ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
04 серпня 2014 року 08:14 № 826/10427/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянського К.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Державного науково-виробничого підприємства «Алкон-Твердосплав» Науково-технологічного підприємства алмазного концерну «Алкон» Національної академії наук України
до Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві
про визнання протиправною і скасування постанови,
Державне науково-виробниче підприємство «Алкон-Твердосплав» Науково-технологічного алмазного концерну «Алкон» Національної академії наук України (далі - позивач, ДНВП «Алкон-Твердосплав» НАНУ) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві, в якій просить суд визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 04.07.2014 ВП №43852196 про арешт коштів боржника.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що з розрахункових рахунків, на які накладено арешт оскаржуваною постановою відповідача, здійснювались виплати заробітної плати працівникам Державного науково-виробничого підприємства «Алкон-Твердосплав» Науково-технологічного підприємства алмазного концерну «Алкон» Національної академії наук України. Зазначив, що винесення постанови від 04.07.2014 ВП №43852196 про арешт коштів боржника призвело до того, що стосовно директора позивача склали обвинувальний акт у зв'язку з встановленням факту затримки виплати заробітної плати.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив. Зазначив, що оскаржувана постанова від 15.07.2014 №40486139 винесена у відповідності до положень законодавства та є правомірною. Просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
В судовому засіданні 30.07.2014 представники сторін заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності, на підставі чого суд, керуючись частиною 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
На виконанні у відділі державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві перебуває виконавче провадження №43852196 щодо примусового виконання вимоги Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 05.05.2014 №Ю-4590-17 щодо стягнення з ДНВП «Алкон-Твердосплав» НАНУ суми боргу у розмірі 863 833,08 грн.
Дане виконавче провадження постановою відповідача від 16.07.2014 було приєднано до зведеного виконавчого провадження №39318979 (а.с. 235 Т.І).
04.07.2014 відповідач виніс оскаржувану постанову ВП №43852196 про арешт коштів боржника, згідно якої накладено арешт на рахунки ДНВП «Алкон-Твердосплав» НАНУ, відкритих в ПАТ «Укрінбанк», МФО 300142, АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805 та Оболонська ФАТ «Укрінбанк» у м. Києві, МФО 322993.
Вважаючи протиправною постанову відповідача від 04.07.2014 ВП №43852196 про арешт коштів боржника, позивач оскаржив її до суду.
Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Зі змісту оскаржуваної постанови відповідача від 04.07.2014 ВП №43852196 вбачається, що державний виконавець наклав арешт на рахунки ДНВП «Алкон-Твердосплав» НАНУ, відкриті в ПАТ «Укрінбанк», МФО 300142, АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805 та Оболонська ФАТ «Укрінбанк» у м. Києві, МФО 322993 у межах суми 863 833,08 грн.
Позивач наполягав на тому, що постанова від 15.07.2014 ВП №40486139 про арешт коштів боржника є протиправною, оскільки, у наведених банківських установах були відкриті також рахунки, які захищені відповідно до вимог статті 55 Бюджетного кодексу України.
Зокрема, позивач посилався на укладені ним договори про відкриття окремих поточних рахунків.
Суд встановив, що між ДНВП «Алкон-Твердосплав» НАНУ та АТ «Укрінбанк» укладений Договір окремого поточного рахунку для зарахування страхових коштів №105238 від 02.02.2011, згідно якого позивачу було відкрито рахунок №26048105238001 в національній валюті для зарахування страхових коштів.
В подальшому рахунок №26048105238001 було змінено на №2604018210000, на підтвердження чого позивач надав копію листа АТ «Укрінбанк» від 08.08.2013.
Також представник ДНВП «Алкон-Твердосплав» НАНУ посилався на додаткову угоду до Договору банківського рахунку №03/96-07/09-1543 від 26.05.2009 щодо відкриття окремого поточного рахунку для зарахування страхових коштів, укладену з ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», зі змісту якої вбачається, що позивач відкрив у даному банку окремий поточний рахунок №26008705690426 у національній валюті для зарахування акумульованих страхових внесків для здійснення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.
В матеріалах справи наявна копія листа Оболонського районного відділення КРД АТ «Райффайзен Банк Аваль» від 15.07.2014 №Р1-В45/52/814, де зазначено, що на виконання постанови відповідача від 15.07.2014 ВП №40486139 було встановлено арешт на поточні рахунки №26000384014 (840), №26001384013 (643), №26008705690426 (980), №2604156858 (980) в межах суми 863 833,08 грн. (а.с. 19-20 Т.І).
