ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
20 серпня 2014 року 16:42 год. № 826/11408/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Шейко Т.І.,
суддів Катющенка В.П.
Маруліної Л.О.
за участю секретаря судового засідання Галак А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомОСОБА_2
до Державної виконавчої служби України
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
встановив:
ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної виконавчої служби України, в якому просив: - визнати, що відповідачем при розгляді та вирішенні заяви позивача від 23 червня 2014 року не повно з'ясовано обставини заяви позивача, а висновки відповідача не відповідають фактичним обставинам, що призвело до надання позивачу відповідачем необгрунтованої відповіді від 25 липня 2014 року №П-9649/4.4, в частині порушеного (поставленого) питання, а тому означені бездіяльність та дії є протиправними; - зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 23 червня 2014 року, - в частині повідомлення заяви позивача про невчасне надання позивачу відповіді на його заяву від 12 березня 2014 року, відповідно до приписів Закону України «Про звернення громадян».
Позовні вимоги мотивовані протиправною, на думку позивача, бездіяльністю відповідача при розгляді його заяви від 23 червня 2014 року, оскільки в заяві позивач повідомив про недоліки в роботі відповідача, а саме, щодо невчасного надання йому відповіді на заяву від 12 березня 2014 року, що підтверджено судовим рішенням. Заява позивача від 23 червня 2014 року містила вимогу з'ясувати причини невчасного надання відповіді на заяву від 12 березня 2014 року, однак відповідач всебічно та об'єктивно не здійснив перевірку фактів, викладених у заяві від 23 червня 2014 року, а тому дійшов необґрунтованих висновків, чим порушив право позивача на отримання повної та обґрунтованої відповіді. За таких обставин позивач звернувся до суду із заявленими позовними вимогами
У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити у повному обсязі.
Відповідач позов не визнав. Заперечуючи проти позову вказував на всебічний розгляд кожного пункту заяви позивача від 23 червня 2014 року та надання на них відповіді.
Заслухавши доводи та заперечення сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Як вбачається із матеріалів справи та було встановлено судом, 12 березня 2014 року ОСОБА_2 звертався до Державної виконавчої служби України із зверненням, яке було вручено відповідачу 14 березня 2014 року. Відповідь на звернення позивача направлена 17 квітня 2014 року, чим, на думку позивача, відповідач порушив вимоги статті 20 Закону України «Про звернення громадян», в зв'язку з чим позивач звертався до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому, окрім інших вимог, просив визнати протиправними дії відповідача щодо направлення відповіді (листа) від 17 березня 2014 року №П-4083/4.4 не у законний строк. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 червня 2014 року у справі №826/5666/14 позов ОСОБА_2 задоволено частково та, зокрема, визнано протиправними дії Державної виконавчої служби України щодо направлення ОСОБА_2 відповіді від 17 березня 2014 року не у встановлений законом строк.
Керуючись рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 червня 2014 року у справі №826/5666/14, ОСОБА_2 звернувся 23 червня 2014 року до Державної виконавчої служби України із зверненням, в якому просив: - повідомити позивачу чому відповідь (лист) ДВС №П-4083/4.4 на його заяву датовано ще 17 березня 2014 року, а відправлено лише через місяць: 17 квітня 2014 року, та з'ясувати причини такої затримки; - з'ясувати причини та умови невчасного направлення позивачу листа ДВС від 17 березня 2014 року №П-4083/4.4; - з'ясувати причини та умови, з яких представник ДВС у суді заявляла відомості, які не узгоджуються з діючим правом; - повідомити означеному представнику ДВС у судах відповідні діючі норми права щодо обчислення строку надання відповіді на звернення громадян; - дозволити позивачу передати у Державну виконавчу службу України примірник («книжку») Закону України «Про звернення громадян», задля вивчення його положень означеними представниками ДВС у суді.
