Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
28 серпня 2014 р. № 820/14066/14
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді - Заічко О.В.
при секретарі судового засідання - Демченко В.В.,
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1,
відповідача - Серікової М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом
ОСОБА_3
до Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції
про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії ,
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із позовом, в якому, з урахуванням наданих уточнень, просить суд скасувати постанову державного виконавця ВДВС Орджонікідзевського районного управління юстиції у м.Харкові Гординського І.Ю. від 17.02.2003р.
В обґрунтування позову зазначив, що при оформлені документів на спадщину позивачу стало відомо, що постановою державного виконавця ВДВС Орджонікідзевського районного управління юстиції у м.Харкові від 17.02.2003р. накладено арешт і заборону відчуження на успадковане від ОСОБА_1 майно. Після письмового звернення позивача до Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, позивачу стало відомо, що згідно перевірки ЄДРВП виконавчі провадження по виконанню виконавчих документів виданих 04.05.2001р. місцевим судом Фрунзенського району м.Харкова про стягнення з ОСОБА_1 боргу у розмірі 1960,00 грн. на виконанні не перебувають та не перебували. На підставі викладеного вважає, що постанова державного виконавця ВДВС Орджонікідзевського районного управління юстиції у м.Харкові Гординського І.Ю. від 17.02.2003р. є незаконною.
Представник позивача у судовому засіданні призначеному на 28.08.2014 р. підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні надав письмові пояснення про відсутність на виконанні будь-яких виконавчих проваджень щодо ОСОБА_1, у зв'язку із чим просив суд ухвалити рішення на власний розсуд.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 29 вересня 2013р. померла дочка позивача - ОСОБА_1, яка на день смерті мешкала у квартирі АДРЕСА_1.
Зазначена квартира належала позивачу ОСОБА_3 і ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності: позивачу ОСОБА_3 - 1/2 частина на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого 15.11.2004 року 4-ю ХДНК, реєстр №4-1108; спадкодавцеві ОСОБА_1 - 1/2 частина на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 03 червня 1999 року Центром (відділом) приватизації державного житлового фонду Харківської міської ради за реєстровим № 7-99-174507.
Спадкодавець ОСОБА_1 залишила заповіт (а.с.11), посвідчений 20 травня 2005р. Четвертою Харківською державною нотаріальною конторою, реєстр №3-998, яким заповідала своєму батькові - позивачу ОСОБА_3 належну їй частку квартири.
Вищевикладені обставини підтверджуються свідоцтвом про смерть спадкодавця, свідоцтвом про право на спадщину, виданим 15.11.2004р. на ім'я позивача, свідоцтвом про право власності на житло від 03.06.1999р., заповітом спадкодавця (а.с.7-18).
Після смерті спадкодавця позивач у передбачений частиною 1 статті 1270 ЦК України шестимісячний строк звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. Копія витягу зі спадкового реєстру додається.
При оформленні документів на спадщину позивачу стало відомо, що на все майно, яке належало ОСОБА_1, у тому числі і на належну їй 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, було накладено арешт на підставі постанови від 17.02.2003р. державного виконавця ВДВС Орджонікідзевського районного управління юстиції у м.Харкові Гординського І.Ю.
З аналізу постанови державного виконавця Орджонікідзевського районного управління юстиції м.Харкова від 17.02.2003р. вбачається, що арешт майна ОСОБА_1 було здійснено на підставі виконавчих листів від 04.05.2001р. місцевого суду Фрунзенського району м.Харкова про стягнення з останньої боргу на загальну сум 1960,00 грн.
Позивач звернувся до відповідача із письмовим зверненням від 11.06.2014р., в якому просив повідомити на підставі чого було накладено арешт і заборону відчуження на майно ОСОБА_1, а також надати інформацію про наявність відкритих виконавчих проваджень щодо останньої.
У відповідь на звернення від 11.06.2014р. позивач отримав відповідь відповідача №13211 від 19.06.2014р. (а.с.20), в якій зазначено, що згідно перевірки ЄДРВП виконавчі провадження по виконанню виконавчих документів виданих 04.05.2001р. місцевим судом Фрунзенського району м.Харкова про стягнення з ОСОБА_1 боргу у розмірі 1960,00 грн. на виконанні не перебувають та не перебували. Крім того повідомлено, що жодних виконавчих проваджень по виконанню виконавчих документів де боржником є ОСОБА_1 на виконані не перебуває і не перебувало.
На підстав викладеного суд зазначає наступне.
Згідно ст.24 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон), у редакції чинній на момент прийняття постанови про накладення арешту на майно від 17.02.2003р., з метою забезпечення виконання рішення про майнові стягнення, державний виконавець постановою про відкриття виконавчого провадження, або після його відкриття вправі накласти арешт на майно боржника та оголосити заборону на його відчуження, провести опис і арешт майна боржника.
Таким чином, постанова про накладення арешту на майно боржника є вторинним документом виконавчого провадження і може прийматися лише після відкриття виконавчого провадження з метою забезпечення виконання рішення.
Однак із відповіді відповідача №13211 від 19.06.2014р. вбачаться, що виконавчих проваджень щодо ОСОБА_1 не було, у зв'язку із чим постанова про накладення арешту майна божника та оголошення заборони на його відчуження від 17.02.2003р. є незаконною та протиправною.
Також відповідач повідомив, що завершені виконавчі провадження після закінчення трирічного року знищуються у зв'язку із закінченням строку зберігання.
З цього приводу суд наголошує, що частиною 2 статті 38 Закону передбачено обов'язок державного виконавця скасувати арешт, накладений на майно боржника, у разі закінчення виконавчого провадження.
Таким чином, державним виконавцем в порушення вказаної вище норми не скасовано арешт майна ОСОБА_1 при закінченні виконавчого провадження.
Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На підставі викладеного суд вважає, що постанова державного виконавця ВДВС Орджонікідзевського районного управління юстиції у м.Харкові Гординського І.Ю. про накладення арешту майна божника та оголошення заборони на його відчуження від 17.02.2003р. є незаконною та протиправною, у зв'язку із чим позовні вимоги позивача про скасування зазначеної постанови підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 159, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_3 до Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити в повному обсязі.
Скасувати постанову державного виконавця Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Гординського І.Ю. від 17.02.2003 року про арешт і заборону на відчудження майна, яке належить боржнику ОСОБА_1, у тому числі належної їй частини квартири АДРЕСА_1.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складено 29.08.2014р.
Суддя Заічко О.В.