Справа № 319/738/14-ц
Провадження №2/319/233/2014
28 серпня 2014 року смт Куйбишеве
Куйбишевський районний суд Запорізької області в складі:
головуючого судді Мальованого В.О.,
при секретарі судового засідання Синяковій О.І.,
з участю позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
відповідача ОСОБА_3
представника відповідача ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Куйбишевського районного суду Запорізької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про захист честі , гідності та стягнення моральної шкоди,-
11 серпня 2014 року ОСОБА_1 звернулась до суду із вищезазначеним позовом, в якому вказала, що 08 червня 2014 року ОСОБА_5, на подвір'ї будинку АДРЕСА_1 безпідставно висловився на її адресу образливі звертання , які містили нецензурну лайку та назвав її та її сім'ю "жидами та сепаратистами" , чим принизив її честь та гідність і завдав їй моральної шкоди , яку вона оцінює в розмірі 3000 гривень і прохає стягнути з відповідача на її користь.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1, підтримала свій позов по тих підставах, що викладені в позовній заяві і пояснила , що 08 червня 2014 року між нею та ОСОБА_3, виник конфлікт в ході якого останній в присутності свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 висловився на її адресу брутальною лайкою та назвав її "жидами та сепаратистами".
Крім того 11 липня 2014 року між нею та матір'ю ОСОБА_3- ОСОБА_7 виник спір щодо видалення зламаної гілки. В ході якого в розмову втрутився ОСОБА_3, та знову висловився на її адресу образливими словами "жидами та сепаратистами". Свідком цього інциденту була ОСОБА_11
Дані висловлювання сильно її образили , оскільки її чоловік ОСОБА_10 єврейської національності і вона фактично є членом єврейської сім'ї, крім того вона ніколи не висловлювала думок , щодо поділу України , вона та її сім'я є патріотами України і ідентифікація її з категорією осіб , які на даний час вчиняють дії направлені на відторгнення території України в сьогоднішній ситуації , яка склалася на Донбасі є для неї також образою.
Вище зазначені дії ОСОБА_3 їй спричинили сильні душевні хвилювання, що негативно відобразилося на стані її здоров'я, а саме у неї підвищився артеріальний тиск, внаслідок чого вона змушена була приймати пігулки для його нормалізації. Як наслідок у неї погіршився душевний спокій, сон та апетит. Своїми діями ОСОБА_3, спричинв їй моральну шкоду, яку вона оцінює в розмірі 3000 гривень.
Відповідач ОСОБА_3, в судовому засіданні позов не визнав і пояснив, що дійсно 08.06.2014 року між ним та ОСОБА_1 виник конфлікт в ході якого він висловився фразою "вам жидам все мало", при цьому під словом "жид" він мав на увазі жадібну людини , а не людину єврейської національності. Будь-яких лайливих чи нецензурних слів на адресу ОСОБА_1, він не висловлював. Що стосується вислову "сепаратисти", ОСОБА_3, пояснив , що на той час в м.Луганську озброєні особи захопили адміністративні будівлі на яких вивісили правори "ЛНР", тому він звертаючись до ОСОБА_1, яка проживає в Луганській області, висловився "там ваші сепаратисти вивісили правпор "ЛНР", яким лише констатував факт і не мав на меті ображати її.
11 липня 2014 року між ними взагалі не було ніякого конфлікту і він позивачку ОСОБА_1 словами "жиди та сепаратисти" не ображав.
Представник відповідача ОСОБА_3, адвокат ОСОБА_4, висловив заперечення проти позову і зазаначив, що слово "Жид" має багато значень , використовується в літературних творах і не є образливим чи лайливим. Його довіритель ОСОБА_3, використав його в значенні "Жид - людина жадібна" і не мав на меті образити єврейську націю.
Що стосується вислову "сепаратисти", той він останнім часом часто використовується, як у побутовій розмові так і взасобах масової інформації і також не є образливим.
Також зазначив , що позивач ОСОБА_1 в своєму позові не обгрунтувала та не довела розмір спричиненої їй моральної шкоди.
Крім того даний цивільний позов не відповідає по своєму змісту предмету позову " про захист честі гідності та ділової репутації" оскільки з боку ОСОБА_3, не було поширення недостовірної інформації, а його висловлювання були особистою думкою тобто оціночним судженням, що не може бути відповідно до ст.277 ЦК України предметом судового захисту, тому він прохає відмовити в його задоволенні.
Свідок ОСОБА_10, суду пояснив, що він є чоловіком позивача ОСОБА_1 08 червня 2014 року він був свідком конфлікту між його дружиною та ОСОБА_3, в ході якого останній висловлювався брутальною лайкою та висловився на адресу дружини словами "жиди та сепаратисти". Дані висловлювання дуже образили його самого , оскільки він є особою єврейської національності та його дружину, внаслідок чого вона дуже розхвилювалася в неї відразу піднявся артеріальний тиск, після чого він відвів її до квартири де вона прийняла пігулки для нормалізації тиску. В цей же день він поїхав до Сєвєродонецька Луганської області на роботу. Протягом двох тижнів він щодня дзвонив дружині і з розмов розумів, що дружину ще довгий час не покидали хвилювання спричинені тим інцидентом.
11 липня 2014 року від дружини він дізнався , що ОСОБА_3 знову висловився на її адресу образливими словами "жиди та сепаратисти", що знову викликало в неї сильні душевні хвилювання та погіршення самопочуття.
Свідок ОСОБА_9, суду пояснила , що є головою ОСББ будинку АДРЕСА_1 в якому проживають позивач та відповідач. 04 червня 2014 року в її присутності в ході сварки ОСОБА_3, висловлювався брутальною лайкою та назвав ОСОБА_1 "жиди та сепаратисти". Від чого остання сильно розхвилювалася, обличчя її почервоніло. Вона разом з ОСОБА_10, відвели ОСОБА_1 до квартири де виряли тиск , який виявився підвищеним.
