26 серпня 2014 року Справа № 904/1358/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіЄвсікова О.О.
суддів:Кролевець О.А. Попікової О.В. (доповідач у справі)
за участю представників:
від позивача:Овчинніков Б.С. - за дов. від 01.01.2014р. № 29
від відповідача:Невмержицька О.М. - за дов. від 30.01.2014р. № 52-16/107
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат"
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2014р.
та на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.07.2014р.
у справі№ 904/1358/14 господарського суду Дніпропетровської області
за позовомДержавного підприємства "Придніпровська залізниця"
доПублічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат"
простягнення 67 623,72 грн.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2014р. (суддя Колісник І.І.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.07.2014р. (головуючий суддя Прудніков В.В., судді Орєшкіна Е.В., Широбокова Л.П.) у справі № 904/1358/14, позовні вимоги задоволені у повному обсязі. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" плату за користування вагонами у сумі 66 162, 00грн. та збір за зберігання вантажу у сумі 1 461, 72 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Не погодившись з рішенням місцевого суду та постановою апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Розглянувши касаційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи, повноти їх встановлення в судових рішеннях і застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 06.11.2008р. між Державним підприємством "Придніпровська залізниця" та Публічним акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" укладений договір № ПР/М-08-2/11-2476аНЮдч про експлуатацію залізничної під'їзної колії Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці. Предметом договору є регулювання відносин щодо подачі і забирання вагонів.
На виконання вищевказаного договору, залізниця прийняла порожні власні вагони до перевезення за накладними №№ 40003493, 40003469, 40003576, 40003436, 40003568, 40003402, 40003527, 40003618, 40003428, 40003519, 40003921, 40003444, 40003394, 40003352, 40003337, 40003329, 40003485, 40003675, 40003642, 40003626, 40003634, 40003535, 40003360, 40003345, 40003311, 40005256, 40005290, 40005274, 40008039, 40008310, 40008146, 40005266, 40007999, 40008947, 4000823, 40008179, 40007981, 40003550, 40003477, 40003667, 40003410, 40003386, 40003592, 40003501, 40005225, 40005241, 40003600, 40003543, 40003451, 4000222, 40003669 власності ТОВ "ЄвразТрансУкраїна", ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на адресу одержувача - ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат".
Судами встановлено, що про затримку спірних вагонів на підході до станції призначення були видані накази через наявність на коліях станції призначення Кривий Ріг неприйнятих ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" вагонів, що надійшли на його адресу. За цим фактом станціями затримки Новоблочна, Мусіївка у порядку передбаченому п.9,10 р. III Правил, складено акти про затримку вагонів форми ГУ-23а № 19 від 03.09.2013 року, № 103 від 04.09.2013 року та за акти загальної форми ГУ-23 № 21 від 03.09.2013, №103 від 04.09.2013.
Повідомлення про затримку вагонів станцією призначення Кривий Ріг вручено представникам ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" в порядку і строки, визначені п.10 Правил користування вагонами та контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999р. за №113 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.03.1999р. за №165/3458.
На станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці складені акти загальної форми ГУ-23 №№ 7201/7243, 7217, 7218, 7219, 7220/7269, 7270, 7271, 7272, 7233, 7241, 7242, 7235, 7236, 7237, 7238, 7239/7260, 7261, 7262, 7263, 7264, 7265, 7266, 7267, 7268/7345, 7346, 7347, 7348, 7273, 7274, 7275, 7276, 7277, 7278, 7279, 7280, 7281/7291, 7229, 7293, 7294, 7295, 7296, 7297, 7298, 7299, 7282, 7283, 7284, 7285, 7286, 7287/7329, 7330, 7331, 7332, 7333, 7334, 7308, 7309/7342, 7343, 7313, 7314, 7315, 7316, 7317/7337, 7338, 7339, 7340, 7341, 7318, 7319, 7320/7371, 7372, 7373 (а.с. 199-250 том 1, а.с. 1-10 том 2).
Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд прийняв до уваги акти загальної форми ГУ-23 та визнав їх належними доказами вини відповідача у затримці вагонів. В той же час, суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення місцевого господарського суду, визнав, що частина наданих позивачем актів (т. 1 а.с. 199-238), в порушення п. 8 Правил користування вагонами та контейнерами не підписано представником вантажоотримувача та не можуть слугувати доказами на підтвердження викладених в них обставин. Проте, за наведених обставин, суд апеляційної інстанції підтримав рішення місцевого суду та дійшов суперечливого висновку щодо наявності правових підстав для задоволення позову в повному обсязі.
Відповідно до статті 129 Статуту залізниці України, пункту 8 Правил користування вагонами і контейнерами, пункту 3 Правила складання актів підставою для матеріальної відповідальності вантажовідправника чи вантажоодержувача у вигляді плати за користування вагонами можуть бути лише акти загальної форми, складені та підписані представниками станції і вантажовласника. Крім того, суд касаційної інстанції звертає увагу, що Правила користування вагонами і контейнерами є спеціальною нормою, яка визначає порядок і умови оформлення користування вагонами та контейнерами, порядок визначення плати за їх користування, та документального оформлення актів.
При цьому судами попередніх інстанцій не досліджувався факт складення акта про відмову в підписанні вантажоодержувачем актів загальної форми ГУ-23. Разом з тим, неузгодженість сторонами порядку підписання актів загальної форми не позбавляє залізницю від обов'язку складання актів в порядку, визначеному законодавством, а саме п 8 Правил користування вагонами та контейнерами.
Пунктом 6 договору № ПР/М-08-2/11-2476а/НЮдч про експлуатацію залізничної під'їзної колії визначено, що вагони для під'їзної колії подаються локомотивом залізниці на одну з приймально-здавальних колій станції Допоміжна. Подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії. Здавання вагонів провадиться на одній з приймально-здавальних колій станції Допоміжна. Судами в порушення статей 47, 43 Господарського процесуального кодексу України не було встановлено виконання позивачем умов договору.
Крім того, судами не надано оцінку доводам відповідача, що згідно Положення про зайнятість колій по станції Кривий Ріг спірні вагони простояли на станції затримки Мусіївка за наказом № 481 протягом 3 діб, на станції затримки Новоблочна за наказом 483 протягом 1,5 доби, тоді як згідно з зазначеним Положенням, в цей період залізниця здійснювала подачу відповідачу під завантаження-вивантаження інші вагони.
Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
Оскаржувані судові рішення місцевого та апеляційного господарських судів вказаним вимогам не відповідають.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій не з'ясували всі суттєві обставини справи, що мають значення для вирішення спору, не надали їм в порушення статті 43 Господарського процесуального кодексу України належної юридичної оцінки, у зв'язку з чим дійшли передчасних висновків про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 47 Господарського процесуального кодексу України судове рішення приймається за результатами обговорення усіх обставин справи, а частиною першою статті 43 названого Кодексу передбачено всебічний, повний і об'єктивний розгляд в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Недодержання судом першої або апеляційної інстанції цих норм процесуального права, якщо воно унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного розгляду справи, є підставою для скасування судового рішення з передачею справи на новий розгляд до відповідного суду (пункт 3 частини 1 статті 1119 Господарського процесуального кодексу України), оскільки касаційна інстанція, згідно приписів статті 1117 цього Кодексу не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
За таких обставин, колегія суддів, враховуючи приписи статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, дійшла висновку, що оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню як такі, що винесені без дослідження всіх обставин справи, які мають істотне значення для правильного розгляду спору по суті, з направленням справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, вжити всі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, дати їм належну юридичну оцінку, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами чинного законодавства, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, з ухваленням законного й обґрунтованого судового рішення.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" задовольнити частково.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2014р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.07.2014р. у справі № 904/1358/14 скасувати.
Справу № 904/1358/14 передати на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.
Головуючий суддя О.О. Євсіков
Судді: О.А. Кролевець
О.В. Попікова