ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/4714/14 19.08.14
За позовом Спільного українсько-естонського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма-Фарм, ЛТД"
до Споживчого товариства "Діамед"
про стягнення грошових коштів
Головуючий суддя Котков О.В.
Суддя Бондаренко Г.П.
Суддя Спичак О.М.
У засіданні брали участь:
від позивача: Суховерко О.В. (представник за довіреністю);
від відповідача: не з'явились.
В судовому засіданні 19 серпня 2014 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
20 березня 2014 року до канцелярії Господарського суду міста Києва від Спільного українсько-естонського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма-Фарм, ЛТД" (позивач) на розгляд суду надійшла позовна заява № 888 від 26 лютого 2014 року в якій викладені позовні вимоги про стягнення з Споживчого товариства "Діамед" (відповідач) заборгованості за договором поставки № 8192 від 04.01.2010 року в сумі 256 360,80 грн. з них основного боргу - 213 709,00 грн. (двісті тринадцять гривень сімсот дев'ять гривень) та 20% штрафу - 42 651,80 грн. (сорок дві тисячі шістсот п'ятдесят одна гривня 80 копійок).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як Покупець, не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором поставки № 8192 від 04.01.2010 року, зокрема, у визначені договором строки не здійснив в повному обсязі оплату вартості переданого йому позивачем, як Продавцем, товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за вказаним правочином.
Під час перебування справи на розгляді в суді позивач, користуючись передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України правами, 01.04.2014 року через канцелярію суду подав заяву № 888/1 від 26.03.2014 року "Про збільшення розміру позовних вимог" в якій Спільне українсько-естонське підприємство у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма-Фарм, ЛТД" просить суд стягнути з Споживчого товариства "Діамед" суму основного боргу за договором поставки № 8192 від 04.01.2010 року в сумі 310 779,80 грн. (триста десять тисяч сімсот сімдесят дев'ять гривень 80 копійок), всі інші позовні вимоги заявник просить залишити без змін.
Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву в якому проти позову, за викладених у відзиві підстав, заперечує та просить суд відмовити у позові повністю.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.03.2014 року (суддя Котков О.В.) прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/4714/14, розгляд справи призначено на 24.04.2014 року.
В судовому засіданні 24 квітня 2014 року, відповідно до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено перерву до 29 квітня 2013 року на 12:20.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.04.2014 року розгляд справи, у відповідності до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено до 20.05.2014 року.
20 травня 2014 року судом ухвалено призначити розгляд даної справи у колегіальному складі суддів, у зв'язку з чим було відкладено розгляд справи для призначення колегіального складу розгляду справи на дату, яка буде визначена ухвалою про прийняття справи до провадження колегією суддів, призначеною у відповідності до ст. 2-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розпорядженням від 20.05.2014р. Голови Господарського суду міста Києва передано справу № 910/4714/14 для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Котков О.В.; суддя Спичак О.М.; суддя Стасюк С.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2014 року справу № 910/4714/14 прийнято до провадження колегії суддів у складі: головуючий суддя Котков О.В.; суддя Спичак О.М.; суддя Стасюк С.В., розгляд справи призначено на 08.07.2014 року.
Розпорядженням від 08.07.2014р. Голови Господарського суду міста Києва передано справу № 910/4714/14 для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Котков О.В.; суддя Бондаренко Г.П.; суддя Спичак О.М., у зв'язку із перебуванням судді Стасюка С.В. у відпустці.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.07.2014 року справу № 910/4714/14 прийнято до провадження колегії суддів у складі: головуючий суддя Котков О.В.; суддя Бондаренко Г.П.; суддя Спичак О.М., розгляд справи призначено на 29.07.2014 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2014 року розгляд справи, у зв'язку з неявкою представників відповідача було відкладено до 19.08.2014 року.
Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.
29 квітня 2014 року через канцелярію до суду від відповідача надійшло клопотання б/н від 29.04.2014р. «Про призначення судової експертизи» на вирішення якої останній просив поставити питання про те, чи виконано підпис на довіреностях про прийняття товарно-матеріальних цінностей керівником СТ "Діамед" - Шмаюн К.М. Клопотання обґрунтоване тим, що відповідач заперечує вчинення на вказаних довіреностях керівником відповідача Шмаюн К.М. відповідних підписів, і відповідно, заперечує уповноваження особи на прийняття товару.
Представник позивача в судовому засіданні 19.08.2014 проти заявленого клопотання - заперечував, просив суд відмовити у його задоволенні з посиланням на його безпідставність та необґрунтованість.
Відповідно до пункту 2 постанови Пленуму Вищого господарського суд України від 23 березня 2012 року N 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи", судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.
Суд, заслухавши думку представника позивача щодо заявленого відповідного клопотання, дослідивши наявні матеріали справи, дійшов висновку, що воно задоволенню не підлягає, оскільки потреба у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування при вирішенні даного спору - у суду відсутня, а отже відсутні і підстави для призначення у справі судової експертизи.
