Ухвала від 27.08.2014 по справі 805/5019/14

Головуючий у 1 інстанції - Скріпнік А.І.

Суддя-доповідач - Лях О.П.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2014 року справа №805/5019/14

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією в складі

головуючого судді Лях О.П.

суддів Ханової Р.Ф., Жаботинської С.В.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 01 липня 2014 р. у справі № 805/5019/14 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області, Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м.Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області , Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування вимог та рішень, -

ВСТАНОВИВ:

18.04.2014 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом, у якому просила суд скасувати вимоги управління пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області № 960у від 20.05.2013 р., № 960у від 05.07.2013 року, № 960у від 05.08.2013 р., рішення № 4893 від 09.08.2013 р., вимогу Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області № Ф-464 від 18.02.2014 р. та рішення заступника начальника Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 02.04.2014р.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 01 липня 2014 р. вказаний адміністративний позов залишений без розгляду в частині оскарження вимог управління пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області № 960у від 20.05.2013 р., № 960у від 05.07.2013 року, № 960у від 05.08.2013 р., рішення № 4893 від 09.08.2013 р.

Постановляючи ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що підстави, зазначені позивачем в обґрунтування пропуску строку для звернення до суду з приводу порушеного права не можуть бути визнані поважними.

Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що ухвала суду першої інстанції є необґрунтованою, винесеною з порушенням норм процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню та просив прийняти нове рішення, яким скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційний розгляд справи здійснювався у порядку письмового провадження з врахуванням приписів частини 6 статті 128, пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України з огляду на те, що жодна з осіб, які беруть участь у справі не прибула у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового засідання та справу в цій частині позовних вимог направити на новий судовий розгляд.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

З матеріалів справи вбачається, що вимоги управління пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області № 960у від 20.05.2013 р., № 960у від 05.07.2013 року, № 960у від 05.08.2013 р. та рішення № 4893 від 09.08.2013 р. було надіслано на адресу позивача (87515, Донецька область, м. Маріуполь, АДРЕСА_1) у строки, передбачені законодавством, проте уся кореспонденція була повернута на адресу відповідача "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 87-97).

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, місцезнаходження фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 зазначено наступним чином: 87515, Донецька область, м. Маріуполь, АДРЕСА_1 (а.с. 22,23).

Згідно з п. 6.4 Постанови Пенсійного фонду України від 27.09.2010р. № 21-5 "Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (чинній на час винесення відповідачем 1 оскаржуваних вимог та рішення), вимога про сплату боргу формується на підставі актів документальних перевірок, інформації органів державної податкової служби, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з карток особових рахунків платників за формою згідно з додатком 4 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 5 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

Орган Пенсійного фонду України веде реєстр виданих вимог про сплату недоїмки за формою згідно з додатком 6. При формуванні вимоги їй присвоюється порядковий номер, який складається з трьох частин: 1-а частина - літери "Ю" (вимога до юридичної особи) або "Ф" (вимога до фізичної особи), 2-а частина - порядковий номер, 3-я частина - літера "У" (узгоджена вимога). Вимога формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу.

Після формування вимоги та внесення даних до відповідного реєстру, вимога передається працівнику, на якого покладено обов'язки з ведення діловодства та архівне зберігання документів, для надіслання (вручення) її платнику. При цьому корінець вимоги залишається у Пенсійному фонді.

Вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі або відокремленому підрозділу, якщо її передано службовій особі такого платника під підпис або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого її місця перебування (проживання) з повідомленням про вручення за порядком оформлення зазначених поштових відправлень, установленим Кабінетом Міністрів України.

Якщо платник на день надсилання йому органом Пенсійного фонду вимоги не повідомив в установленому порядку про зміну місцезнаходження (місця проживання), вимога вважається належним чином врученою навіть у разі її повернення як такої, що не знайшла адресата.

У разі коли не можливо вручити платнику єдиного внеску вимогу поштою в зв'язку з відсутністю його за місцезнаходженням (відсутністю службових осіб платника єдиного внеску за його місцезнаходженням), відмовою службових осіб платника єдиного внеску прийняти вимогу, вимога вважається врученою платнику єдиного внеску у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Стосовно питання застосування судом першої інстанції вимог статті 99 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

За частинами 1, 2 статті 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог.

Положення частин другої та четвертої статті 99 щодо скорочення процесуальних строків звернення громадян до суду, визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 р. N 17-рп/2011).

Відповідно до статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається з позовом та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Такі обставини повинні бути підтверджені доказами.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що частина позовних вимог підлягає залишенню без розгляду, оскільки адміністративний позов подано з пропущенням шестимісячного строку встановленого на звернення до адміністративного суду та позивачем не наведено поважних причин пропуску такого строку.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції прийнята з додержанням вимог норм процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування.

Керуючись статтями 195, 197, 199, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 01 липня 2014 р. у справі № 805/5019/14 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області, Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м.Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області , Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування вимог та рішень - залишити без задоволення.

Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 01 липня 2014 р. у справі № 805/5019/14 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів : О.П.Лях

Р.Ф. Ханова

С.В. Жаботинська

Попередній документ
40281238
Наступний документ
40281240
Інформація про рішення:
№ рішення: 40281239
№ справи: 805/5019/14
Дата рішення: 27.08.2014
Дата публікації: 01.09.2014
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Донецький апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Старі категорії (адм); Справи зі спорів фіз. чи юр. осіб із суб’єктами владних повноважень, у тому числі їх органів на місцях, щодо оскарження їх правових актів індивідуальної дії, дій або бездіяльності (крім тих, що пов’язані з публічною службою), (усього), у тому числі:; Державної податкової адміністрації України та її органів (усього); застосування штрафних санкцій за здійснення господарської діяльності, не пов'язаної з оподаткуванням (усього):; інші штрафні санкції