Державна виконавча служба України на вказане звернення ОСОБА_2 листом від 25 липня 2014 року №П-9649 надала відповідь, в якій повідомила заявника про проведену службову перевірку у ДВС України у період з 07 липня 2014 року по 16 липня 2014 року, за результатами якої встановлено, що заяву позивача від 12 березня 2014 року зареєстровано у ДВС України 17 березня 2014 року за вх. №П-4083 та передано для розгляду начальнику відділу судового забезпечення Департаменту організаційного та нормативно - методичного забезпечення органів державної виконавчої служби Державної виконавчої служби України Рекашовій А.М. За результатами розгляду звернення начальником відділу підготовлено відповідь, на якій помилково зазначено вихідну дату 17 березня 2014 замість 17 квітня 2014 року. В листі зазначено, що згідно перевірки журналу реєстрації вихідної кореспонденції ДВС України, відповідь на звернення позивача фактично направлена 17 квітня 2014 року, про що свідчить відмітка у журналі реєстрації вихідної кореспонденції із зазначенням дати документа у графі «Примітка». Вирішити питання щодо застосування заходів реагування до вказаної особи не виявляється за можливе, оскільки остання знаходиться у відпустці по догляду за дитиною.
Крім того, відповідачем у листі від 25 липня 2014 року №П-9649 повідомлено, що представник ДВС України, який забезпечував захист інтересів ДВС України в окружному адміністративному суді м. Києва по справі №826/5666/14 керувався нормами чинного законодавства, в тому числі положеннями статті 20 Закону України «Про звернення громадян» щодо термінів розгляду звернень громадян.
Щодо питання надання Державній виконавчій службі України «книжки» Закону України «Про звернення громадян» задля вивчення її положень, відповідач звернув увагу на відсутність у цьому потреби, оскільки працівники ДВС України забезпечені відповідними актами законодавства для виконання своїх посадових обов'язків.
Відповідь відповідача, викладену в листі від 25 липня 2014 року №П-9649, позивач вважає неповною, необгрунтованою, без всебічного з'ясування фактів, чим, на думку позивача, порушено його право на отримання повної та обгрунтованої відповіді.
Вирішуючи спір та відмовляючи позивачу у задоволенні позову, суд виходив з такого.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Законодавство України про звернення громадян включає цей Закон та інші акти законодавства, що видаються відповідно до Конституції України та цього Закону (стаття 2 Закону України «Про звернення громадян»).
Згідно статті 3 Закону України «Про звернення громадян», під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюється порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.
Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чиним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлювання думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.
З аналізу наведених положень можливо дійти висновку, що особа в реалізацію мети, визначеної в статті 3 Закону, вправі звернутися до вказаних органів із своїми пропозиціями (зауваженнями), заявами (клопотаннями) та скаргами.
Відповідно до статті 14 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, посадові особи зобов'язані розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати розгляду.
Статтею 15 Закону України «Про звернення громадян» встановлено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги (стаття 19 цього Закону).
Звернення ОСОБА_2 на ім'я керівника Державної виконавчої служби України від 23 червня 2014 року під назвою «Донос» містило повідомлення про недоліки, на думку заявника, в роботі Державної виконавчої служби України щодо терміну розгляду звернень громадян, необізнаність працівників установи із положеннями Закону України «Про звернення громадян», в з'язку з чим позивач пропонував передати відповідачу примірник («книжку») Закону України «Про звернення громадян», а тому заявник просив звернути увагу на вказане ним, з'ясувати причини та надати відповідь на поставлені ним питання.
З аналізу звернення («доносу») позивача від 23 червня 2014 року та відповіді відповідача від 25 липня 2014 року, викладену в листі №П-9649/4.4, суд дійшов висновку, що не залишилось поза увагою відповідача жодне з поставлених позивачем питань.
Дії відповідача щодо направлення позивачу відповіді на заяву від 12 березня 2014 року не у встановлений строк були предметом розгляду в Окружному адміністративному суді м. Києва у справі №826/5666/14. Зокрема, про причини направлення відповіді на заяву позивача від 12 березня 2014 року саме 17 квітня 2014 року, а не в інший термін - відповідач зазначив у листі №П-9649/4.4 від 25 липня 2014 року, провівши службову перевірку. Також надав відповіді на інші питання, зазначені в зверненні («доносі») позивача.
За таких обставин, суд не вбачає в діях відповідача при розгляді звернення від 23 червня 2014 року порушення прав позивача, які б підлягали судовому захисту.
Враховуючи викладене, суд відмовляє позивачу у задоволенні позовних вимог повністю.
Судові витрати, які підлягають стягненню згідно з частиною другою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України - відсутні.
Керуючись ст. ст. 24, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
постанова:
У задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку, встановленому ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Шейко Т.І.
Судді Катющенко В.П.
Маруліна Л.О.