Справа № 314/2640/14-к Провадження № 1-кп/314/171/2014
іменем України
06.08.2014 м. Вільнянськ
Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:
- головуючого судді - ОСОБА_1 ,
- при секретарі - ОСОБА_2 , .,
- з участю: прокурора - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Вільнянськ кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, українця, громадянина України, освіта середня-спеціальна, неодруженого, працюючого ТОВ «Маг-бетон» малярем, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- 09.12.2003 року Жовтневим райсудом м. Запоріжжя за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі; на підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком на 1 рік.
- 27.07.2004 року Жовтневим райсудом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 185, ч.2 ст. 190, з застосуванням ст., ст. 70, 71 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі. Звільнився 27.12.2005 р. на підставі постанови Павлоградського міського суду Дніпропетровської області від 19.12.2005 р. згідно ст. 107 КК України умовно - достроково; невідбутий строк покарання на 1 рік 6 місяців 8 днів;
- 27.06.2007 р. Жовтневим районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 187 КК України до 7 років позбавлення волі; на підставі ст. 71 КК України частково приєднано покарання за вироком Жовтневого райсуду м. Запоріжжя від 27.07.2004 року, остаточно призначено покарання у вигляді 7 років 1 місяця позбавлення волі з конфіскацією майна. Звільнився 25.04.2014 р. з Софіївської ВК № 55 Запорізької області по відбуттю строку покарання.
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, -
28.04.2014 року о 15 годині 30 хвилин ОСОБА_5 за проханням невстановленого органами досудового слідства знайомого на ім'я « ОСОБА_6 », з яким він раніше відбував покарання у Софіївській виправній колонії № 55 УДПтС України в Запорізькій області, на зупинці громадського транспорту «АТК» в м. Запоріжжя отримав у невстановленої жінки на ім'я « ОСОБА_7 » поліетиленовий пакет з 12 мобільними телефонами, які він повинен був перекинути через паркан на територію Софіївській виправної колонії № 55 УДПтС України в Запорізькій області. Після цього ОСОБА_5 на маршрутному таксі «№7» перевіз вищевказаний поліетиленовий пакет з зупинки громадського транспорту «АТК» в м. Вільнянськ Запорізької області, і на шляху прямування зазирнув в пакет та побачив у ньому окрім 12 мобільних телефонів ще окремий згорток, заповнений сухою крупно подрібненою речовиною рослинного походження сіро-зеленого кольору, та, усвідомлюючи, що дана речовина може бути наркотичною, зателефонував вищевказаному парню на імя « ОСОБА_6 ». Останній підтвердив те, що дійсно в пакеті разом із телефонами знаходиться наркотична речовина, яка згідно з висновком експерта №511 від 06.05.2014 року визнана особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом (марихуаною), масою 23,8475 г. Після цього, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на незаконне зберігання та перевезення особливо небезпечних наркотичних засобів з метою їх збуту у місця позбавлення волі, ОСОБА_5 , діючи незаконно, зберігаючи при собі вищевказаний згорток з особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом (Марихуаною), перевіз його до м.Вільнянськ з метою подальшого незаконного збуту шляхом перекидання через огорожу на територію Софіївської виправної колонії УДПтС України в Запорізькій області, проте того ж дня приблизно о 17 годині 00 хвилин був затриманий співробітниками вказаної колонії і в ході особистого обшуку зазначений згорток з особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом (марихуаною) був виявлений та вилучений у ОСОБА_8 в присутності двох понятих.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 пояснив, що йому зрозуміло обвинувачення, він повністю визнає свою провину, підтвердив обставини вчинення злочину, викладені в обвинувальному акті. При цьому пояснив, що, дійсно, наприкінці квітня 2014 р. йому зателефонував знайомий на ім'я ОСОБА_6 , з яким він раніше відбував покарання у Софіївськійсткій виправній колонії № 55 в м.Вільнянськ. ОСОБА_6 прохав його перебросити через паркан на територію установи мобільні телефони. Він погодився, і за вказівкою ОСОБА_6 приблизно о 15.00 год. на зупинці транспорта «АТК» в м.Запоріжжя зустрівся з жінкою, яка передала йому пакет, в якому повинні були знаходитись мобільні телефони. Проте, по дорозі до м.Вільнянськ в маршрутному таксі № 7 він зазирнув в пакет і побачив там, окрім телефонів, згорток з речовиною рослинного походження, за зовнішніми ознаками і за запахом речовини зрозумів, що це наркотичний засіб «маріхуана», передзвонив ОСОБА_6 і останній підтвердив, що, дійсно, в пакеті разом з телефонами знаходиться наркотичний засіб, який також необхідно перебросити через паркан на територію колонії. ОСОБА_6 дуже просив це зробити, і він погодився . Приїхав до м.Вільнянськ і направився до Софіївської колонії. Проте перебросити пакет з наркотичним засобом на територію колонії він не встиг, оскільки його затримали працівники колонії, після чого у нього в присутності понятих вилучили вищезазначений пакет з наркотичним засобом. Стверджує, що намагався перебросити наркотичний засіб на територію колонії безкоштовно, оскільки просто бажав допомогти ОСОБА_6 та виконати прохання останнього. Зараз в скоєному щиро кається та засуджує свій вчинок.