У відповідності до статті 55 Бюджетного кодексу України захищеними видатками бюджету визнаються видатки загального фонду бюджету, обсяг яких не може змінюватися при здійсненні скорочення затверджених бюджетних призначень. Захищеними видатками Державного бюджету України визначаються видатки загального фонду на: оплату праці працівників бюджетних установ; нарахування на заробітну плату; придбання медикаментів та перев'язувальних матеріалів; забезпечення продуктами харчування; оплату комунальних послуг та енергоносіїв; обслуговування державного боргу; поточні трансферти населенню; поточні трансферти місцевим бюджетам; підготовку кадрів вищими навчальними закладами I - IV рівнів акредитації; забезпечення інвалідів технічними та іншими засобами реабілітації, виробами медичного призначення для індивідуального користування; фундаментальні дослідження, прикладні наукові та науково-технічні розробки; роботи та заходи, що здійснюються на виконання Загальнодержавної програми зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об'єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему, та роботи з посилення бар'єрних функцій зони відчуження; компенсацію процентів, сплачуваних банкам та/або іншим фінансовим установам за кредитами, отриманими громадянами на будівництво (реконструкцію) чи придбання житла.
Таким чином, банківський рахунок №26048105238001 (№2604018210000), відкритий в АТ «Укрінбанк» та банківський рахунок №26008705690426, відкритий в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» є рахунками зі спеціальним призначенням та відповідно до статті 55 Бюджетного кодексу України є захищеними видатками Державного бюджету України.
В матеріалах справи наявна копія обвинувального акту від 14.02.2014 у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_2, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42013110050000632 від 18.11.2013 (а.с. 29-39 Т. І). Зі змісту даного акту вбачається, що під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_3, працюючи на посаді директора ДНВП «Алкон-твердосплав» допускав нецільове використання коштів з рахунків, відкритих у АТ «Укрінбанк» та ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», а саме здійснював платежі, які не є першочерговими, зокрема, здійснював розрахунки з контрагентами в межах господарської діяльності та затримував виплату заробітної плати працівникам.
В судовому засіданні 30.07.2014 суд допитав в якості свідка ОСОБА_3, який зазначив, що спеціального рахунку для виплати заробітної плати у ДНВП «Алкон-Твердосплав» НАНУ немає та такі виплати здійснюються з усіх відкритих у банках рахунків. Також свідок зазначив, що з усіх відкритих рахунків здійснюються розрахунки з контрагентами по фінансово-господарським договорам.
З пояснень свідка вбачається, що позивач здійснює виплати заробітної плати працівникам з усіх відкритих рахунків у банках, а тому вважає усі відкриті ДНВП «Алкон-Твердосплав» НАНУ банківські рахунки захищеними, відповідно до статті 55 Бюджетного кодексу України.
Позивач посилався, що саме у зв'язку із винесенням відповідачем оскаржуваної постанови, стосовно директора ДНВП «Алкон-Твердосплав» НАНУ ОСОБА_3 було складено обвинувальний акт.
Однак, суд відхиляє наведені доводи позивача, оскільки обвинувальний акт від 14.02.2014 був складений до винесення відповідачем оскаржуваної постанови від 15.07.2014 ВП №40486139 про арешт коштів боржника та з нього вбачається, що досудовим слідством встановлено нецільове використання коштів з банківських рахунків.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Основною функцією державної виконавчої служби є задоволення вимог виконавчого документа, забезпечення дотримання при цьому прав та законних інтересів громадян та юридичних осіб, сприяння їм у реалізації своїх процесуальних прав.
Пунктом 6 частини 3 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» державному виконавцю надано право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Відповідно до статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Частиною 1 статті 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачено, що арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця чи рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. Зняття арешту з майна та коштів здійснюється за постановою державного виконавця або за рішенням суду.
Оскаржуваною постановою від 15.07.2014 ВП №40486139 про арешт коштів боржника відповідач наклав арешт на рахунки ДНВП «Алкон-Твердосплав» НАНУ в межах суми, яка підлягає стягненню, а саме: 863 833,08 грн. Таким чином, грошові кошти, наявні на банківських рахунках позивача понад 863 833,08 грн. є доступними для розпорядження, зокрема, але не виключно для здійснення виплати заробітної плати працівникам.
Позивач не заявляв вимогу про зняття арешту з банківських рахунків, які мають спеціальне призначення.
У відповідності до частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, суд, на підставі зібраних у справі доказів, заслухавши пояснення представників сторін, дійшов висновку, що оскаржувана постанова від 15.07.2014 ВП №40486139 про арешт коштів боржника винесена відповідачем з дотриманням положень законодавства України та підстави для її скасування відсутні.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства України, суд дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог позивача та відсутність підстав для задоволення позову.
Керуючись статтями 69-71, 94, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У задоволенні позову державного науково-виробничого підприємства «Алкон-Твердосплав» Науково-технологічного підприємства алмазного концерну «Алкон» Національної академії наук України відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя К.М. Кобилянський