26 серпня 2014 року Справа № 6/5005/8889/2012
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого суддіШевчук С.Р. (доповідач)
суддівЄвсікова О.О., Мирошниченка С.В.
перевіривши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Діджилайт"
на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.05.2014
у справі№ 6/5005/8889/2012 господарського суду Дніпропетровської області
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Фамед Україна"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Діджилайт"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачаТовариства з обмеженою відповідальністю "Інвестіо"
простягнення 763 604,08 грн
Товариство з обмеженою відповідальністю "Діджилайт" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.05.2014 у справі № 6/5005/8889/2012.
Втім, подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
Відповідно до частини 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Постановою правління Національного банку України від 21.01.2004 року № 22 затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, якою встановлено загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків. Нормами інструкції встановлені вимоги щодо заповнення розрахункових документів, у тому числі платіжних доручень.
Відповідно до п. 3.8. вказаної Інструкції, реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".
Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором (п. 2.21 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").
Звертаючись повторно до Вищого господарського суду України ТОВ "Діджилайт" в якості доказу сплати судового збору до касаційної скарги додано платіжне доручення № 65 від 16.05.2014, тобто той самий доказ, який ухвалою Вищого господарського суду України від 01.07.2014 у справі № 6/5005/8889/2012 не був прийнятий судом касаційної інстанції як належний доказ сплати судового збору за подачу касаційної скарги.
Отже, скаржником не виконані вимоги ухвали Вищого господарського суду України від 01.07.2014 у справі № 6/5005/8889/2012, не виправлено недоліки та не вказано в графі "Призначення платежу" відомостей по якій саме справі сплачено судовий збір.
З огляду на викладене, додане до касаційної скарги платіжне доручення № 65 від 16.05.2014 не можна вважати належним доказом сплати судового збору у встановленому порядку.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
За таких обставин касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України і підлягає поверненню.
Окрім того, сплачена сума судового збору підлягає поверненню на підставі пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір".
Касаційна інстанція зауважує на тому, що відповідно до приписів ч. 3 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4, 6 частини першої цієї статті, сторона у справі має право повторно подати касаційну скаргу в загальному порядку.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 7 Закону України "Про судовий збір", ст.ст. 86, 111, п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України
1. Касаційну скаргу з доданими до неї документами повернути скаржнику.
2. Повернути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджилайт" (49040, м. Дніпропетровськ, Запорізьке шосе 38, кв. 331, код ЄДРПОУ 34366976) з Державного бюджету України 8 482,70 грн (вісім тисяч чотириста вісімдесят дві грн 70 коп.) судового збору, сплаченого за квитанцією № 65 від 16.05.2014.
Головуючий суддя С.Р. Шевчук
С у д д я О.О. Євсіков
С у д д я С.В. Мирошниченко