Оскільки обвинувачений ОСОБА_5 в суді беззастережно визнав свою вину у повному обсязі, ніхто з учасників процесу не оспорював встановлені досудовим розслідуванням фактичні обставини та докази у цьому кримінальному провадженні, суд, керуючись вимогами ст.349 КПК України, обмежив вивчення доказів допитом обвинуваченого дослідженням судової-хімічної експертизи № 511 від 06. 05.2014 року та матеріалів, які характеризують його особу, а інші докази стосовно тих обставин справи, які ніким не оспорювались, визнав недоцільним досліджувати.
Проаналізувавши в сукупності вищезазначені обставини, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого повністю доведена в судовому засіданні, та кваліфікує його дії за ч.2 ст. 307 КК України - як незаконне зберігання та перевезення особливо небезпечних наркотичних засобів з метою збуту у місця позбавлення волі.
Відповідно ст.66 КК України в якості обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_5 , суд визнає його щире каяття в скоєному та активне сприяння розкриттю злочину. Також на підставі ч.2 ст. 66 КК України в якості обставини, що пом'якшує покарання ОСОБА_5 суд також визнає його хворобливий стан здоров'я, а саме обвинувачений перебуває на диспансерному обліку в КУ «Запорізький протитуберкульозний диспансер № 1» ЗОР з діагнозом: ІТБ верхньої частки лівої легені (інфвльтрактивний), у теперішній час знаходиться на основному курсі хіміотерапії з приводу активного туберкульозу легень; потребує тривалого лікування.
Згідно ст. 67 КК України в якості обставини, що обтяжує покарання ОСОБА_5 , суд визнає рецидив злочину.
При призначенні покарання суд враховує позицію сторони обвинувачення, дані про особу обвинуваченого, який раніше був неодноразово судимий, інкримінований йому в вину злочин був вчинений через три дні після звільнення ОСОБА_5 з місць позбавлення волі за минулим вироком; на обліку у лікарів- нарколога та психіатра обвинувачений не перебуває, проживає разом з співмешканкою та його малолітнім сином, працевлаштований, за місцем проживання та роботи характеризується добре.
Одночасно, враховуючи наявність декількох обставин, які пом'якшують покарання ОСОБА_5 и суттєво знижують ступень тяжкості вчиненого ним, з урахуванням особи обвинуваченого та його хворобливого стану здоров'я, приймаючи до уваги, що шкідливих наслідків для суспільства та здоров'я населення від дій останнього не настало, - суд вважає можливим застосувати ст. 69 КК України і при призначенні основного покарання обвинуваченому перейти до іншого більш м'якого виду покарання, не зазначеного в санкції ч.2 ст. 307 КК України - у вигляді обмеження волі.
Суд вважає, що цей вид покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним нових злочинів.
Призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року.
Також, призначаючи покарання ОСОБА_5 , суд враховує, що санкція ч.2 ст. 307 КК України передбачає конфіскацію майна в якості додаткового виду покарання. . Разом з тим, згідно ч.2 ст. 59 КК України одна з основних вимог при призначенні покарання у виді конфіскації майна - корисливий мотив вчиненого злочину. Згідно ч.1 ст.65 КК України суд призначає покарання з обов'язковим врахуванням положень Загальної частини КК України.
Отже, оскільки в ході розгляду справи не встановлено отримання обвинуваченим користі від вчиненого злочину, на підставі ч.2 ст. 59 КК України йому не може бути призначено додаткове покарання у вигляді конфіскації майна.
Питання про речові докази слід вирішувати в порядку ст. 100 КПК України.
Суд не вбачає підстав для стягнення з ОСОБА_5 судових витрат у справі в зв'язку з проведенням судово-хімічної експертизи, оскільки її проведення відповідно до ч.2 ст. 122 КПК України здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються експертним установам з Державного бюджету України.
Обраний ОСОБА_5 захід забезпечення кримінального провадження у вигляді домашнього арешту - суд вважає за необхідне залишити чинним до набрання вироком законної сили.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 369, 373, 374 КПК України, суд
Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, та призначити йому покарання з застосуванням ст. 69 КК України у вигляді 3-х років обмеження волі без конфіскації майна.
Обраний ОСОБА_5 захід забезпечення кримінального провадження у вигляді домашнього арешту - залишити чинним до набрання вироком законної сили.
Початок строку покарання обчислювати з моменту прибуття ОСОБА_5 до місця відбування покарання.
Речовий доказ - канабіс (марихуану), массою 23,8475 г., який знаходиться в камері зберігання Вільнянського РВ ГУМВС України в Запорізькій області, - знищити.
Вирок набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до апеляційного суду Запорізької області через Вільнянський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копія вироку негайно після його проголошення підлягає врученню обвинуваченій та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1
06.08.2014