Дата документу Справа № 333/7739/13-к
Провадження № 11-кп/778/713/14 Головуючий в 1-й інстанції:
Категорія: ст. 286 ч. 1 КК України ОСОБА_1
Доповідач в 2-й інстанції:
ОСОБА_2
28 серпня 2014 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області в складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5
розглянула в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013080010000389, за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 на вирок Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 12 травня 2014 року щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Пушкарі Лебедінського району Сумської області, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, одруженого, працюючого водієм у СК «Мотор Гарант», проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_7 ,
потерпіла ОСОБА_8 ,
представник потерпілої - захисник ОСОБА_9 ,
представник цивільного відповідача з ПрАТ «УНІКА» - ОСОБА_10 .
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_6 просить вирок суду змінити в частині стягнення з нього на користь ОСОБА_8 заподіяної моральної шкоди в розмірі 45 000 грн. та ухвалити рішення, яким зменшити розмір відшкодування моральної шкоди, з урахуванням вимог розумності, виваженості та справедливості.
В обґрунтування скарги послався на наступне:
- потерпіла сторона, пред'явивши вимоги про стягнення з нього компенсації за заподіяну їй моральну шкоду, не надала належних та допустимих доказів в обґрунтування її наявності та розміру, а суд безпідставно та без необхідних засобів доказування задовольнив повністю розмір грошового відшкодування моральної шкоди;
- у цивільному позові потерпілої сторони не надається жодних об'єктивних підстав розрахунку розміру саме такої моральної шкоди, не вказуються критерії оцінки розміру шкоди;
- суд при призначенні до стягнення з нього моральної шкоди не прийняв до уваги його характеристики, щире каяття та його вставлення до скоєного з необережності злочину, а також його наслідки;
- суд не врахував, що крім відшкодованої в повному обсязі матеріальної шкоди потерпілій, він частково відшкодував моральну шкоду, що підтверджується долученою до матеріалів справи розпискою представника потерпілої.
В запереченнях на апеляційну скаргу прокурор просить відмовити в задоволенні скарги, а вирок суду залишити без змін, оскільки суд об'єктивно, виважено, розумно та справедливо вирішив цивільний позов потерпілої про стягнення моральної шкоди.
В запереченнях на апеляційну скаргу законний представник неповнолітньої потерпілої - ОСОБА_11 просить відмовити в задоволенні скарги, а вирок суду залишити без змін, оскільки рішення суду про стягнення з обвинуваченого моральної шкоди в розмірі 45 000 грн. являється справедливим, законним та обгрунтованним.
Вироком Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 12 травня 2014 року ОСОБА_6 визнано винним та засуджено за ч. 1 ст. 286 КК України до 1 року виправних робіт з утриманням у дохід держави щомісячної 10 % суми заробітку, без позбавлення права керування транспортними засобами.
Запобіжний захід ОСОБА_6 у вигляді особистого зобов'язання до набрання вироком законної сили залишений без змін.
Постановлено:
- цивільний позов ОСОБА_8 задовольнити повністю та стягнути з обвинуваченого ОСОБА_6 на користь потерпілої ОСОБА_8 моральну шкоду у розмірі 45 000 гривень;
- стягнути з ПрАТ «УНІКА» на користь потерпілої ОСОБА_8 моральну шкоду в розмірі 5 000 гривень;
- стягнути з ОСОБА_6 на користь держави процесуальні витрати у розмірі 2 055 гривень 60 копійок на залучення експертів на проведення судових авто технічних експертиз.
Доля речових доказів вирішена відповідно до ст.100 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_6 , його захисник в апеляційний суд не зявилися, просили розглядати апеляційну скаргу без їх участі.
В судовому засіданні апеляційної інстанції:
- прокурор, потерпіла, представник потерпілої, представник цивільного відповідача заперечували проти апеляційної скарги та просили вирок залишити без змін.
Вислухавши доповідача, прокурора, потерпілу, представника потерпілої, представника цивільного відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню за наступних підстав.
Згідно з вироком ОСОБА_6 визнано винним у злочині, вчиненому за наступних обставин.
