25 липня 2014 року Житомир справа № 806/3068/14
час прийняття: 13 год. 20 хв. категорія 11.5
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Лавренчук О.В.,
за участю секретаря Карплюк А. І.,
за участю представника позивача Киричека В. О.,
за участю представника відповідача Ковалевської М. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк" до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області про зобов'язання вчинити дії шляхом зняття арешту з іпотечного майна,
встановив:
Публічне акціонерне товариство "ПроКредит Банк" звернулось до суду з позовом, в якому просить, з урахуванням уточнення:
- зобов'язати Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області зняти арешт та вилучити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна обтяження арештом нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 10443715 із нерухомого майна: комплекс, цілісний майновий комплекс загальною площею 13218,1 кв. м., реєстраційний номер 6340095, № запису 1037 в книзі 25, що знаходиться за адресою вул. Станційна, 20, м. Андрушівка, Андрушівський район, Житомирська область, та перебуває в іпотеці АТ "ПроКредит Банк" на підставі Договору іпотеки № 102546-IД1 від 05.02.2010 року, а саме: арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 10443715, підстава обтяження - Акт опису та арешту, АА № 195454, 03.11.2010, підрозділ примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області.
- зобов'язати Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області подати до Житомирського окружного адміністративного суду, у строк один місяць з дня набрання ним законної сили, звіт про його виконання.
В обґрунтуванні позову зазначає, що позивачем було проведено процедуру звернення стягнення на іпотечне майно і отримано всі необхідні документи для набуття права власності на предмет іпотеки в рахунок погашення кредиту, однак державний реєстратор відмовив позивачу в реєстрації права власності на предмет іпотеки, оскільки на дане майно накладено арешт.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити.
Представник позивача проти заявлених позовних вимог заперечувала в повному обсязі з мотивів, викладених у письмових запереченнях.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та заперечення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що між Приватним сільськогосподарським підприємством "Заготзерно" та Публічним акціонерним товариством "ПроКредит Банк" була укладена Рамкова угода № FW1501.176 від 22.01.2010 року (а.с. 14-16), Договір про надання траншу № 1501.22017/FW1501.176-ДТ2 від 05.02.2010 року (а.с. 18), Договір про надання траншу № 1501.22017/FW1501.176 від 22.01.2010 року (а.с. 17).
На підставі договору іпотеки № 102546-ІД1 від 05.02.2010 року, посвідченого державним нотаріусом державного нотаріального архіву в Дніпропетровській області, ОСОБА_4, ПСП "Заготзерно" передало в іпотеку до ПАТ "ПроКредит Банк" для забезпечення виконання зобов'язань, що виникли за кредитними договорами наступне нерухоме майно: цілісний майновий комплекс загальною площею 13218,1 кв. м., реєстраційний номер 6340095, № запису 1037 в книзі 25, що знаходиться за адресою вул. Станційна, 20, м. Андрушівка, Андрушівський район, Житомирська область, що належить на праві власності ПСП "Заготзерно".
У відповідності до ст. 1 Закону України "Про іпотеку", іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом; іпотекодавець - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов'язання або зобов'язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель; іпотекодержатель - кредитор за основним зобов'язанням.
Загальна заставна вартість майна становить 8290725,00 грн (а.с. 20).
Заборгованість за кредитними договорами становить: заборгованість по капіталу 7738286,13 грн, заборгованість по відсотках за фактичне (неправомірне) користування простроченим капіталом 5168973,11 грн, пеня 4280701,71 грн. Всього 17187960,95 грн (а.с. 33).
Отже, вартість предмета застави не перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.
Згідно витягу із Державного реєстру іпотек, обтяження іпотекою Предмету іпотеки зареєстроване 05.02.2010 року (а.с. 29-30).
Як вбачається з витягу із Єдиного реєстру заборон і відчужень об'єктів нерухомого майна, встановлено тип обтяжень - заборона на нерухоме майно (а.с. 31).
Під час розгляду справи встановлено, що у зв'язку з невиконанням ПСП "Заготзерно" умов Кредитних договорів та виникнення заборгованості, позивач набув права звернути стягнення на Предмет іпотеки.
За приписами ч. 1 ст. 35 Закону України, "Про іпотеку" від 05.06.2003, № 898-IV (далі Закон №898-IV ), у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору
Встановлено, що позивачем, на адресу ПСП "Заготзерно" 18.12.2013 року було направлено вимогу про усунення порушення кредитних зобов'язань та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання даної вимоги (а.с. 32-33).
