Справа №490/9975/14-к 12.08.2014 12.08.2014 12.08.2014
12 серпня 2014 року м. Миколаїв
Апеляційний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, зареєстрованого в ЄРДР за №12014150020004350 за апеляційною скаргою прокурора прокуратури Центрального району м. Миколаєва ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 06 серпня 2014 року, якою у відношенні
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва, громадянина України, командира розвідувального відділення в/ч НОМЕР_1 ,одруженого, має на утриманні дитину 2008 року народження, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , підозрюваного у вчинені злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України
- відмовлено в застосовані запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та зобов'язано прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду.
За участю:
прокурора ОСОБА_7
підозрюваного ОСОБА_6
захисника ОСОБА_8
судового розпорядника ОСОБА_9 .
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Прокурор прокуратури Центрального району м. Миколаєва ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 06 серпня 2014 року, в якій вона просить скасувати вказану ухвалу та постановити нову, якою задовольнити клопотання слідчого СВ Центрального РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_10 і обрати стосовно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Провадження № 11-сс /784/235/14 Головуючий у 1-й інстанції: ОСОБА_11
Категорія: ст.181 КПК Доповідач апеляційної інстанції: ОСОБА_3
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 06 серпня 2014 року у кримінальному провадженні №12014150020004350 стосовно ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, відмовлено в застосовані запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та зобов'язано його прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора чи суду.
Узагальнені доводи апелянта.
В апеляційній скарзі прокурор посилається на те, що ухвала суду є незаконною та не відповідає фактичним обставинам справи.
Зазначає, що ОСОБА_6 вчинив тяжке кримінальне правопорушення в стані алкогольного сп'яніння, яке за своїм характером є насильницьким та могло заподіяти істотну шкоду широкому колу осіб.
Вказує, що на даний час підозрюваний не працює, а тому, на його думку, перебуваючи на волі ОСОБА_6 матиме доступ до алкогольних напоїв та може продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Стверджує, що існує ризик того, що підозрюваний може сховати або спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також перебуваючи на волі може перешкоджати кримінальному провадженню шляхом нез'явлення до слідчого, прокурора та суду.
Зазначає, що інші більш м'які запобіжні заходи ніж домашній арешт не зможуть забезпечити належної поведінки ОСОБА_6 .
Встановлені судом першої інстанції обставини.
Судом першої інстанції встановлено, що 03 серпня 2014 року о 20 годині 30 хвилин, ОСОБА_6 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи у приміщенні магазину «Продукти» за адресою: вул. Потьомкінська, буд.102 в м. Миколаєві, виражатись нецензурною лайкою на адресу відвідувачів та працівників магазину, не звертаючи уваги на зауваження, почав погрожувати застосувати предмет, зовні схожий на гранату «РГД-5».
Вказані обставини 04 серпня 2014 року були внесені до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за №12014150020004350 за попередньою правовою кваліфікацією ч.4 ст.296 КК України та за №12014150020004351 - за ч.1 ст.263 КК України, та по ним розпочато досудове розслідування.
04 серпня 2014 року ОСОБА_6 затриманий на підставі ст.208 КПК України.
05 серпня 2014 року йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України.
Суд відмовляючи у застосуванні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, послався на те, що хоча ОСОБА_6 підозрюється в скоєнні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, однак не надано жодних доказів, що підозрюваний може ухилятися від відповідальності, схиляти свідків до надання інших свідчень, продовжувати цей злочин та зловживає алкоголем. Крім того, прокурором не було доведено наявність ризиків, передбачених п.1-5 ч.1 ст.177 КПК України.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини та мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, яка підтримала доводи апеляційної скарги і просила скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді домашнього арешту, пояснення захисника та підозрюваного, які просили залишити ухвалу без змін, вивчивши надані матеріали та матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що вона підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч.5 ст.194 КК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
При розгляді вказаного клопотання дані вимоги закону слідчим суддею не були дотримані.
Відмовляючи у застосуванні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, слідчий суддя правильно послався на наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, за який законом передбачено покарання на строк до 7 років позбавлення волі.
Разом з тим поза увагою слідчого судді залишилися те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, яке за своїм характером є насильницьким та могло заподіяти істотну шкоду широкому колу осіб.
Також слідчим суддею не були достатньо враховані дані про особу підозрюваного ОСОБА_6 , який хоча не судимий в силу ст. 89 КК України, однак схильний до вчинення кримінальних правопорушень, про що свідчить довідка інформаційного центру УМВС України в Миколаївської області.
Крім того, як вбачається зі службової характеристики, ОСОБА_6 є особою схильною до вживання спиртних напоїв.
Як пояснив сам підозрюваний, в момент вчинення зазначеного діяння він знаходився в стані алкогольного сп'яніння і не усвідомлював своїх дій.
Зазначене свідчить про те, що він знаходячись на волі може продовжити вживати спиртні напої та не контролюючи себе вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Також з медичних документів вбачається, що ОСОБА_6 є інвалідом ІІІ- групи, внаслідок отримання ЧМТ у 1998 та 2005 роках, що також може негативно впливати на його поведінку.
З огляду на викладене, апеляційний суд вважає за необхідне ухвалу слідчого судді скасувати, а клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно підозрюваного ОСОБА_6 задовольнити.
Обираючи запобіжний захід, апеляційний суд враховує те, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється в скоєнні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, за який законом передбачено покарання на строк до 7 років позбавлення волі, обставини вчинення вказаного правопорушення, дані про особу підозрюваного та існування ризику, що він може вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому вважає за необхідне застосувати стосовно нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби - з 17.00 год. до 08.00 години наступного дня, оскільки саме такий вид запобіжного заходу зможе забезпечити виконання підозрюваним, покладених на нього обов'язків та не буде перешкоджати виконанню ним обов'язків по військовій службі і проходженню рекомендованого лікування.
Інші менш суворі запобіжні заходи ніж домашній арешт, не зможуть забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_6 покладених на нього процесуальних обов'язків, належної поведінки та запобігти наявним ризикам у кримінальному провадженні, а тому ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, а клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно підозрюваного ОСОБА_6 задоволенню.
Підстав для зобов'язання підозрюваного ОСОБА_6 носити електронний засіб контролю, як зазначено в клопотанні слідчого, апеляційний суд не вбачає, а тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 194, 405, 407, 422, 532 КПК України, суд -
Апеляційну скаргу прокурора прокуратури Центрального району м. Миколаєва ОСОБА_5 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 06 серпня 2014 року, якою відносно ОСОБА_6 відмовлено в застосовані запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - скасувати.
Клопотання слідчого СВ Центрального РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_10 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Застосувати стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби, заборонивши йому залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 - з 17 години 00 хвилин до 08 години 00 хвилин.
Покласти на ОСОБА_6 на підставі ч.5 ст.194 КПК України наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду за їх викликом.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_6 , що відповідно до частини 5 статті 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків, використовувати електронні засоби контролю.
Строк дії ухвали про тримання ОСОБА_6 під домашнім арештом - два місяці з дня її проголошення.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
судді: