ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1
Іменем України
м. Київ
12 серпня 2014 року 14:00 год. №826/9863/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А.,
за участю секретаря судового засідання Левченко І.В.,
представників: позивача - ОСОБА_1, відповідача - Гриник М.С.,
розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення в Солом'янському районі м. Киє-ва (далі - УПСЗН) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_3 просить суд визнати протиправними дії УПСЗН щодо відмови позива-чу у видачі посвідчення інваліда війни та зобов'язати УПСЗН видати позивачу посвідчення інваліда війни.
Під час розгляду справи представник позивача підтримав позов. Позовні вимоги об-ґрунтовані тим, що позивач відноситься до інвалідів війни згідно з п. 9 ч. 2 ст. 7 Закону Ук-раїни від 22.10.1993 №3551-ХІІ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон №3551), а оскаржувана відмова відповідача не відповідає вимогам ст. 15 Закону України "Про звернення громадян", Указу Президента України від 07.02.2008 №109/2008 "Про першочергові заходи щодо забезпечення реалізації та гарантування конституційного права на звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування".
Представник відповідача не визнала позов, надала письмові заперечення, в яких про-сить відмовити в його задоволенні з тих підстав, що позивач не надав документів, які б під-тверджували факт його участі у формуванні цивільної оборони при ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дій-шов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з такого.
Судом встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобиль-ській АЕС та особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії, що підтверджується відповідними посвідченнями серії НОМЕР_1 від 27.11.1991, №438005 від 29.12.2003 і вкладкою до нього №127713 від 29.12.2003, копія яких наявні у справі.
Судом встановлено, що внаслідок участі в роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, позивач з 27.02.2007 отримав 2-гу групу інвалідності (безстроково), яка пов'язана з виконанням таких робіт, що підтверджується довідкою МСЕК серії №КБ-1 №011295 від 12.03.2007, копія якої наявна у справі.
Судом встановлено, що у червні 2014р. позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою від 11.06.2014 щодо видачі посвідчення інваліда війни.
Також судом встановлено, що у відповідь на вказану заяву, відповідачем було надісла-но позивачу лист від 18.06.2014 №260/ОП/П-549-584, в якому зазначено про відсутність під-став для встановлення статусу інваліда війни та видачі відповідного посвідчення з огляду на відсутність документів, підтверджуючих створення формування Цивільної оборони на під-приємстві "Проммонтаж-22" та залучення заявника до складу цього формування.
Пунктом 9 ч. 2 ст. 7 Закону №3551 встановлено, що до інвалідів війни належать також інваліди з числа осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали інваліда-ми внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.
Згідно з п. 10 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 №302, посвід-чення інваліда війни видається на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності.
Разом з тим, це не спростовує необхідність підтвердження особою факту залучення до складу формувань Цивільної оборони, що випливає зі змісту п. 9 ч. 2 ст. 7 Закону №3551.
Суд зазначає, що належних і достатніх доказів на підтвердження вказаного факту позивач відповідачу та до суду не надав.
Так, позивач посилається на довідку КСФ "Проммонтаж-22" від 26.05.1993 №305, копія якої наявна у справі, дану позивачу про те, що він працював на ліквідації наслідків ава-рії на Чорнобильській АЕС, згідно наказів №108 від 19.05.1986 і №119 від 03.06.1986. Також позивач посилається на маршрутний лист б/д і б/н, засвідчений печаткою КСФ "Проммон-таж-22", згідно з яким 29-30.05.1986 і 02-03.06.1986 позивач відбував до с. Андріївка, Чорно-бильського району, для організації робіт по монтажу і обв'язці обладнання, прокладки трубо-проводів, наладки насосної станції на підставі наказу №119 від 03.06.1986, а також на список робітників і службовців, які приймали участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, копії яких наявні у спараві.
Суд погоджується з позивачем у тому, що вказані документи можуть підтверджувати його участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, статус якого визнаний за позивачем. Однак вказані документи не підтверджують створення на підприємстві форму-вання Цивільної оборони та включення позивача до його складу.
Наявні у справі копії наказів по Київському спеціалізованому управлінні "Проммон-таж-22" тресту "Промтехмонтаж-2" №108 від 19.05.1986, №119 від 03.06.1986, №47 від 12.05.1993, щодо командирування робітників в зону відчуження для виконання спеціальних монтажних робіт на замовлення Міненерго УРСР - Чорнобильська АЕС в районі с. Андріївка (з урахуванням змін, внесених наказом №47 від 12.05.1993), також не містять інформації про залучення позивача до складу формування Цивільної оборони на підприємстві "Проммон-таж-22".
Посилання у наказах на те, що підставою їх винесення є наказ начальника ЦО тресту "Промтехмонтаж-2", начальника ЦО м. Києва і Київської області, не доводить факт участі са-ме позивача у формуванні Цивільної оборони, тому не є достатнім доказом по справі.
Інших належних доказів, підтверджуючих факт залучення позивача до складу форму-вань Цивільної оборони при виконанні робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС позивач суду не зазначив та не надав.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійсню ються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у дове денні перед судом їх переконливості. Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд вважає доводи позивача і надані ним докази непереконливими, які не підтвер-джують виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у складі фор-мування Цивільної оборони, а тому не доводять наявність визначених у п. 9 ч. 2 ст. 7 Закону №3551 підстав для віднесення позивача до інвалідів війни.
За таких обставин, відмова відповідача у встановленні позивачу вищевказаного стату-су є обґрунтованою, а доводи позивача про її протиправність - безпідставними.
Посилання позивача на ст. 15 Закону України "Про звернення громадян", Указ Прези-дента України від 07.02.2008 №109/2008 "Про першочергові заходи щодо забезпечення реа-лізації та гарантування конституційного права на звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування" суд відхиляє, оскільки вказані нормативно-правові акти не визначають підстав видачі посвідчення інваліда війни і не регулюють спірних відносин.
Враховуючи встановлені судом обставини і викладені мотиви, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, що є підставою для відмови в їх задоволенні.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 11, 14, 70, 71, 76, 79, 86, 138, 158-163, 167 КАС, суд
Відмовити ОСОБА_3 в задоволенні адміністративного по-зову.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. Постанова мо-же бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному ст.ст. 185-187 КАС. Апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Суддя Д.А. Костенко