03 липня 2014 року Справа № 922/4673/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді:Удовиченка О.С.,
суддів:Міщенка П.К., Поліщука В.Ю.
розглянувши касаційну скаргу на постанову Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Титан" Харківського апеляційного господарського суду від 26.03.2014 року
у справі№ 922/4673/13
господарського суду за заявою Харківської області Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Титан"
провизнання банкрутом
Представники сторін у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Постановою господарського суду Харківської області від 28.11.2013 року у справі № 922/4673/13 (суддя Казарцева В.В.) визнано Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Титан" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Призначено ліквідатором Кузнецова Іллю Віталійовича, якого зобов'язано здійснити офіційне оприлюднення в газеті "Голос України" або "Урядовий кур'єр" повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури та виконати дії по ліквідації банкрута, передбачені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Постанова місцевого господарського суду мотивована тим, що ліквідатором (ліквідаційною комісією) боржника вжито всіх заходів, що є передумовою для звернення до господарського суду з заявою про визнання боржника банкрутом.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 26.03.2014 року (головуючий суддя - Здоровко Л.М., судді: Лакіза В.В., Плахов О.В.) постанову господарського суду Харківської області 28.11.2013 року у справі №922/4673/13 скасовано. Провадження у справі №922/4673/13 припинено.
Постанова мотивована тим, що судом першої інстанції, без достатніх правових підстав порушено провадження у справі про банкрутство за спрощеною процедурою, передбаченою ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Далі по тексту - Закон про банкрутство).
Не погоджуючись із вказаною постановою апеляційного господарського суду Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Титан" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.03.2014 року та залишити в силі постанову суду першої інстанції про визнання боржника банкрутом, в порядку ст. 95 Закону про банкрутство, посилаючись на порушення та невірне застосування судом другої інстанції приписів п.п. 1-1 п. 1 ч. 1 ч. 80, п. 3 ч. 1 ст. 103 ГПК України.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши правильність застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, дійшла до висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.
Згідно із частинами 1 ст. 2 Закону про банкрутство (у редакції Закону України від 22.12.2011 року N 4212-VI) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Так, приймаючи постанову про визнання боржника банкрутом, в порядку норм ст. 95 Закону про банкрутство, суд першої інстанції встановив обставини, які підтверджують неможливість боржника розрахуватися зі всіма кредиторами, розглянув надані останнім документи, та за результатами розгляду дійшов висновку про наявність підстав для визнання його банкрутом відповідно до положень ст. 95 Закону про банкрутство.
Апеляційний господарський суд наведені висновки не підтримав, встановив що ліквідаційною комісією боржника був порушений порядок добровільної ліквідації, у зв'язку із чим припинив провадження у даній справі.
Вищий господарський суд України погоджується із такими висновками апеляційного господарського суду, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 95 Закону про банкрутство якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.
Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.
Такий порядок передбачений нормами ч. 3 ст. 110, ст. 111 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), а також нормами ст. 60 Господарського кодексу України (далі - ГК України), норми яких містять загальні положення про ліквідацію юридичної особи (суб'єкта господарювання).
Особлива процедура, що передбачена ст. 95 Закону про банкрутство (банкрутство боржника, що ліквідується власником), випливає з процедури добровільної ліквідації юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами.
У зв'язку з цим необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку ст. 95 Закону про банкрутство є дотримання вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи.
Такі передумови полягають у наступному:
Прийняття рішення власником майна (або органом, уповноваженим управляти майном) боржника про звернення боржника до господарського суду із заявою. Проведення аналізу активів боржника у вигляді проведення інвентаризації наявного майна (у тому числі переданого у заставу майна), його належної оцінки та оцінки грошових коштів на рахунках боржника. Аналіз пасивів боржника шляхом публікації оголошення згідно з вимогами ч.ч. 2, 5 ст. 105 ЦК України, а також повідомлення явних кредиторів персонально у письмовій формі про ліквідацію юридичної особи боржника (ч. 3 ст. 60 ГК України) з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості, у тому числі по податках, зборах (обов'язкових платежах). Проведення аналізу активів та пасивів боржника є підставою складення проміжного ліквідаційного балансу, який додається до заяви боржника відповідно до п. 3 ст. 11 Закону про банкрутство. Повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства - ч. 7 ст. 111 ЦК України та ч. 3 ст. 60 ГК України.
Дотримання визначених вимог та сукупність вказаних дій із доданням доказів їх проведення є підставою для звернення ліквідатора (ліквідаційної комісії) із заявою про порушення справи про банкрутство в порядку ст. 95 Закону про банкрутство та складає предмет спору у справі про банкрутство за особливою процедурою, що порушується в порядку норм означеної статті.
При цьому, колегія суддів зауважує, що необхідною та обов'язковою передумовою порушення провадження у справі про банкрутство в порядку норм ст. 95 Закону про банкрутство та визнання боржника банкрутом відповідної до цієї статті є додання та наявність доказів на підтвердження всіх передумов для порушення провадження в порядку означеної статті саме на момент звернення боржника із відповідною заявою.
Втім, приймаючи постанову про визнання боржника банкрутом, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що рішення про ліквідацію Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Титан" прийнято 14.08.2013 року, що підтверджується протоколом загальних зборів членів (учасників) зазначеного кооперативу, відповідну публікацію оголошення у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації було здійснено 19.08.2013 року, тобто через 5 днів.
