрон" - без задоволення.
21.08.2014 року від ПТзОВ "Дромі" та ПТзОВ "Спрон" надійшли Заперечення на подані Відзиви, у яких ПТзОВ "Дромі" та ПТзОВ "Спрон" навели доводи, за яких не погоджуються з обставинами, вказаними у наданих ПАТ "АКБ "Львів" Відзивах на касаційні скарги.
В судових засіданнях касаційної інстанції представник ПТзОВ "Дромі" подану касаційну скаргу підтримала за наведених у ній підстав, просила її задовольнити, скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.04.2014 року та ухвалу Господарського суду Львівської області від 03.02.2014. року у справі № 914/3819/13, передати справу на розгляд до місцевого господарського суду.
Представник ПТзОВ "Спрон" подану касаційну скаргу підтримала за наведених у ній підстав, просила її задовольнити, скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.04.2014 року у справі № 914/3819/13 та передати справу на новий розгляд до господарського суду апеляційної інстанції з урахуванням поданих відповідачем доказів.
Представники ПАТ "АКБ "Львів" у судових засіданнях касаційної інстанції проти поданих ПТзОВ "Дромі" та ПТзОВ "Спрон" касаційних скарг заперечили з підстав, наведених у Відзивах на них, просили залишити спірні судові акти без змін, а касаційні скарги ПТзОВ "Дромі" та ПТзОВ "Спрон" - без задоволення.
Компанія Фалона Ентерпрайзис Інк. уповноваженого представника в судові засідання касаційної інстанції не направила, хоча про дату, час та місце розгляду касаційної скарги була повідомлена належним чином. Враховуючи, що учасників судового провадження було повідомлено про те, що не з'явлення їх представників в судове засідання касаційної інстанції не тягне за собою відкладення розгляду справи, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про можливість розгляду касаційної скарги за відсутності в судових засіданнях уповноваженого представника Компанія Фалона Ентерпрайзис Інк.
Заслухавши доповідь судді Поліщука В.Ю., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга ПТзОВ "Дромі" підлягає задоволенню частково, а касаційна скарга ПТзОВ "Спрон" - повністю, з наступних підстав.
Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи встановлено наступне.
04.07.2008 року ПТзОВ "СПРОН" (Sparisjoрur Reykjavikur og naagrennis hf.), Ісландія, були емітовані боргові зобов'язання із встановленням відсоткової ставки боргу та строком погашення - 04.01.2010 року.
Листами від 14.01.2010 року Stuttur Skuldabrefasioрor, фонд цінних паперів (який, в подальшому, 29.10.2012 року, відчужив спірні облігації Аудур Кепітал, яке діяло як посередник між Stuttur Skuldabrefasioрor, фондом цінних паперів, та Фалона Ентерпразис Інк.) направив ПТзОВ "СПРОН" Повідомлення про виставлення вимоги на суму 109 773 371 ісландські крони, які були визнані боржником та включені до Реєстру заявлених вимог.
29.10.2012 року Аудур Кепітал та Фалона Ентерпразис Інк. уклали Договір купівлі-продажу облігацій, за умов п. 1.1. якого Аудур Кепітал (за текстом Договору купівлі-продажу - продавець) продало Фалона Ентерпразис Інк. (за текстом Договору купівлі-продажу - покупець) Облігації номінальною вартістю 100 000 000 ісландських крон з номінальною вартістю виставлених претензій 109 773 371 ісландський крон, а Фалона Ентерпразис Інк. зобов'язалось сплатити Аудур Кепітал 6 500 000 ісландських крон в сукупності.
Умовами п.п. 1.2 та 4.1 Договорів купівлі-продажу облігацій сторони погодили, що будь-які та усі претензії щодо згаданих вище Облігацій передані покупцю і право на претензію переходить в день здійснення оплати; в той же час цей Договір вважається Актом прийому-передачі права на Облігації.
23.08.2013 року ПАТ АКБ "Львів" (як заставодержатель) та Фалона Ентерпразис Інк. (як заставодавець), в часткове забезпечення виконання ТзОВ "Айсінвест" (боржник) зобов'язань перед заставодержателем за Генеральним договором кредитної лінії № 4 від 27.02.2013 року (укладеним між заставодержателем (ПАТ АКБ "Львів") та ТзОВ "Айсінвест"), уклали Договір застави цінних паперів, за умов п. 1.2 якого, у забезпечення виконання зобов'язань боржника заставодавець передає заставодержателю в заставу цінні папери (включаючи без обмеження усі та будь-які права вимоги за ними) - облігації ПТзОВ "СПРОН" у кількості 2 шт. номінальною вартістю 50 000 000 ісландських крон на загальну суму 100 000 000 ісландських крон, які належать заставодавцю на підставі Договору купівлі-продажу від 29.10.2012 року, укладеного між Фалона Ентерпразис Інк. та Аудур Кепітал. Застава здійснюється за угодою сторін та не повинна здійснюватись шляхом індосаменту (п. 1.7 Договору).