Пізніше вона разом з ОСОБА_1, ходили на прийом до голови Куйбишевської райдержадміністрації Запорізької області з приводу даного інциденту з проханням вжити заходів, однак їм не допомогли, мотивуючи відсутністю у райдержадміністрації на це відповідних повноважень.
Також їй відомо, зі слів ОСОБА_1 , що 11 липня 2014 року ОСОБА_3 знову образив останню словами "жиди та сепаратисти", після чого ОСОБА_1, повторно зверталася до голови райдержавдміністрації , який порадив звернутися до суду за захистом своїх прав.
Свідок ОСОБА_11 суду повідомила , що 11 липня 2014 року вона чула розмову на підвищених тонах між ОСОБА_1, та ОСОБА_7, в яку втрутився ОСОБА_3, і звертаючись до своєї матері ОСОБА_7 сказаав "не займай їх це ж жиди та сепаратисти", вказуючи при цьому на ОСОБА_1
Суд вислухав пояснення сторін свідків, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
З пояснень позивача, свідків судом встановлено, що між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_3, 08 червня 2014 року відбулася сварка під час якої відповідач ОСОБА_3, висловлювася брутальною лайкою та назвав відповідача ОСОБА_1 "жидами та сепаратистами", які остання сприйняла як сильну образу і приниження її честі та гідності.
Відповідно до положень статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Конституцією України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань (стаття 34).
Разом з тим відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Відповідно до статті 275 ЦК України, фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Захист особистого немайнового права здійснюється способами, встановленими главою 3 ЦК України. Захист особистого немайнового права може здійснюватися також іншим способом відповідно до змісту цього права, способу його порушення та наслідків, що їх спричинило це порушення.
Стаття 297 ЦК України встановлює, що кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у пунктах 4, 27 Постанови від 27 лютого 2009 року № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи", які мають для суду характер правового звичаю і підлягає застосуванню через статтю 7 ЦК України, убачається, що чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об'єктів судового захисту.
Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов'язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло.
З'ясувавши обставини при яких ОСОБА_3, допустив вище зазначені висловлювання на адресу ОСОБА_1, врахувавши, що вони мали не поодинокий, а систематичний характер , також взявши до уваги реакцію ОСОБА_1 та очевидців події на дані висловлювання, суд вважає що своїми діями, які мали місце 08 червня 2014 року та 11 липня 2014 року ОСОБА_3 допустив образливі висловлювання на адресу позивача ОСОБА_1, які принижують її гідність та честь, тим самим порушують її немайнові права, а тому підлягають захисту в судовому порядку.
Доводи відповідача та його представника , про те що слово "жид" має багато значень і використовується навіть у літературних творах та слово "сепаратист" є на даний час розповсюдженим загально вживаним , і вони не є брутальною лайкою чи образливими і були використані ОСОБА_3, як оціночні судження, судом не приймається до уваги як підстава для відмови в задоволенні позову виходячи з слідуючого:
Так в судовому засіданні встановлений факт того , що ОСОБА_3, 08 червня 2014 року в ході сварки з ОСОБА_1 висловлювався брутальною лайкою та висловився на адресу останньої словами "жиди та сепаратисти". Проаналізувавши дії ОСОБА_3, суд прийшов до висновку , що він допустив дані висловлювання (оціночні судження) не з метою доведення своєї думки до відома інших осіб , а з метою образити та принизити гідність ОСОБА_1., і саме так ці висловлювання сприйняли позивачка та особи , які були очевидцями цих подій. До тогож ОСОБА_3, достовірно знаючи , що ОСОБА_1 сприйняла його висловлювання як образливі, повторно 11 липня 2014 року висловив на її адресу подібні висловлювання, на думку суду з метою знову образити та принизити ОСОБА_1
Помилковими є і доводи представника відповідача про те , що дані правовідносини не являються предметом судового захисту.
Відповідно до п. 4 частини 2 статті 23 ЦК Україниморальна шкода полягає у приниженні честі та гідності фізичної особи.
Одним із способів захисту цивільних прав відповідно до ст.16 ЦК України в тому числі і захисту гідності та честі є вимоги по відшкодуванню моральної шкоди, яка заподіяна позивачу.
Відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала.
Суд приходить до висновку , що неправомірними діями ОСОБА_3, позивачу ОСОБА_1 завдана моральна шкода , яка полягає у її душевних стражданнях, пов'язаних з приниженням її честі та гідності.
Вирішуючи питання про визначення розміру моральної шкоди суд виходить із засад справедливості, добросовісності та розумності. При цьому суд враховує, що визначений розмір грошового відшкодування має бути співмірний із заподіяною шкодою, приймає до уваги конкретні обставини по справі, а також враховує матеріальне становище відповідача. У зв'язку з цим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню моральна шкода у розмірі 500 грн.
На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 243 гривні 60 копійок.
Керуючись ст.28,68 Конституції України ст.ст.23,280,297, 1167 ЦК України, , стст.10,11,60,88,209,212-215,218 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 ( паспорт НОМЕР_1, виданий куйбишевським РВ ГУМВС України в Запорізькій області 12.02.2002 року, ІПН НОМЕР_2) проживаючого АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 500 (п'ятсот ) гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати в розмірі 243(двісті сорок три) гривні 60 копійок.
Рішення суду відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції - Куйбишевський районний суд Запорізької області шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-денного строку з дня отримання копії цього рішення.
Повний текст рішення буде виготовлено 02 вересня 2014 року.
Суддя: В.О.Мальований