05.07.2013 року, о 15 год. 44 хв., водій ОСОБА_6 , керуючи автомобілем „ГАЗ 2217” реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснював рух по проїжджій частині вул. Космічної від вул. Чумаченка в напрямку вул. Радгоспної в м. Запоріжжі. У цей час, неповнолітня ОСОБА_8 , діючи в якості пішохода в районі будинку № 100 по вул. Космічній у м. Запоріжжі, почала перетинати проїжджу частину вул. Космічної, рухаючись по нерегульованому пішохідному переходу, позначеному відповідними дорожніми знаками, зліва направо по ходу руху водія ОСОБА_6
05.07.2013 року, о 15 год. 44 хв., водій ОСОБА_6 , рухаючись в районі будинку № 100 по вул. Космічній у м. Запоріжжі, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, діючи в порушення п.п. 12.3, 18.1 Правил дорожнього руху України, маючи об'єктивну можливість виявити нерегульований пішохідний перехід та пішохода ОСОБА_8 , що рухається по ньому, не вжив своєчасних заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, дорогу пішоходу не надав, внаслідок чого скоїв наїзд правою передньою частиною кузова керованого автомобіля на пішохода ОСОБА_8 .
У результаті дорожньо-транспортної пригоди, пішохід ОСОБА_8 , згідно з висновком судово-медичної експертизи № 2669МД від 20.08.2013 року, отримала тілесні ушкодження у вигляді: закритих переломів обох стегнових кісток у середній треті зі зміщенням кісткових фрагментів, закритого перелому зовнішнього виростка колінного суглоба зі зміщенням кісткових фрагментів», що кваліфікується як тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, що не є небезпечними для життя, але такими, що спричинили тривалий розлад здоров'я, більше ніж 21 день, а також тілесні ушкодженні у вигляді: струсу головного мозку, рани в потиличній області, в області підборіддя, синця в правій скуловій області, забиття м'яких тканин обличчя (більш точна локалізація зазначена), травматичного перелому коронкової частини 1-го зуба верхньої щелепи справа, рани в області правого наколінника, обширного синця в області крила правої клубової кістки, забиття м'яких тканин в області кінцівок, спини, що кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Згідно з висновком судової автотехнічної експертизи № 507/13 від 06.08.2013 року невідповідність дій водія ОСОБА_6 пункту 12.3. Правил дорожнього руху України знаходиться у причинному зв'язку з подією дорожньо-транспортної пригоди та наслідками, що настали.
Водій ОСОБА_6 мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода ОСОБА_8 , шляхом застосування екстреного гальмування з зупинкою до місця наїзду. При цьому, в діях пішохода ОСОБА_8 будь-яких невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху України органом досудового розслідування не вбачається.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, і правова кваліфікація дій обвинуваченого за ч.1 ст.286 КК України є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам справи та в апеляційній скарзі обвинуваченого не оспорюються.
Доводи в апеляційній скарзі обвинуваченого про необґрунтоване стягнення з нього моральної шкоди саме у розмірі 45 000 грн., оскільки потерпіла не надала належних та допустимих доказів в обґрунтування її наявності та розміру, а суд безпідставно та без необхідних засобів доказування задовольнив повністю розмір грошового відшкодування моральної шкоди, та при стягненні з нього моральної шкоди не прийняв до уваги його характеристики, щире каяття та його ставлення до скоєного з необережності злочину, а також його наслідки, не врахував, що крім відшкодованої в повному обсязі матеріальної шкоди потерпілій, він частково відшкодував моральну шкоду, що підтверджується долученою до матеріалів справи розпискою представника потерпілої, колегія суддів вважає необґрунтованими.
Так, суд першої інстанції при вирішенні питання про стягнення з обвинуваченого на користь потерпілої моральної шкоди у розмірі 45 000 грн. керувався вимогами закону та доказами, що є у справі.
Зокрема, з матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_8 внаслідок ДТП отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження, перенесла значні фізичні та душевні страждання, які мають стійкий та інтенсивний характер та призвели до негативних змін у її житті, оскільки впродовж чотирьох місяців потерпіла не пересувалася, потребувала тривалого лікування, післяопераційний період протікав дуже важко, вона до сьогоднішнього часу з трудом пересувається.
Після розгляду кримінального провадження судом першої інстанції, з 21 по 28 травня 2014 року потерпіла знову знаходилася на лікуванні в обласній дитячій лікарні, де їй була проведена операція.
Крім цього, потерпіла є неповнолітньою, школяркою, майже рік навчалася вдома, перебувала тривалий час у тяжкому стані, чим був порушений звичайний спосіб життя, враховуючи її моральні страждання, пов'язані з дорожньо-транспортною пригодою та її наслідки, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, колегія суддів вважає, що розмір моральної шкоди, стягненої з обвинуваченого, є достатнім і зменшенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів
ухвалила:
апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Вирок Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 12 травня 2014 року щодо обвинуваченого ОСОБА_6 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3