Відповідно до п. 1.8 Договору застави, для цілей Договору під терміном "облігації" розуміється також право грошової вимоги за цими цінними паперами включаючи без обмеження право на отримання усіх передбачених випуском цих облігацій платежів.
09.10.2013 року Фалона Ентерпрайзис Інк. звернулась з позовом до ПТзОВ "СПРОН" про стягнення 1 114 714 євро 43 євроцентів, що за офіційним курсом Національного банку України на 07.10.2013 року складає 12 111 244 грн.12 коп.
16.10.2013 року ПАТ АКБ "Львів" та Фалона Ентерпразис Інк. уклали Договір про задоволення вимог заставодержателя (уступки прав), яким сторони засвідчили правомірність набуття ПАТ АКБ "Львів" права власності на спірні облігації на підставі Договору застави цінних паперів.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.10.2013 року у справі 914/3819/13, за заявою ПАТ АКБ "Львів", в порядку ст. ст. 25, 27 ГПК України, здійснено заміну позивача Фалона Ентерпрайзис Інк. правонаступником - ПАТ АКБ "Львів"; залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, первісного позивача - Фалона Ентерпрайзис Інк.
11.12.2013 року ПАТ АКБ "Львів" направив на адресу ПТзОВ "СПРОН" Заяву, у порядку ст. 601 ЦК України, про зарахування зустрічних взаємних вимог на загальну суму 12 384 021 грн. 54 коп., яку ПТзОВ "СПРОН" отримало 19.12.2013 року (згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення) та заперечень на яку не надіслало; доказів відсутності таких зустрічних вимог чи відсутності підстав для зарахування суду першої інстанції відповідачем надано не було.
Встановивши наведені вище обставини, місцевий господарський суд, з яким погодився господарський суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про припинення провадження у справі, в порядку п. 1-1) ч. 1 ст. 80 ГПК України, у зв'язку з припиненням існування предмета спору, оскільки між сторонами спору відбулось зарахування однорідних зустрічних вимог.
Не погоджуючись з такими висновками місцевого та апеляційного господарського судів, ПТзОВ "Дромі" звернулось з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.04.2014 року та ухвалу Господарського суду Львівської області від 03.02.2014. року у справі № 914/3819/13, передати справу на розгляд до місцевого господарського суду. При цьому, ПТзОВ "Дромі" посилається на порушення господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, зокрема, ст. 43, 43, 101 ГПК України.
Поряд з цим, не погоджуючись з прийнятою господарським судом апеляційної інстанції постановою, ПТзОВ "Спрон" звернулось з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.04.2014 року у справі № 914/3819/13 та передати справу на новий розгляд до господарського суду апеляційної інстанції з урахуванням поданих відповідачем доказів. При цьому, скаржник посилається на порушення господарським судом апеляційної інстанції, зокрема, ст. ст. 43, 43, 101 ГПК України, та незастосування права іноземної держави.
Задовольняючи касаційну скаргу ПТзОВ "Дромі" частково та касаційну скаргу ПТзОВ "Спрон" повністю, колегія суддів касаційної інстанції виходить з наступного.
Відповідно до ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно зі ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
На підставі ст. 124 Конституції України, ч. 1 ст. 45, ч. 1 ст. 84 ГПК України, судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій її території.
Постановою Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" № 6 від 23.03.2012 року, з метою забезпечення правильного і однакового застосування господарськими судами норм ГПК України у прийнятті судових рішень, роз'яснено, що рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі. Рішення має бути викладено чітко, зрозуміло, грамотно (тобто не містити граматичних і стилістичних помилок, виправлень).
Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: - чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; - чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; - яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
З огляду на вимоги ч. 1 ст. 4 ГПК України, господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).
Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог ст. 42 ГПК України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Однак, в порушення зазначених вимог, апеляційним господарським судом, всупереч положенням ст. ст. 99, 101 ГПК України, не здійснено перевірку законності і обґрунтованості ухвали місцевого господарського суду у повному обсязі та всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, усі доводи апеляційної скарги ПТзОВ "Спрон" та поданих до неї Додаткових пояснень не розглянуті, обставини справи, які мають значення для правильного її вирішення - не встановлені.
Зокрема, апеляційним господарським судом не надано оцінку твердженням ПТзОВ "Спрон" щодо того, що зараховані позивачем вимоги не є однорідними, не є зустрічними та не можуть бути зараховані (питання наявності, правової природи, зустрічності та однорідності вимог ПТзОВ "Спрон" до ПАТ АКБ "Львів" та, відповідно, вимог ПАТ АКБ "Львів" до ПТзОВ "Спрон" взагалі не було предметом дослідження апеляційного господарського суду).
Водночас, колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне відзначити, що ПТзОВ "Спрон" в обґрунтування поданої апеляційної скарги вказувало про те, що право вимог до позивача належить ПТзОВ "Дромі", однак, зазначені обставини, в порушення ст. ст. 42, 43 ГПК України, не були предметом дослідження апеляційного господарського суду.
