Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
27 серпня 2014 р. № 820/13563/14
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Заічко О.В.,
при секретарі судового засідання Демченко В.В.,
за участю представників сторін:
позивача - Мележик Л.Г.,
відповідача - Коваленко М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна-Рибсервіс"
до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області
про визнання протиправним та скасування наказу ,
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Україна-Рибсервіс" з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати наказ ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова ГУМ у Харківській області № 1456 від 15.07.2014 року "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Україна- Рибсервіс".
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що станом на момент винесення оскаржуваного наказу на перевірку на підставі п.п. 78.1.1 п. 78.1, п. 78.4 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України, підприємство письмового запиту від податкової інспекції з вимогою надання витребуваної інформації з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України по господарським взаємовідносинам з контрагентами та покупцями за березень 2014р. не отримувало, а отже, і підстав для прийняття рішення суб'єктом владних повноважень про проведення документальної позапланової перевірки у податкового органу - відсутні.
Позивач вважає наказ ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області № 1456 від 15.07.2014 року «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Україна-Рибсервіс» таким, що не ґрунтуються на вимогах діючого податкового законодавства, а отже зазначений наказ підлягає скасуванню, оскільки за змістом п.п. 78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, прийняттю податковим органом рішення про проведення перевірки повинно передувати направлення відповідного запиту.
Позивач зазначає, що наказ ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області № 1456 від 15.07.2014р. був прийнятий без дотримання вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а тому підлягає скасуванню.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, вважає його необґрунтованим та безпідставним, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
У наданих письмових запереченнях посилався на те, що положеннями ст. 75 ПК України передбачено право контролюючого органу проводити камеральні, документальні (планові або позапланові, виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Крім того, обставини спірних правовідносин свідчать про те, що ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова була отримана податкова інформація, яка свідчить про можливі порушення ТОВ "Україна-Рибсервіс» податкового законодавства, у зв'язку із чим, ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова був складений запит про надання пояснень та їх документальних підтверджень від 26.06.2014 р. № 10225/10/20-30-15-01-28, який отриманий підприємством. У свою чергу, платником податку була надана відповідь від 07.07.2014 року, яка не містила відповіді на запитувану інформацію та її документального підтвердження.
За таких обставин, відповідач вважає, що рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача було прийнято керівником Дзержинської ДПІ м.Харкова законно та обґрунтовано.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 15.07.2014 року в.о. начальника Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області було прийнято рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Україна-Рибсервіс», яке оформлене наказом області № 1456 від 15.07.2014р. (а.с. 7).
Зі змісту оскаржуваного наказу вбачається, що правовою підставою для прийняття рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача зазначено п.п.78.1.1 п.78.1, 78.4 ст.78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України. Відповідач зазначає, що підставою для проведення перевірки слугувало ненадання позивачем пояснень та їх документальних підтверджень за фактами, що свідчать про можливі порушення податкового законодавства на письмовий запит від 26.06.2014 р. № 10225/10/20-30-15-01-28.
Перевіряючи відповідність дій суб'єкта владних повноважень щодо прийняття наказу на проведення спірної перевірки вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд встановив наступне.
Суд зазначає, що спосіб дій органів державної податкової служби України при реалізації владної управлінської функції - контролю за правильністю та повнотою справляння податкових зобов'язань (станом на момент виникнення спірних правовідносин) був визначений Податковим кодексом України.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Порядок проведення документальних позапланових перевірок врегульовано статтею 78 Податкового кодексу України.
Перелік обставин, за наявності хоча б однієї з якої здійснюється документальна позапланова виїзна перевірка визначено п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України. Так, згідно з підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Таким чином, прийняття податковим органом рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податків на підставі пп.78.1.1. п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, є правомірним лише за одночасної наявності таких обставин: виявлення за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; ненадання платником податків пояснень та їх документального підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Відповідно до пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Суд зазначає, що відповідно до п.п.20.1.6 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до абз. 1 п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Згідно з абз.2 п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.
Аналогічні положення містить також і п.10 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженим Постановою КМУ № 1245 від 27.12.2010 року. Так, у відповідності до вказаного пункту запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. При цьому, у запиті мають бути обов'язково зазначені: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.
Перелік підстав для направлення письмового запиту про подання інформації передбачений абз. 3 п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України. Так, письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; у разі проведення зустрічної звірки; в інших випадках, визначених цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів справи, 26.06.2014 р. відповідачем був складений запит від № 10225/10/20-30-15-01-28 про надання пояснень та документального підтвердження з питання правовідносин позивача з ТОВ "ЕВЕРЕСТ-12" за період - березень 2014 року (а.с. 28). Зазначений запит направлено на юридичну адресу підприємства позивача 01.07.2014 року (а.с. 29).
Між тим, з вказаного запиту не вбачається про зазначення будь-яких обставин, які б зумовили звернення до позивача з цим запитом, тобто, не наведено підстави його направлення платникові.
З пояснень представника відповідача не вбачається, що слугувало підставою для складання та направлення запиту.
