26 серпня 2014 р. Справа № 127706/11/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Заверухи О.Б.,
суддів - Рибачука А.І., Старунського Д.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області на постанову Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 28 березня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області про визнання неправомірних дій,-
20.12.2010 року ОСОБА_2 звернувся в суд з адміністративним позовом до ОСОБА_1 Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області в якому просив визнати неправомірними дії позивача щодо відмови позивачу в призначенні пенсії із заробітку з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення та зобов'язати включити в заробітну плату матеріальну допомогу на оздоровлення в сумі 214, 32 грн., провести перерахунок раніше призначеної позивачу пенсії державного службовця з дня її призначення з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення.
Постановою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 28 березня 2011 року адміністративний позов задоволено. Визнано неправомірними дії ОСОБА_1 Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області щодо відмови ОСОБА_2 в призначенні пенсії із заробітку з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення. Зобов'язано ОСОБА_1 Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області включити в заробітну плату матеріальну допомогу на оздоровлення в сумі 214, 32 грн. та провести перерахунок раніше призначеної ОСОБА_2 пенсії державного службовця з дня її призначення, з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення.
Не погодившись з вищенаведеною постановою, ОСОБА_1 Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області подало апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову якою в задоволенні позову відмовити.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, оскільки суд першої інстанції порушив норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а висновки суду не відповідають обставинам справи.
За відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів (ч. 1 ст. 197 КАС України із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 року N 2453-VI), що є достатнім для розгляду даної справи.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що матеріальна допомога і грошова винагорода за працю в органах державної влади є частиною заробітної плати зазначених посадових осіб, виплачується за рахунок та у межах фонду оплати праці, передбаченого в Державному бюджеті України, враховується при обчисленні середнього заробітку, на неї нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а тому повинна враховуватись при обчисленні розміру пенсії державного службовця.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції, з 14.07.2010 року ОСОБА_2 призначено пенсію за віком як державному службовцю. На час призначення пенсії страховий стаж позивача складає 41 рік 6 місяців 4 дні, у тому числі стаж державної служби - 25 років 1 місяць 12 днів (а.с.15-26).
01 листопада 2011 року позивач звернувся до ОСОБА_1 Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області з претензією про те, що в розрахунок розміру пенсії не включена сума матеріальної допомоги та надав довідку про складові заробітної плати, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» та довідки про виплату матеріальної допомоги для оздоровлення від 30.11.2010 року(а.с.9-14).
ОСОБА_1 Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області № 3194/01-15 від 24.11.2010 року позивачу відмовлено включити матеріальну допомогу у заробітну плату для перерахунку пенсії з посиланням на статтю 33 Закону України "Про державну службу", зазначено, що матеріальна допомога не передбачена як складова частина заробітної плати.
Відповідно до статті 33 Закону України "Про державну службу" заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.
Стаття 1 Закону України "Про оплату праці" визначає заробітну плату як винагороду, обчислену, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
У відповідності до статті 2 Закону України "Про оплату праці" основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати - це виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Згідно зі статтею 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Відповідно до статті 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються: 1) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону; 2) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), -у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.
У зв'язку з наведеним, враховуючи, що на матеріальну допомогу позивача нараховувались страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, колегія суддів приходить до висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення підлягає зарахуванню у заробітну плату позивача для призначення пенсії.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ОСОБА_2 має право на перерахунок та виплату пенсії, з врахуванням виплаченої йому суми матеріальної допомоги на оздоровлення з 14.07.2010 року.
За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області залишити без задоволення, а постанову Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 28 березня 2011 року у справі № 2а-1145/11 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий О.Б.Заверуха
Судді А.І. Рибачук
ОСОБА_3