У той же час копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, яка додана до заяви про порушення справи про банкрутство Обслуговуючого кооперативу "ЖБК "Титан", станом на 21.06.2013 року не містить запису про перебування юридичної особи - боржника у процесі припинення (а.с. 23-25). Однак, в матеріалах справи також міститься копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 20.11.2013 року, у якій зазначено, що Обслуговуючий кооператив "ЖБК "Титан" перебуває в процесі припинення.
Отже, як встановлено апеляційним господарським судом, у матеріалах справи відсутні докази того, що на час публікації оголошення про припинення юридичної особи було здійснено внесення, у встановленому порядку, запису про перебування боржника у процесі припинення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що свідчить про порушення ліквідаційною комісією боржника вимог ст. 105 ЦК України.
Крім того, до заяви про порушення справи про банкрутство за ст. 95 Закону про банкрутство не додано доказів повідомлення боржником всіх явних кредиторів (у розумінні ст. 60 ГК України), зокрема контролюючого органу податкової служби, про його ліквідацію та про порядок і строки заявлення кредиторами претензій.
Як встановлено апеляційним господарським судом, про прийняття рішення про власну ліквідацію боржником не було повідомлено одного з явних кредиторів - Західну МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС, що позбавило останню вчасно здійснити податкову перевірку боржника та у разі виявлення податкового боргу звернутися до нього з грошовими вимогами.
Заява боржника про припинення платника податків (форма № 8-ОПП) була направлена на адресу Західної МДПІ м. Харкова лише 21.11.2013 року, що підтверджується поштовим чеком від 21.11.2013 року №9160 (а.с. 75), тобто після закінчення двомісячного строку для заявлення кредиторських вимог до боржника, після порушення провадження у справі про банкрутство, при тому, що проміжний ліквідаційний баланс був затверджений боржником вже 31.10.2013 року - до моменту направлення відповідного повідомлення.
Суд другої інстанції, з урахуванням наведеного, дійшов до висновку про те, що пасив боржника не міг бути повністю сформований, тому не можна вважати про його чіткий розмір.
Окрім того, зі змісту заяви про порушення справи про банкрутство, встановлено, що загальний розмір кредиторської заборгованості складає 11 000,00 грн., при цьому вартість усіх активів підприємства складає 0 грн., тобто, майнові активи, які можна було б реалізувати на погашення заборгованості у боржника відсутні.
Крім того, до заяви про порушення справи про банкрутство надано довідку про відсутність заборгованості перед фондами, зокрема, перед Пенсійним Фондом України, перед центром зайнятості, перед фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, перед фондом соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатністю (а.с. 41).
Проте, на підтвердження відсутності заборгованості до заяви про порушення справи про банкрутство не надано належних доказів з відповідних фондів.
Як встановив у оскаржуваній постанові, апеляційний господарський суд, відповідно до довідок Управління Державтоінспекції (а.с. 83) та Державної інспекції сільського господарства в Харківській області (а.с. 85) майна за боржником не зареєстровано, однак, будь-яких документальних підтверджень, з яких можливо встановити відсутність активів справа не містить. Справа також не містить і документів, які б свідчили про відсутність зареєстрованого за боржником у відповідних установах (Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Держкомзем, тощо) нерухомого майна, в т.ч. земельних ділянок. Відсутні в матеріалах справи і докази проведення оцінки наявних активів боржника, що унеможливлює визначити їх реальну вартість.
Разом з тим, в порушення ч. 3 ст. 11 Закону про банкрутство, до заяви про визнання боржника банкрутом не додано відомості про всі рахунки боржника, відкритих в банках та інших фінансових установах, їх реквізити.
Викладене у сукупності свідчить, що складення наданого у справі проміжного ліквідаційного балансу боржника відбулось з порушенням норм ч. 8 ст. 111 Цивільного кодексу України, а відомості в цьому балансі не відповідають обставинам справи.
Наявність вказаних обставин, що мають бути підтверджені відповідними доказами, має істотне значення, оскільки, як вже було зазначено вище, є підставою та передумовою для звернення ліквідатора (ліквідаційної комісії) із заявою про порушення справи про банкрутство в порядку ст. 95 Закону про банкрутство.
Отже, апеляційний господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що суд першої інстанцій безпідставно встановив правомірність порушення та здійснення провадження у справі про банкрутство, у даному випадку, в порядку норм ст. 95 Закону про банкрутство та визнання його банкрутом, не звернувши уваги на визначені вище обставини та порушивши норми ст.ст. 105, 110, 111 ЦК України, ст. 60 ГК України та ст. 11 Закону про банкрутство.
Пунктом 1-1 частини 1 ст. 80 ГПК України передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Враховуючи наведене та виходячи із системного аналізу норм ГПК України, колегія суддів касаційної інстанції погоджується із висновком апеляційного господарського суду, який встановивши, що справа про банкрутство Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Титан" порушена безпідставно за відсутністю предмету, припинив провадження у справі №3922/4673/13, на підставі п. 1-1 частини 1 ст. 80 ГПК України.
З урахуванням викладеного та керуючись нормами ст.ст. 1, 11, 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 105, 110, 111 Цивільного кодексу України, ст. 60 Господарського кодексу України та ст.ст. 33, 34, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
Касаційну скаргу Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Титан" залишити без задоволення.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.03.2014 року у справі № 922/4673/13 залишити без змін.
Матеріали справи № 922/4673/13 повернути до господарського суду Харківської області.
Головуючий: О.С. Удовиченко
Судді: П. К. Міщенко
В.Ю. Поліщук