Крім того, суд зауважує, що в обґрунтування підстав для направлення запиту відповідач послався на пп.20.1.2, пп.20.1.4, пп.20.1.14 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, якими передбачено право контролюючих органів отримувати від платників податків довідки, копії документів про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків, та у разі виявлення порушення вимог податкового чи іншого законодавства України, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, надсилати платникам податків письмові запити щодо надання засвідчених належним чином копій документів, а також на п.73.3 ст.73 ПК України, яким відповідачу надано право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
При цьому, нормою п.73.3 ст.73 ПК України платнику податків передбачено обов'язок подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом), в той час як спірним запитом позивача з посиланням на пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України попереджено, що ненадання запитуваної інформації у десятиденний термін з дня отримання запиту матиме наслідком прийняття рішення про проведення документальної позапланової перевірки.
Судом з'ясовано, що платником податку була надана відповідь від 07.07.2014 року, в якій ТОВ «Україна-Рибсервіс» просить зазначити підстави надання запитуваної інформації та зазначити про можливі порушення підприємством податкового, валютного та іншого законодавства з урахуванням положень п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України.
Більше із запитом податковий орган до підприємства позивача не зверталось, листів не направляло.
Між тим, після отримання вказаної відповіді відповідачем не було надіслано позивачеві нового запиту із зазначенням конкретних підстав для його надіслання, не висвітлено, яка саме інформація, на думку податкового органу, свідчить про порушення позивачем податкового законодавства, натомість, було прийнято оскаржуваний наказ №1456 від 15.07.2014 року "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Україна- Рибсервіс". Отже, з огляду на викладене, суд зазначає, що запит від 26.06.2014 р. № 10225/10/20-30-15-01-28 є таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства.
Беручи до уваги наведене, слід зазначити, що з огляду на положення ч.6 п.73.3 ст.73 ПК України, відмова платника надати відповідь на вищевказаний запит з причин незазначення у ньому підстав його направлення не може розцінюватись як обставина, з якою підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України пов'язує можливість призначення документальної позапланової перевірки платника.
Відповідно до частини другої 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 81.1 ПК України посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.
Разом з тим суд зауважує, Податковим кодексом України визначено процедуру здійснення органами державної податкової служби своїх повноважень, в тому числі щодо проведення податкових перевірок. Отже, органи державної податкової служби, виконуючи надані їх повноваження, мають дотримуватися процедури їх реалізації, що відповідатиме приписам ч.2 ст.19 Конституції України та приписам п.п.21.1.1. п.21.1 ст.21 Податкового Кодексу України, які покладають на посадових осіб контролюючих органів обов'язок дотримуватися Конституції України та діяти виключно відповідно до цього кодексу та інших законів і нормативно - правових актів України.
Суд зазначає, що наказ про проведення перевірки має містити не лише посилання на нормативний акт, яким передбачено проведення перевірки, а й конкретні підстави, які слугують такому проведенню. В даній справі такою підставою була постанова слідчого про проведення перевірки, проте згідно вступної частини оскаржуваного наказу посилання на вказану обставину не міститься.
При вирішенні справи та дослідженні фактичних обставин суд враховує їх значимість та доказове значення. В даній справі суд вважає, що встановлене порушення щодо не визначення згідно оскаржуваного наказу фактичних підстав його видання є значним порушенням прав та законних інтересів позивача, яка має бути усунуто, а права позивача підлягають поновленню.
Отже, однією з обов'язкових обставин для призначення та проведення перевірки за п.п.78.1.1 п.78 ст.78 ПК України є не надання платником податків пояснень та їх документального підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.
За результатами розгляду справи суд прийшов до висновку, що вказана норма податковим органом була порушена.
Судом встановлено, що ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова прийнятий наказ №1456 від 15.07.2014 року "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Україна- Рибсервіс», який підприємству позивача вручено представнику підприємства разом із направленням на перевірку № 1597 від 15.07.2014 року.
Проте, відповідач, зазначаючи в наказі на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки №1456 від 15.07.2014 року, в якості підстави для проведення перевірки на підставі п.п.78.1.1 п.78.1, п. 78.4 ст.78, п.82.2 ст. 82 Податкового Кодексу України, не враховано того факту, що платником податків ТОВ "Україна-Рибсервіс" у строк, визначений податковим законодавством, надана відповідь на обов'язковий письмовий запит ДПІ, в яклому викладене прохання зазначити у запиті факти, які свідчили про порушення підприємством позивача податкового, валютного та іншого законодавства, що виключає можливість визначення в якості підстави для проведення перевірки п.п. 78.1.1 п.78.1 ст. 78 Податкового Кодексу України.
Відповідно до приписів ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В даній справі відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, суду не надано доказів обґрунтованості оскаржуваного рішення, у той час як позивачем подано переконливі докази в обґрунтування своєї позиції, з аналізу яких судом зроблено вичерпні висновки.
В зв'язку з наведеним суд відзначає, що будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.
Так, перевіривши оскаржуване в даній справі рішення (наказ), суд дійшов висновку, що відповідачем при його прийнятті (вчиненні) невірно застосовано норми чинного законодавства при неповному та неправильному встановленні всіх дійсних обставин справи.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що оскаржуваний наказ №1456 від 15.07.2014 року "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Україна- Рибсервіс", прийнято відповідачем не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 159, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна-Рибсервіс" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу - задовольнити у повному обсязі.
Скасувати наказ Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № 1456 від 15.07.2014 року " Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Україна- Рибсервіс".
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 29 серпня 2014 року.
Суддя Заічко О.В.