Справа № 815/3082/14
26 серпня 2014 року Одеський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Самойлюк Г.П.
при секретарі: Грабовій Я. О.
за участю сторін:
позивач: Міщенко А.Л.- представник за довіреністю
відповідач: Ожгевич Н.С. - представник за довіреністю
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за адміністративним позовом Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до колективного підприємства «Електромонтажналадка» про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів у 2013 році в розмірі 8783,34 грн. та пені за порушення встановлених законодавством термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 35,36 грн.,-
На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 26 серпня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови
До суду надійшов адміністративний позов Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до колективного підприємства «Електромонтажналадка», в якому позивач просив стягнути суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів у 2013 році в розмірі 8783,34 грн. та пеню за порушення встановлених законодавством термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 35,36 грн.
Представник позивача у судовому засіданні, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечував з підстав, викладених в запереченнях до позову. Так відповідач зазначив, що в штаті підприємства в 2013 році на посаді майстра працювала особа, яка відповідно до довідки до акта огляду МСЕК має другу групу інвалідності, в зв'язку з чим підприємством виконано норматив робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів. Враховуючи зазначене, відповідач вважає, що в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд,-
13.02.2014 року колективне підприємство «Електромонтажналадка» надало до Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2013 рік, з якого вбачається, що середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу КП «Електромонтажналадка» за 2013 рік склала 12 осіб. У відповідності з нормативом робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, на підприємстві відповідача відповідно до графи 2 «середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до законодавства встановлена інвалідність» складає 1 особа. (а.с.5).
Як вбачається з доданого відповідачем до звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2013 рік списку працюючих інвалідів -штатних працівників, які мали інвалідність та були зайняті на підприємстві у 2013 році, на підприємстві протягом 2013 року працював 1 інвалід, проте в розділі 8 «відпрацював у році повних місяців, у яких має інвалідність» зазначено 2 місяці (а.с.6).
На підставі даних «Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2013 рік» Одеським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів було складено розрахунок адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів за 2013 звітний рік, відповідно до якого нарахована сума адміністративно-господарських санкцій -8783,34 грн. Термін сплати -до 15 квітня поточного року.
Станом на 28.04.2014 року відповідач, крім адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для інвалідів у розмірі 8783,34 грн., у зв'язку з їх несплатою у термін, встановлений законодавством, повинен сплатити й пеню, яка нарахована виходячи з 120 % річних облікової ставки Національного банку України, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. З урахуванням того, що відсоток ставки НБУ станом на 28.04.2014р. становить 9,50 грн., сума пені за 13 днів складає 35,36 грн. (а.с.7).
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» № 875-XII от 21.03.1991р. (надалі Закон № 875-XII) визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами.
Відповідно ч. 1 ст. 19 Закону № 875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Частиною 1 ст. 18. Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» встановлено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Норматив робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, порядок його встановлення визначаються виключно цим Законом. Якщо іншими законами встановлюються нормативи робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, або порядок їх встановлення, відмінні від зазначених у цьому Законі, застосовуються положення цього Закону (ч. 11 ст. 19 Закону № 875-XII).
Згідно ч.ч.2-3, 9-10 зазначеної статті підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.
До виконання підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, може бути зараховано забезпечення роботою інвалідів на підприємствах, в організаціях громадських організацій інвалідів шляхом створення господарських об'єднань підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, та підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів з метою координації виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.
Керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів несуть відповідальність у встановленому законом порядку.
Про зайнятість та працевлаштування інвалідів роботодавець повідомляє територіальне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - відділення Фонду) шляхом подання не пізніше 1 березня, наступного після звітного періоду статистичної звітності передбаченої Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №42 від 10 лютого 2007 року, а саме «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів» Форма №10-ПІ (річна).
Відповідно до зазначеного наказу, дані щодо середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу (рядок 01), середньооблікової кількості штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (рядок 02), та кількості інвалідів, які повинні працювати на робочих місцях (рядок 03), відображаються в цілих одиницях. Якщо при обчисленні виникає дробове число, його необхідно округлити до цілого (якщо після коми число 5 і більше, то воно округлюється в бік збільшення).
Згідно п. 3.2.5 Інструкції зі статистики чисельності працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України №286 від 28.09.2005 року середньооблікова кількість штатних працівників за період з початку року (у тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової кількості штатних працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно, та ділення одержаної суми на кількість місяців у цьому періоді, тобто відповідно на 2, 3, 4, ... 12.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, а саме довідкою до акту огляду МСЕК (№947832 від 19.06.2012р.), табелями розрахунку робочого часу з січня по грудень 2013 року, вкладишем до трудової книжки, на підприємстві протягом 2013 року працював інвалід: ОСОБА_3 (прийнятий на посаду згідно наказу №7-К від 07.07.2012 року та звільнений згідно наказу №1-К від 28.02.2014 року) (а.с.18-23).
Окрім того, судом встановлено, що зазначений працівник КП «Електромонтажналадка» отримував заробітну плату, підприємством сплачувались внески до ПФ України, про що свідчать звітність про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України за січень - грудень 2013 року з відміткою про прийняття.
Судом встановлено, що відповідачем в списку працюючих інвалідів - штатних працівників, які мали інвалідність та були зайняті на підприємстві у 2013 році, зазначено, що на підприємстві протягом 2013 року працював 1 інвалід (ОСОБА_3), проте помилково в розділі 8 «відпрацював у році повних місяців, у яких має інвалідність» замість 12 зазначено 2 місяці.
Окрім того, як вбачається з матеріалів справи, а саме з листа Одеського міського центру зайнятості №1627/19/03 від 18.04.2014р., КП «Електромонтажналадка» у 2013 році не подавало звітність за формою №3- Пн «Інформація про попит на робочу силу (вакансії), на яких може використовуватися праця інвалідів (а.с.13-14).
Відповідно до ч. 1 та ч. 4 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. При цьому адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого ч.1 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні». Відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Таким чином, зі змісту ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» вбачається, що обов'язок по сплаті адміністративно-господарської санкції виникає у зв'язку з використанням найманої праці, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менше, ніж установлено нормативом. Проте, в судовому засіданні встановлено, що фактично на підприємстві в 2013 році працював один інвалід (12 місяців), в зв'язку з чим, суд вважає, що відповідачем виконано норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2013 році.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що відповідачем виконано норматив робочих місць по працевлаштуванню інвалідів протягом звітного 2013 року, суд вважає, що підстави для застосування адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів у 2013 році в розмірі 8783,34 грн. та пені за порушення встановлених законодавством термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 35,36 грн., відсутні, в зв'язку з чим позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 11, 71, 86, 159-164,167 КАС України, суд,-
У задоволенні адміністративного позову Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до колективного підприємства «Електромонтажналадка» про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів у 2013 році в розмірі 8783,34 грн. та пені за порушення встановлених законодавством термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 35,36 грн., - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 29 серпня 2014 року.
Суддя: Г.П. Самойлюк