Справа № 344/11626/14-а
Провадження № 2-а/344/608/14
22 серпня 2014 року м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області в складі Бойчук О.В., розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про визнання неправомірними дій щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, зобов'язання призначити та виплачувати пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2,-
ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про визнання неправомірними дій щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, зобов'язання призначити та виплачувати пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2.
Відповідач 20 серпня 2014 року подав суду заперечення, в якому просив у задоволенні позову відмовити.
Дослідивши письмові докази у справі, суддя встановив, що публічно-правовий спір між сторонами виник з приводу права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку з шкідливими умовами праці.
Суддею встановлено, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, 03.05.2014 року звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за віком, однак отримав відмову № 104/Д-8 від 15.05.2014 року. Посилання відповідача на звернення позивача у порядку звернення громадян суддя вважає необґрунтованими, оскільки позивач про це у свої заяві не зазначав, а чітко та однозначно просив про призначення пенсії.
З трудової книжки позивача, копія якої міститься в матеріалах справи, вбачається, що ОСОБА_2 працював у підприємстві «Екогазбуд» з 30.05.1991 року по 29.02.1994 року ізолювальником, а також на цій же посаді з 28.04.1998 року по 12.05.2008 року у приватному підприємстві «Газбудсервіс», тобто понад 12 років.
Відсутність даних про відпустки позивача без збереження заробітної плати, не може бути підставою для відмови позивачу у захисті його публічного права на пенсію за для цього наявності інших підстав.
Згідно ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.
Порядок застосування зазначеного Списку №2 визначається «Порядком застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.05 р. за № 383.
Згідно положення п. 3 зазначеного Порядку при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.
Постановами Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 року за № 10 та Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року за № 162 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад та показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення», а також Постановою № 1173 від 1956 року Ради Міністрів СССР «Про затвердження списків виробництв, цехів, професій і посад, робота в яких дає право державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах», чинними на час виникнення спірних правовідносин, визначені робітники, керівники та спеціалісти, постійно і безпосередньо зайняті у роботі з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах згідно списку № 2 розділу «Загальні професії».
Положеннями п.3 Постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року за № 36 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» визначено, що наведена вище постанова КМУ від 11.03.1994 року за № 162 втратила чинність та цією ж постановою затверджено Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Пунктом 6 Порядку визначено, що працівникам спеціалізованих підприємств і організацій (ремонтних, ремонтно-будівельних, монтажних та ін.), зайнятим повний робочий день на роботах із шкідливими умовами праці безпосередньо у виробничих структурних підрозділах інших підприємств та організацій за професіями та на посадах, передбачених Списками, до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховуються періоди роботи, відпрацьовані на цих підприємствах або в організаціях, за результатами атестації відповідних робочих місць.
Не може бути підставою для відмови в призначенні такої пенсії відсутність уточнюючої довідки за місцем здійснення безпосередньо шкідливих робіт.
Зазначеним Списком № 2 (XXVII «Будівництво») у Постанові Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року за № 36 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», чинним на час роботи ОСОБА_2 в позиції 27а визначено право на пенсію осіб, які були зайняті на наступних роботах: ізолювальники.
Як вбачається з трудової книжки позивача, його трудовий стаж на посаді, передбаченій Списком № 2, тобто здійснення позивачем безпосередньо шкідливих робіт перевищує половину встановленого строку у 6 років та 3 місяці.
Відповідачем у запереченні зазначено, що позивач також працював на посаді ізолювальника понад 12 років, а доказів його перебування у відпустках без збереження заробітної плати в цей період немає, суддя вважає, що зазначений період слід зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_2
За таких обставин, оскільки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, має право на пенсію за віком, у відповідності до ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з 10 травня 2019 року, з врахуванням вказаного стажу та положень пункту «б» ст. 13 цього Закону, та право на зменшення віку на 4 роки, тобто до 10 травня 2015 року - по 1 року за відпрацьовані 2 роки 06 місяців, суддя вважає, що відповідачем правомірно відмовлено позивачу у призначенні пільгової пенсії за віком раніше вказаного терміну, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
На підставі викладеного, відповідно до ст. ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», п. п. 3, 6 Наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.05 р. за № 383 «Про затвердження Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», Постанови КМУ від 16.01.2003 року за № 36 «Про затвердження списків виробництв, робіт,професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», керуючись ст.ст. 2, 3, 17, 18, 159, 160, 163 КАС України, суддя,-
У задоволенні вимог адміністративного позову ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про визнання неправомірними дій щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, зобов'язання призначити та виплачувати пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 - відмовити.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Бойчук О.В.