21 серпня 2014 року Справа № 910/16244/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючого суддіХодаківської І.П. (доповідач),
суддівБакуліної С.В.,
Коробенко Г.П.,
розглянувши
касаційну скаргуФірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю
на постанову від 03.06.2014 Київського апеляційного господарського суду
у справі№910/16244/13 господарського суду міста Києва
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг"
доФірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю
простягнення 45 813,38 грн.
За участю представників сторін:
Від позивача - Галков І.О. (дов. віфд 10.01.14)
Від відповідача - Полежаєва К.О. (дов. від 25.04.13)
Відповідно до розпорядження Секретаря другої судової палати від 19.08.2014 справа слухається колегією суддів у складі: головуючий - Ходаківська І.П., судді - Бакуліна С.В., Коробенко Г.П.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Фірми "Т.М.М." ТОВ про стягнення 45 813,38 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 10.02.2014 (суддя Цюкало Ю.В.) позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з Фірми "Т.М.М." ТОВ на користь ТОВ "Ласка Лізинг": заборгованість у розмірі 45 160,11 грн., неустойку у сумі 538,21 грн., 3 % річних у сумі 115,06 грн. та судовий збір у розмірі 1 720,50 грн. Відстрочено виконання рішення господарського суду міста Києва від 10.02.2014 на 2 роки до 10.02.2016.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2014 у складі: Тищенко А.І., Михальської Ю.Б., Отрюха Б.В. рішення господарського суду першої інстанції в частині надання відстрочки виконання рішення на два роки до 10.02.2016 скасовано, в цій частині прийнято нове рішення, яким в задоволенні заяви Фірми "Т.М.М." - ТОВ про відстрочку виконання рішення суду відмовлено, в іншій частині рішення залишено без змін.
Фірма "Т.М.М." - ТОВ у касаційній скарзі просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2014 скасувати, рішення господарського суду міста Києва від 10.02.2014 залишити без змін. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судом апеляційної інстанції норм чинного законодавства, зокрема, ст.121 Господарського процесуального кодексу України.
ТОВ "Ласка Лізинг" у відзиві просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2014 залишити в силі.
Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 25.12.2007 між ТОВ "Ласка Лізинг" та ТОВ "Фірма "Т.М.М." укладено договір фінансового лізингу № 1139/12/2007-R, за умовами якого позивач зобов'язався передати без надання послуг по управлінню та технічній експлуатації, а відповідач прийняти в тимчасове володіння та користування за плату майно - автомобіль дорожній комбінований на шасі МАЗ 533702, а відповідач зобов'язався здійснювати лізингові платежі.
Відповідно до п. 2.3 договору вартість предмета Лізингу складає суму, еквівалентну 68 515,00 умовних одиниць в тому числі ПДВ у розмірі 20% - 11 419,17 у.о., представлених у гривнях України.
Відповідно до п.7.5. договору лізингові платежі нараховуються за кожний період строку фінансового лізингу. Розмір лізингового податку за кожний період строку фінансового лізингу зазначений у додатку № 1 до договору.
25.12.2007 між сторонами укладено додаткову угоду № 1139/12/2007-R до договору фінансового лізингу, якою були внесені зміни до графіку внесення платежів.
19.06.2007 на виконання умов договору позивач передав предмет лізингу відповідачу, що підтверджується Видатковою накладною №РН-0000226 від 19.06.2007 та довіреністю серії НБЛ № 614820 від 17.06.2008.
Судами встановлено, що відповідач свого зобов'язання по сплаті коштів належним чином не виконав внаслідок чого за ним утворилась заборгованість по сплаті лізингових платежів з 60 по 62 періоди у розмірі 45 160,11 грн.
З посиланням на статті 525, 526, 539, 629 Цивільного кодексу України суди дійшли обгрунтованого висновку про задоволення позову в частині стягнення заборгованості в розмірі 45 160,11 грн.
З огляду на п.9.5 договору, ст.ст. 549, 612, 614, 625 Цивільного кодексу України, ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" суди також дійшли обгрунтованого висновку про стягнення неустойки у розмірі 538,21 грн. 3% річних у розмірі 115,06 грн.
Колегія суддів зазначає, що постанова апеляційної інстанції оскаржена в касаційному порядку в частині відмови апеляційної інстанції у задоволенні заяви про надання відстрочки виконання рішення суду.
Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Згідно з п. 7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" №9 від 17.10.2012, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.
При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, у клопотанні від 03.02.2014 відповідач бгрунтовує підстави для надання відстрочки виконання рішення своїм тяжким фінансово-економічним станом, що унеможливлює виконання судового рішення протягом короткого строку. Крім того, відповідач зазначав, що має зобов'язання перед іншими суб'єктами господарської діяльності, що підтверджується відповідними судовими рішеннями, а також, що в умовах економічної кризи припинилося кредитування банками фізичних та юридичних осіб, упав рівень платоспроможності, у зв'язку з чим зменшилися прибутки фірми, що не дає фінансової можливості проводити розрахунки з постачальниками товарів, робіт, послуг.
На підтвердження викладених обставин відповідачем надано копію консолідованої фінансової звітності незалежного аудиту.
Консолідована фінансова звітність - це фінансова звітність, яка відображає фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів юридичної особи та її дочірніх підприємств як єдиної економічної одиниці (ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"), тобто надає правдиву та неупереджену інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.
Судом апеляційної інстанції зазначено, що надана фінансова звітність не містить жодного підтвердження негативного стану компанії, зменшення показників, можливості банкрутства відповідача при виконанні своїх зобов'язань перед TOB "Ласка Лізинг" і заявником не надано доказів, які б підтверджували відсутність на його рахунках коштів, достатніх для виконання рішення Господарського суду м. Києва у справі № 910/16244/13. Крім того, відповідач продовжує будівництво всіх своїх об'єктів та закупівлю матеріалів, продаж нерухомості обсяги якого зростають відповідно до інформації з інформаційного центру Фірми "Т.М.М."-ТОВ; продовжує користуватися технікою, переданою йому у лізинг, та не сплачувати лізінгові кошти.
Судом апеляційної інстанції також встановлено, що TOB "Ласка Лізинг" зазнає значних фінансових втрат через несплату заборгованості відповідачем, які можуть призвести до погіршення фінансового стану та стійкої неплатоспроможності з процедурою банкрутства TOB "Ласка Лізинг".
З урахуванням викладеного, того, що законодавець у будь-якому випадку пов'язує розстрочку виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, тобто виключними обставинами, які ускладнюють вчасне виконання судового рішення, а також того, що апеляційним господарським судом встановлено, що наведені заявником підстави для розстрочки виконання судового рішення не є тими виключними обставинами, які б давали підстави для розстрочки виконання судового рішення, Київський апеляційний господарський суд дійшов обгрунтованого висновку про відмову в задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення суду.
Таким чином, постанова апеляційної інстанції відповідає нормам чинного законодавства і має бути залишена без змін.
Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України
Касаційну скаргу Фірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю залишити без задоволення.
Постанову в від 03.06.2014 Київського апеляційного господарського суду у справі №910/16244/13господарського суду міста Києва залишити без змін.
Головуючий суддя І. Ходаківська
Судді С. Бакуліна
Г. Коробенко