У відповідності до п. 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -
04 січня 2010 року між позивачем (надалі - Постачальник або Продавець) та відповідачем (далі по тексту - Покупець або Отримувач) (разом - сторони) було укладено договір поставки № 8192 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір або Договір поставки), відповідно до п. 1.1. якого відповідно до умов договору Продавець зобов'язується передати у власність (повне господарське відання) Покупця, а Покупець прийняти та оплатити певний товар, асортимент, кількість та ціна якого зазначена в видаткових накладних, які є його невід'ємною частиною.
Позивач зазначає, що на виконання умов Договору Продавець передав, а Покупець прийняв товар на суму - 310 779,80 грн., при цьому, позивач вказує, що Покупець за товар не розрахувався, а відтак, за розрахунками позивача, відповідач має заборгованість за Договором в розмірі 310 779,80 грн.
Окрім цього, позивач просить суд стягнути з відповідача штрафні санкції за неналежне виконання умов Договору щодо оплати товару.
З викладеними позивачем в позовній заяві твердженнями відповідач не погоджується та у своєму відзиві зауважив на тому, що відповідач не отримував від позивача продукцію згідно до Договору та заявлені позовні вимоги про стягнення основного боргу, штрафних санкції з посиланням на спірні накладні є безпідставним, так як у відповідача не виникли зобов'язання перед позивачем по сплаті грошових коштів згідно до Договору поставки.
Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги, з урахуванням поданих уточнень згідно заяви № 888/1 від 26.03.2014 року "Про збільшення розміру позовних вимог", підлягають задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.
Як вже було встановлено судом, 04 січня 2010 року між сторонами укладено договір поставки № 8192 згідно п. 1.1. якого відповідно до умов договору Продавець зобов'язується передати у власність (повне господарське відання) Покупця, а Покупець прийняти та оплатити певний товар, асортимент, кількість та ціна якого зазначена в видаткових накладних, які є його невід'ємною частиною.
Матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов Договору в період з грудня 2013 року по лютий 2014 року позивач передав, а відповідач отримав товар на загальну суму 310 779,80 грн., що підтверджується підписаними сторонами та скріпленими позивачем і відповідачем видатковими накладними (належним чином засвідчені копії документів містяться в матеріалах справи).
Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Пунктами 6.1., 6.2. Договору встановлено, що оплата Покупцем товару за Договором здійснюється шляхом попередньої оплати або з відстроченням платежу. При здійсненні Покупцем оплати товару за Договором з відстроченням платежу строк, протягом якого Покупець зобов'язаний здійснити оплату за товар на користь Продавця, вказується Продавцем у видатковій накладній на товар, який поставляється.
Доказів оплати отриманого Покупцем по Договору товару на суму 310 779,80 грн. до суду не надано.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Враховуючи викладене, з урахуванням того, що доказів оплати товарів за Договором, станом на серпень 2014 року, до суду не представлено, доведеними є позовні вимоги про стягнення з Покупця на користь Постачальника заборгованості за Договором поставки в розмірі 310 779,80 грн. /сума поставленого та неоплаченого товару/.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Пунктом 12.5. Договору поставки передбачено, що за умови прострочення Покупцем строків оплати за товар за Договором, він повинен сплатити Продавцю суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та штраф у розмірі 20% від простроченої суми оплати.
Дослідивши матеріали справи, за прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання по Договору щодо оплати товару, в межах заявленого нарахування стягненню з Покупця, на підставі п. 12.5. Договору та ст.ст. 549, 551 Цивільного кодексу України, на користь Продавця підлягає 42 651,80 грн. штрафу.
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги, з урахуванням поданих уточнень згідно заяви № 888/1 від 26.03.2014 року "Про збільшення розміру позовних вимог", є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 7 068,63 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Споживчого товариства "Діамед" (ідентифікаційний код 30176704, адреса: 03134, м. Київ, вул. Григоровича-Барського, буд. 5, п/р 260010100286 в ПАТ «ПроКредитБанк», МФО: 320984), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Спільного українсько-естонського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма-Фарм, ЛТД" (ідентифікаційний код 21642228, адреса: 01103, Київ, вул. Кіквідзе, буд. 18-А, п/р 26003012817821 в Укрексімбанку м. Києва, МФО 322313), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу - 310 779,80 грн. (триста десять тисяч сімсот сімдесят дев'ять 80 копійок), 20% штрафу - 42 651,80 грн. (сорок дві тисячі шістсот п'ятдесят одна гривня 80 копійок) та судові витрати - 7 068,63 грн. (сім тисяч шістдесят вісім гривень 63 копійки). Видати наказ.
Копію даного рішення направити відповідачу по справі 910/4714/14.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 26.08.2014р.
Головуючий суддя О.В. Котков
Суддя Г.П. Бондаренко
Суддя О.М. Спичак