Справа № 419/488/14-ц
Провадження № 2/419/160/2014
(заочне)
27 травня 2014 року смт. Новоайдар
Новоайдарський районний суд Луганської області в складі:
головуючого судді - Мальченко І.В.
при секретарі - Заходяченко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Новоайдар цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Сільськогосподарська виробнича фірма «Агротон» про витребування безпідставно набутого майна, повернення його законному володільцю, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить витребувати від ПП «Сільськогосподарська виробнича фірма «Агро» належну йому на праві власності земельну ділянку загальною площею 6,7140 га, розташовану на території Денежниківської сільської Ради за державним актом на право приватної власності серії І-ЛГ № 088647, виданим 16.01.2002 року та повернути її позивачу, як законному володільцю, скасувати державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки від 10.04.2007 року б/н, зареєстровану Новоайдарський відділом державної реєстрації та стягнути судові витрати, посилаючись на наступне.
Позивач є власником земельної ділянки площею 6,7140 га, розташованої на території Денежниківської сільської Ради, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, за державним актом на право приватної власності на землю серії І-ЛГ № 088647.
10.04.2007 року між позивачем та ПП «Сільськогосподарська виробнича фірма «Агро» укладено договір оренди земельної ділянки, строком на 10 років, оплатним в сумі 1,5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Даний договір зареєстрований в Новоайдарському відділі державної реєстрації від 08.06.2007 року № 231816/040742100093. За актом прийому - передачі від 10.04.2007 року позивач передав орендареві спірну земельну ділянку.
Позивач посилається на те, що при оформленні зазначеного договору були порушені норми ЗУ «Про оренду землі» та інші нормативно - правові акти, внаслідок чого вважає даний договір неукладеним.
Посилаючись на наведені вище обставини, позивач просить задовольнити його позовні вимоги.
В судове засідання позивач не з'явився, за заявою від 27.05.2014 року б/н підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, свого представника до суду не направив.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що позивач є власником земельної ділянки площею 6,7140 га, розташованої на території Денежниківської сільської Ради Новоайдарського району Луганської області за державним актом серії І-ЛГ № 088647, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 7).
Згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЛГ № 0037659 ОСОБА_1 належить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Зоря», розміром 8,50 умовних кадастрових гектарів (а.с. 8).
10.04.2007 року ОСОБА_1 та ПП «СВФ «Агро» уклали договір оренди земельної ділянки площею 6,7140 га, строком на 10 років. Згідно п.9 договору орендна плата вноситься в розмірі 1,5 % нормативної грошової оцінки ділянки, що складає 646,06 грн. (коєф 2,551) (а.с. 9-10).
На виконання п.20 договору оренди земельних ділянок позивач передав земельну ділянку, що належить йому на праві приватної власності відповідачу в користування, що підтверджується актами прийому-передачі земельних ділянок (а.с. 6, 10).
Згідно ч. 2 ст. 158 Земельного кодексу України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, районів та областей.
Частина перша ст.2 Закону України "Про оренду землі" передбачає, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Стаття 638 ЦК України передбачає, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ч. 1 ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути розірваний за згодою сторін.
Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали його на інших умовах.
Згідно ч. 2 ст. 652 ЦК України якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний.
Згідно ч. 2 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.
Згідно ч. 3 ст. 653 ЦК України якщо договір розривається у судовому порядку, зобов'язання припиняються з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили.
Висновки суду підтверджуються письмовими доказами, дослідженими у судовому засіданні: договорами оренди земельних ділянок (а.с. 9-10); актом прийому-передачі земельної ділянки (а.с. 6); державним актом на право приватної власності на землю (а.с. 7).
Згідно ч.1 ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, згідно ч.1 ст. 11 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, а згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу, таким чином суд зобов'язаний розглядати справу в межах пред'явленого позову, не виходячи за його межі.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частина 4 статті 59 ЦПК України передбачає, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Проте, суд приходить до висновку що доводи позивача не знайшли свого підтвердження, а тому позовні вимоги є безпідставними і задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3,10,11,57,60,209,212-215, 224-226 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Сільськогосподарська виробнича фірма «Агротон» про витребування безпідставно набутого майна, повернення його законному володільцю - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено протягом 10 днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Луганської області через Новоайдарський районний суд Луганської області шляхом подання апеляційної скарги.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Суддя І.В.Мальченко