26 серпня 2014 року Справа № 11417/11/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Попка Я.С.
суддів Яворського І.О., Сеника Р.П.
розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Володимирецької районної державної адміністрації на постанову Володимирецького районного суду Рівненської області від 20 грудня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Володимирецької районної державної адміністрації про визнання дій неправомінрними та зобов'язання виплатити грошову допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -
06.12.2010 року позивач - ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до управління праці та соціального захисту населення Володимирецької районної державної адміністрації, в якому просить визнати протиправними дії відповідача, які полягли в обмеженні її права на одержання допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку у встановлених діючим Законом України «Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» в розмірах з 29 березня 2009 року по даний час; зобов'язати відповідача донарахувати та виплатити їй щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 29 березня 2009 року до часу закінчення виплати допомоги, виходячи із суми прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6-ти років на вказані періоди, з урахуванням виплачених коштів.
Ухвалою Володимирецького районного суду Рівненської області від 8 грудня 2010 року позов ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Володимирецької районної державної адміністрації про визнання дій неправомінрними та зобов'язання виплатити грошову допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період по 06.06.2010 року залишено без розгляду.
Постановою Володимирецького районного суду Рівненської області від 20 грудня 2010 року позов задоволено частково. Визнати протиправною відмову управління праці та соціального захисту населення Володимирецької районної державної адміністрації щодо непризначення та невиплати ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6-ти років, починаючи з 06.06.2010 року. Зобов'язано управління праці та соціального захисту населення Володимирецької районної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6-ти років, починаючи з 06.06.2010 року, з врахуванням виплат, проведених протягом цього часу.
Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що позивач мала право починаючи з 06.06.2010 року відповідно до ст.43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» на отримання щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, що обчислюється з урахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, оскільки Рішенням Конституційного Суду України № 22-рп/2008 від 22.05.2008 року визнані неконституційними окремі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», які зменшували розмір оспорюваної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її такою, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач оскаржив її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Володимирецького районного суду Рівненської області від 20 грудня 2010 року та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт зазначає, що за 2010 рік допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку ОСОБА_1 призначена та виплачена вірно. Крім того, при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в тій частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, Бюджетного кодексу України, Закону України «Про державний бюджет України на відповідний рік».
Відповідно до п.3 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке прийнято у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1,2 ч.1 ст.183-2 цього Кодексу.
Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню підлягає частково з таких підстав.
Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти дише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції вважає, що висновки суду першої інстанції лише частково відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи.
Встановлено, що ОСОБА_1 є працюючою, отже застрахованою у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, являється матір'ю малолітньої дитини - сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження від 07.11.2008 року, виданим Старорафалівською сільською радою Володимирецького району Рівненської області.
Суд апеляційної інстанції відзначає, що згідно з вимогами ст.43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Однак, Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» при визначенні розміру допомоги не визначив відповідно до якого прожиткового мінімуму визначається розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Зважаючи на обумовлене, виходячи з положень ч.7 ст. 9 КАС України, потрібно застосовувати закон, що регулює подібні правовідносини, а саме ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року), Відповідно до якої допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на кожну дитину, незалежно від кількості народжених (усиновлених, взятих під опіку) дітей у сім'ї, по догляду за якими надається допомога.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що 01.01.2008 року набрав чинності Закон України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон №107-VI).
Пунктами 23, 25 розділу ІІ Закону №107-VI були внесені відповідні зміни до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням». Зокрема, змінами до ст.13 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»його дію поширено на застрахованих осіб, а із Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» було виключено статті 40-44.
Конституційний Суд України Рішенням від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 визнав неконституційними низку положень Закону №107-VI, в тому числі й пункт 25 розділу II Закону №107-VI щодо виключення статей 40-44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».
Пунктом 2 розділу ІІІ Закону №107-VI було передбачено, що розділ II цього Закону діє до 31.12.2008 року.
Таким чином, з часу проголошення Конституційним Судом України рішень №6-рп/2007 та №10-рп/2008 відновлювали свою дію вищезазначені положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».
Статтею 46 Закону України № 835-VI від 26.12.2008 р. «Про Державний бюджет України на 2009 рік» та статтею 45 Закону України № 2154-VI від 27.04.2010 р. «Про Державний бюджет України на 2010 рік» передбачено, що у 2009, 2010 роках допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми був затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1751 від 27.12.2001 р. саме на виконання Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (пункт 1). Новий акт уряду на виконання статті 45 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» не приймався.
Розміри і порядок виплати допомоги відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» на виконання статті 45 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» Кабінетом Міністрів України не визначалися.
З огляду на наведене, оскільки встановлено, що ОСОБА_1 є застрахованою у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, то за таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що на відносини щодо виплати їй допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у період з 06.06.2010 року по 06.12.2010 року поширювалися норми спеціального Закону (яким є Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»), відповідно до ст.43 якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Судом першої інстанції вірно враховано ті обставини, що позивач пропустив строк звернення до суду, оскільки звернувся з позовом лише 06.12.2010 року та не надав доказів того, що ним був пропущений строк для звернення до суду з поважних причин, тому, з огляду на наведене, позовні вимоги в частині виплат за період по 06.06.2010 року залишено без розгляду.
Разом з тим, апеляційний суд вважає необгрунтованими вимоги позивача та зодоволення їх судом першої інстанції в частині зобов'язання відповідача у подальшому здійснювати нарахування та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, оскільки така вимога стосується правовідносин, що виникатимуть в майбутньому, щодо обставин, які фактично не настали, та не засвідчують про порушення права позивача, а регулювання цих правовідносин здійснюватиметься діючими на той час нормативними актами.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до переконання про підставність позовних вимог ОСОБА_1 в частині щодо виплати їй недоплаченої щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 06.06.2010 року по 06.12.2010 року в розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про необхідність покладення обов'язку з нарахування і виплати спірної допомоги саме на управління праці та соціального захисту населення Володимирецької районної державної адміністрації в силу вимог ст. 5 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Покликання апелянта на відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» розмірів щомісячної допомоги, як на причину невиконання державою взятих на себе зобов'язань, до уваги судом апеляційної інстанції не приймаються, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України»).
З огляду на положення ст.ст. 21, 105, 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов'язання вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю. Встановивши, що відповідач у справі порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, адміністративний суд повинен визнати такі дії протиправними і зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату належних позивачу сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення чи виплату їх конкретних розмірів.
Згідно ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Керуючись ст. 195, п.3 ч.1 ст.197, 198, ч. 4 ст. 202, ст.ст. 205, 207, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Володимирецької районної державної адміністрації задовольнити частково.
Постанову Володимирецького районного суду Рівненської області від 20 грудня 2010 року у справі №2а-840/10 скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення Володимирецької районної державної адміністрації щодо не проведення нарахування і виплати ОСОБА_1 недоплаченої щомісячної державної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку відповідно до ст.43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» за період з 6 червня 2010 року по 6 грудня 2010 року включно, із врахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років на відповідний рік.
Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Володимирецької районної державної адміністрації провести нарахування і виплату ОСОБА_1 недоплаченої щомісячної державної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку відповідно до ст.43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» за період з 6 червня 2010 року по 6 грудня 2010 року включно, із врахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років на відповідний рік та проведених виплат за вказаний період.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Я.С. Попко
Судді І.О. Яворський
Р.П. Сеник