Згідно Акту про підтвердження отримання повідомлення від 24.12.2013 року, ПСП "Заготзерно" ознайомилось з вимогою та погоджується із зверненням ПАТ "ПроКредит Банк" стягнення на вказаний в ній предмет іпотеки шляхом передачі права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому ст. 37 Закону України "Про іпотеку", ПСП "Заготзерно" повністю погоджується з передачею права власності на предмет іпотеки за ціною, яка буде визначена суб'єктом оціночної діяльності (а.с. 34).
Таким чином, набувши право на звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема шляхом набуття права власності на предмет іпотеки на підставі Договору іпотеки, що містить відповідне застереження, позивач у повному обсязі виконав всі вимоги щодо такого звернення стягнення, відповідно до чинного законодавства.
Як встановлено під час розгляду справи, в подальшому позивач звернувся до державного реєстратора прав на нерухоме майно із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень для проведення державної реєстрації права власності на предмет іпотеки, однак 22.04.2014 року державним реєстратором винесено рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, оскільки встановлено наявність обтяження нерухомого майна, щодо якого подано заяву (арешт нерухомого майна від 03.11.2010 року), де власником є інша особа, а саме ПСП "Заготзерно".
Арешт нерухомого майна, накладений на підставі Акту опису й арешту майна, серія А № 195454 від 03.11.2010 року (а.с. 147-148), став підставою для відмови у реєстрації права власності на предмет іпотеки за ПАТ "ПроКредит Банк"
Судом встановлено, що відповідно до постанови ВП 20868008 від 09.12.2011 року закінчено виконавче провадження з виконання виконавчого напису № 2252 від 21.07.2010 року про звернення стягнення на нерухоме майно: цілісний майновий комплекс загальною площею 13218,1 кв.м., що знаходиться за адресою вул. Станційна, 20, м. Андрушівка, Андрушівський район, Житомирська область, не припинено чинність арешту майна боржника та не скасовано інші заходи примусового виконання рішення у зв'язку з нестягненням виконавчого збору та витрат, пов'язаних з організацією та проведення виконавчих дій.
Представник позивача в судовому засіданні наголосив на тому, що 27.06.2014 року та 10.07.2014 року звертався до відповідача із заявами про зняття арешту з іпотечного майна (а.с. 100-103, 106-109).
Представник позивача вважає, що обтяження предмету іпотеки арештом нерухомого майна, порушує право позивача, як іпотекодержателя, на задоволення своїх вимог за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у відповідності до положень Закону України "Про іпотеку".
Суд погоджується з позицією позивача з огляду на наступне.
Статтею 33 Закону №898-IV визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.
Іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання (ст. 37 Закону №898-IV).
Як вбачається з п. 6.4 договору іпотеки № 102546-ІД1, звернення стягнення здійснюється за вибором іпотекодержателя на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя, яким є застереження, вказане в розділі 7 Договору з врахуванням інших умов Договору.
Розділом 7 Договору іпотеки визначено, що сторони домовилися, що іпотекодержатель у випадку набуття права звернення на предмет іпотеки вправі на власний вибір задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки шляхом набуття права власності на предмет іпотеки (а.с. 24).
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту. Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.
Частиною 1 ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
За ч. 5 ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження" у випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.
Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що іпотека як правовий інститут виконує забезпечувальну функцію виконання боржником основного зобов'язання, тобто спрямований на те, щоб гарантувати кредитору-іпотекодержателю право на задоволення його вимог за рахунок певного, заздалегідь визначеного сторонами майна за наявності в боржника заборгованості перед кредитором.
Крім цього, представник відповідача в судовому засіданні зауважив, що відповідно до норм Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавиць не наділений повноваженнями на зняття арешту з майна, це питання можливо вирішити на виконання судового рішення.
З огляду на викладене суд вважає, що є всі правові підстави для задоволення позовних вимог позивача.
Керуючись статтями 158-163, 167, 254, 267 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
постановив:
Позов задовольнити.
Зобов'язати Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області зняти арешт та вилучити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна обтяження арештом нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 10443715 із нерухомого майна: комплекс, цілісний майновий комплекс загальною площею 13218,1 квадратних метрів, реєстраційний номер 6340095, № запису 1037 в книзі 25, що знаходиться за адресою вул. Станційна, 20, м. Андрушівка, Житомирська область, та перебуває в іпотеці АТ "ПроКредит Банк" на підставі Договору іпотеки № 102546-IД1 від 05.02.2010 року, а саме: арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 10443715, підстава обтяження - Акт опису та арешту, АА № 195454 від 03.11.2010 року, підрозділ примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області.
Зобов'язати Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області подати до Житомирського окружного адміністративного суду, у строк один місяць з дня набрання ним законної сили, звіт про його виконання.
Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя О.В. Лавренчук
Повний текст постанови виготовлено: 30 липня 2014 р.