ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
14 серпня 2014 року 08:57 № 826/10470/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянського К.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві
про зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві (далі - відповідач), у якій просить суд зобов'язати відповідача видати постанову про зняття арешту майна боржника на транспортний засіб марки Mercedes-Benz 320, чорного кольору 2004 року випуску д.н.з. НОМЕР_1, накладеного у виконавчому провадженні №36713135 постановою від 25.02.2013 для подальшої перереєстрації на його ім'я в ДАІ на підставі акту державного виконавця про реалізацію арештованого майна, протоколу прилюдних торгів, де позивач є переможцем.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилався на те, що він став переможцем аукціону у виконавчому провадженні №31168430 та придбав транспортний засіб марки Mercedes-Benz 320, чорного кольору 2004 року випуску д.н.з. НОМЕР_1. Однак, під час перереєстрації даного автомобіля у органах Державтоінспекції України позивачу стало відомо про наявність арешту, накладеного відповідачем в рамках іншого виконавчого провадження. Позивач зазначив, що наявність даного арешту порушує його майнові права на придбаний автомобіль. Просив позов задовольнити у повному обсязі.
В судове засідання 12.08.2014 представник відповідача не прибув, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Письмові заперечення від відповідача до суду не надходили.
Згідно з частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Суд, встановивши відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, керуючись частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
На виконанні у відділі примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України перебувало виконавче провадження №31168430 щодо примусового виконання виконавчого листа від 23.12.2011 №2-5554/2011, виданого Жовтневим районним судом міста Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_2 на користь АБ «Банк регіонального розвитку» суми заборгованості за кредитним договором у розмірі 10 000 367,65 грн.
В рамках виконавчого провадження №31168430 було проведено аукціон по реалізації майна, яке належить ОСОБА_2, а саме: транспортного засобу марки Mercedes-Benz, модель 320, 2004 року випуску, чорного кольору, номер кузова НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1 (далі - автомобіль Mercedes-Benz 320).
Позивач став переможцем проведеного аукціону та придбав вказаний транспортний засіб за ціною 81 100,00 грн. без ПДВ, що підтверджується протоколом №11-0697/13 від 09.07.2013, актом №31168430/3 від 21.08.2013 про проведення аукціону, оригінали яких були досліджені в судовому засіданні та копії наявні в матеріалах справи. Крім того, позивач надав копії квитанції №17608662 про сплату суми за придбаний автомобіль у розмірі 69 016,10 грн., згідно протоколу №11-0697/13 від 09.07.2013.
Державна виконавча служба Україна у виконавчому провадженні №31168430 прийняла постанову від 27.08.2013 про зняття арешту з майна та постанову від 13.09.2013 про зняття з обліку, згідно з якими з автомобіля Mercedes-Benz 320 знято арешт та його знято з обліку.
Згідно пояснень позивача, під час перереєстрації вказаного транспортного засобу у відповідному підрозділі Державтоінспекції він дізнався про те, що у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна зареєстровано обтяження автомобіля Mercedes-Benz 320 в рамках виконавчого провадження №36713135.
Суд встановив, що на виконанні у відділі державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві перебувало виконавче провадження №36713135 щодо примусового виконання виконавчого листа від 12.03.2012 №2/0417/2167/2012, виданого Індустріальним районним судом міста Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приват Банк» суми у розмірі 10 000,00 грн. та звернення стягнення на предмет застави за кредитним договором від 28.04.2006.
В ході здійснення виконавчого провадження №36713135 відповідач прийняв постанову від 25.02.2013 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, згідно якої наклав арешт на транспортний засіб: марка Mercedes-Benz, модель 320, 2004 року випуску, номер кузова НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2.
25.11.2013 відповідач виніс постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі пункту 5 часини 1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з тим, що згідно повідомлення УДАІ м. Києва від 28.03.2013 відсутні відомості щодо зареєстрованого за боржником рухомого майна.
Арешт з автомобіля Mercedes-Benz 320 в рамках виконавчого провадження №36713135 знято не було.
Позивач звернувся до суду із вимогами про зобов'язання відповідача видати постанову про зняття арешту з автомобіля Mercedes-Benz 320 для подальшої перереєстрації на ім'япозивача.
Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 62 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.
Пунктом 4.5.14 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5 (далі - Інструкція №512/5), встановлено, що після реалізації арештованого майна чи його передачі стягувачу в рахунок погашення боргу всі арешти та заборони з такого майна знімаються не пізніше наступного робочого дня після його передачі новому власнику.
На виконання вимог зазначеного пункту Інструкції №512/5 Державна виконавча служба України прийняла постанову від 27.08.2013 ВП №31168430 про зняття арешту з майна, а саме з автомобіля Mercedes-Benz 320.
Однак, всупереч положенням пункту 4.5.14 Інструкції №512/5, арешт з вказаного автомобіля, який був накладений відповідачем у виконавчому провадженні №36713135, знято не було.
Відповідно до статті 60 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.
Виходячи зі змісту наведеної норми Закону, право на звернення до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту належить особі, яка вважає себе власником спірного майна.
Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно зі статтею 34 Закону України «Про дорожній рух» державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов'язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків.
Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 №1388 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23.12.2009 №1371) (далі - Порядок №1388).
Згідно з пунктом 8 Порядку №1388 документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є засвідчені підписом відповідної посадової особи, що скріплений печаткою є, зокрема, акт про проведений аукціон або постанова та акт про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, видані органом державної виконавчої служби.
Право власності ОСОБА_1 підтверджується актом від 21.08.2013 №31168430/3 про проведення аукціону.
Таким чином, позивач має право звернення до суду із позовними вимогами про зняття арешту з автомобіля Mercedes-Benz 320.
Водночас, позивач просить суд зобов'язати відповідача видати постанову про зняття арешту майна боржника на транспортний засіб марки Mercedes-Benz 320, чорного кольору 2004 року випуску д.н.з. НОМЕР_1, накладеного у виконавчому провадженні №36713135 постановою від 25.02.2013 для подальшої перереєстрації на його ім'я в ДАІ на підставі акту державного виконавця про реалізацію арештованого майна, протоколу прилюдних торгів, де позивач є переможцем.
Однак, за своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, повноваження відповідача щодо прийняття постанов є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.
Як видно зі змісту Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду -тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя.
Таким чином, вищевказана позовна вимога розцінюється Окружним адміністративним судом міста Києва саме втручанням в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
Відповідно до частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Для забезпечення захисту майнових прав позивача, суд вважає за доцільне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати відповідача зняти арешт з транспортного засобу марки Mercedes-Benz 320, чорного кольору 2004 року випуску д.н.з. НОМЕР_1, накладеного у виконавчому провадженні №36713135 постановою від 25.02.2013.
У відповідності до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладені обставини, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог частково.
Керуючись статтями 69-71, 94, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Зобов'язати відділ державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві зняти арешт з транспортного засобу марки Mercedes-Benz 320, чорного кольору 2004 року випуску д.н.з. НОМЕР_1, накладеного у виконавчому провадженні №36713135 постановою від 25.02.2013.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3) судові витрати в сумі 73,08 грн. (сімдесят три гривні 08 коп.).
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя К.М. Кобилянський