ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
04 серпня 2014 року 08:13 № 826/10516/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянського К.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк»
до Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у місті Києві
третя особа без самостійних вимог на предмет споруОСОБА_1
про визнання протиправними дій, скасування постанови,
Публічне акціонерне товариство «Родовід Банк» (далі - позивач, ПАТ «Родовід Банк») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у місті Києві (далі - відповідач), третя особа без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1 (далі - третя особа), в якій, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд визнати протиправними виконавчі дії відповідача щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 25.06.2014 ВП №15538235 та скасувати дану постанову.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач протиправно виніс постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 25.06.2014, посилаючись на положення Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», оскільки дія цього Закону не поширюється на нерухоме майно, на яке має бути звернуто стягнення. Просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
У судове засідання 30.07.2014 представник відповідача не прибув, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Письмові заперечення від відповідача не надходили.
Третя особа проти задоволення позовних вимог заперечила, посилаючись на правомірність оскаржуваної постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 25.06.2014.
Згідно з частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Суд, встановивши відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, керуючись частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
На виконанні у відділі державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у місті Києві перебувало виконавче провадження №15538235 щодо примусового виконання виконавчого напису від 01.07.2009 №586 приватного нотаріуса про звернення стягнення на нерухоме майно, яким є садовий будинок АДРЕСА_2» з ОСОБА_1 на користь АТ «Родовід Банк».
25.06.2014 відповідач виніс постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі пункту 9 частини 1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження», посилаючись на те, що 03.06.2014 Верховною Радою України прийнятий Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».
Вважаючи протиправною постанову відповідача від 25.06.2014 ВП №15538235 про повернення виконавчого документа стягувачеві, позивач оскаржив її до суду.
Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Основною функцією державної виконавчої служби є задоволення вимог виконавчого документа, забезпечення дотримання при цьому прав та законних інтересів громадян та юридичних осіб, сприяння їм у реалізації своїх процесуальних прав.
Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо, зокрема, наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.
03.06.2014 Верховна Рада України прийняла Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» №1304-VII, згідно якого протягом дії даного Закону не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що:
- таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно;
- загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.
Суд встановив, що між позивачем (Банк) та ОСОБА_1 (Позичальник) укладено Кредитний договір №15.3/ІЖ-213.07.1 від 25.05.2007, згідно якого Банк надав Позичальнику кредит на купівлю садового будинку та земельної ділянки, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 на загальну суму 275 000,00 доларів США строком до 25.05.2008.
25.05.2007 між позивачем (Іпотекодержатель) та ОСОБА_1 (Іпотекодавець) укладено Договір іпотеки, згідно якого, для забезпечення виконання в повному обсязі своїх зобов'язань перед Іпотекодержателем за Кредитним договором №15.3/ІЖ-213.07.1 від 25.05.2007 Іпотекодавець передає в іпотеку Іпотекодержателю садовий будинок АДРЕСА_2 та земельну ділянку, на якій цей садовий будинок розташований, кадастровий номер 75768027.
Відповідно до пункту 1.4 Договору іпотеки від 25.05.2007, садовий будинок складається: садовий будинок, цегляний, загальною площею - 301,8 кв.м., житловою площею - 169,80 кв.м, має сарай, спорудження №1, 2.
Зі змісту оскаржуваної постанови від 25.06.2014 ВП №15538235 про повернення виконавчого документа стягувачеві вбачається, що виконавчий напис нотаріуса №586 від 01.07.2009 повернутий позивачу саме на підставі положень Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».
Водночас, матеріали справи свідчать про те, що садовий будинок, на який має бути звернуто стягнення за виконавчим написом нотаріуса №586 від 01.07.2009 має загальну площу 301,8 кв.м., тобто перевищує площу, визначену у Законі України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».
Крім того, в матеріалах наявна копія анкети ОСОБА_1, яка була заповнена нею для отримання кредиту. У даній анкеті третя особа зазначила адресу проживання та реєстрації: АДРЕСА_1. Під час судового засідання третя особа зазначила, що вона не проживає у садовому будинку, який є предметом Договору іпотеки від 25.05.2007.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що нерухоме майно, на яке мало бути звернуто стягнення за виконавчим написом нотаріуса №586 від 01.07.2009, не належить до видів майна, на яке Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» накладено мораторій.
Таким чином, відповідач не мав правових підстав для винесення постанови від 25.06.2014 ВП №15538235 про повернення виконавчого документа стягувачеві, з огляду на що, дана постанова підлягає скасуванню.
Частиною 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
У відповідності до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладені обставини, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.
Керуючись положеннями статей 69-71, 94, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Позов публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у місті Києві, щодо винесення постанови від 25.06.2014 про повернення виконавчого провадження документа стягувачеві ВП №15538235.
3. Скасувати постанову відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у місті Києві від 25.06.2014 про повернення виконавчого провадження документа стягувачеві ВП №15538235.
4. Стягнути з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» (код ЄДРПОУ 14394942) судові витрати в сумі 73,08 грн. (сімдесят три гривні 08 коп.).
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя К.М. Кобилянський