Дослідження зазначеного питання має важливі процесуальні наслідки для правильного вирішення спору, оскільки, у разі встановлення того, що рішення з господарського спору у цій справі може вплинути на права або обов'язки ПТзОВ "Дромі" щодо однієї з сторін, останній має бути залучений до участі у справі у відповідному процесуальному статусі.
У поданій касаційній скарзі ПТзОВ "Дромі" вказує, що володіє вимогою до ПАТ АКБ "Львів" щодо облігацій за Договором про поточний рахунок нерезидента і прийнятою ухвалою (залишеною без змін оскаржуваною постановою апеляційного господарського суду) місцевий господарський суд позбавив ПТзОВ "Дромі" можливості звернутись з цими вимогами до позивача.
Крім того, колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне відзначити, що, з метою забезпечення однакової та правильної практики розгляду господарськими судами України справ за участю іноземних підприємств і організацій, президією Вищого господарського суду України надано Роз'яснення "Про деякі питання практики розгляду справ за участю іноземних підприємств і організацій" № 04-5/608 від 31.05.2002 року, згідно з яким правовідносини, пов'язані з усіма видами зовнішньоекономічної діяльності в Україні, регулюються положеннями Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", а питання, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом (хоча б один учасник правовідносин є іноземцем, особою без громадянства або іноземною особою; об'єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який впливає на виникнення, зміну або припинення правовідносин, мав чи має місце на території іноземної держави), у тому числі й питання підсудності судам України справ з іноземним елементом, вирішуються згідно із Законом України "Про міжнародне приватне право". Закон України "Про міжнародне приватне право" (п. 1 ч. 1 ст. 1) визначає приватноправові відносини як відносини, які ґрунтуються на засадах юридичної рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності, суб'єктами яких є фізичні та юридичні особи. Згідно зі ст. 38 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", спори, що виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України. За ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, зокрема у випадку, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків виключної підсудності у справах з іноземним елементом, передбачених у ст. 77 цього Закону. Таким чином, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків виключної підсудності (п. 1 ч. 1 ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право") спір підлягає вирішенню в господарських судах України з урахуванням вимог розділу III ГПК України.
Однак, питання підсудності справи, що розглядається, не було предметом належного дослідження апеляційного господарського суду під час здійснення апеляційного перегляду прийнятої місцевим господарським судом ухвали, в той час як достеменне встановлення підсудності цього спору має важливі процесуальні наслідки.
Колегія суддів касаційної інстанції зауважує, що, звертаючись з позовом у цій справі, Фалона Ентерпрайзис Інк. вказувала на наявність на території України майна ПТзОВ "Спрон", однак, докази на підтвердження таких тверджень з матеріалами позовної заяви надані не були, про що свідчить, зокрема, перелік додатків до позовної заяви.
Водночас, у поданій апеляційній скарзі ПТзОВ "Спрон" заперечувало наявність на території України його майна, однак, такі посилання скаржника не були належним чином оцінені апеляційним господарським судом.
Поряд з цим, зважаючи на наведене у мотивувальній частині прийнятої апеляційним господарським судом постанови її обґрунтування, колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне відзначити, що у розгляді справ у спорах за участю іноземних підприємств і організацій господарським судам України слід виходити із встановленої ч. 3 ст. 4 ГПК України пріоритетності застосування правил міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, щодо правил, передбачених законодавством України. За змістом ст. ст. 41, 12 - 17, 123 ГПК України, для іноземних суб'єктів господарської діяльності передбачено національний режим судового процесу для розгляду справ, підвідомчих господарським судам.
Однак, апеляційний господарський суд, посилаючись на ту обставину, що, під час розгляду справи у суді першої інстанції, ПТзОВ "Спрон" не заявляло клопотання про встановлення будь-яких норм права іноземної держави та обґрунтовувало свою позицію виключно нормами матеріального права України, проігнорував пріоритет правил міжнародного договору та положення Закону України "Про міжнародне приватне право" щодо визначення (вибору) права.
На зазначені обставини також посилалось ПТзОВ "Спрон" у поданій апеляційній скарзі, однак, апеляційним господарських судом не було надано цим посиланням належної оцінки.
В силу ст. 1115, 1117 ГПК України, у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням. Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Згідно з п. 3) ст. 1119 ГПК України, касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
За таких підстав, постанова Львівського апеляційного господарського суду від 16.04.2014 року у справі № 914/3819/13 Господарського суду Львівської області має бути скасована, а справа - направлена на новий розгляд до господарського суду апеляційної інстанції.
При новому розгляді справи, господарському суду апеляційної інстанції необхідно врахувати наведене, всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України, -
1. Касаційну скаргу Публічного товариства з обмеженою відповідальністю "Дромі" задовольнити частково.
2. Касаційну скаргу Публічного товариства з обмеженою відповідальністю "Спрон" задовольнити.
3. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16 квітня 2014 року у справі № 914/3819/13 Господарського суду Львівської області скасувати.
4. Справу № 914/3819/13 передати на новий розгляд до Львівського апеляційного господарського суду.
Головуючий суддяВ.Ю. Поліщук
судді:Л.Й. Катеринчук
О.Є. Короткевич