01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
про повернення позовної заяви
26.08.14 № 910/17487/14.
Суддя Головатюк Л.Д., розглянувши
позовну заяву ОСОБА_1
ОСОБА_2
ОСОБА_3
ОСОБА_4
до Публічного акціонерноого товариства "Укрнафта"
про стягнення 60 778,66 грн.
ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися до Господарського суду міста Києва із позовом до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" про стягнення невиплачених дивідендів, інфляційних та трьох процентів річних в розмірі 60 778, 66 грн.
Вивчивши подані матеріали, суд дійшов висновку, що позовна заява № б/н від 16.08.2014 (вх.№ суду 17487/14 від 19.08.2014) і додані до неї документи підлягають поверненню позивачеві без розгляду з наступних підстав.
Нормами п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Так, згідно ч.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" № 719-VII від 16.01.2014, мінімальний розмір заробітної плати на 1 січня 2014 складає 1218 гривні.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальної заробітної плати у місячному розмірі.
Відповідно до п. 2.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", ст. 55 ГПК України передбачає визначення ціни позову у позовах про стягнення грошей і про витребування майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за приписом підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону.
З прохальної частини поданого позову вбачається, що заявниками на розгляд Господарського суду міста Києва передано чотири позовні вимоги, а саме про стягнення невиплачених дивідендів, інфляційних та трьох процентів річних .
Положеннями пункту 2.10. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" визначено, що у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з пунктом 3 статті 6 Закону підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру.
Відповідно до ст. 58 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.Суддя має право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, в одну справу, про що зазначається в ухвалі про порушення справи або в рішенні. За клопотанням сторін або з власної ініціативи суд об'єднує кілька вимог, що випливають з корпоративних відносин і пов'язані між собою підставою виникнення або поданими доказами. Не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Дослідивши матеріали поданої позовної заяви, суд зазначає що позовні вимоги ОСОБА_1,ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 можуть бути об'єднані в одній позовній заяві, при цьому відповідно до Постанови Пленуму Вищого гоподарського суду № 7 від 21.02.2013 відповідно до 2.9 у разі об'єднання позовних вимог відповідно до статті 58 ГПК, а також у випадках подання позовної заяви кількома позивачами до одного або кількох відповідачів судовий збір обчислюється із загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі заявлених кожним з них вимог окремим платіжним документом (частина шоста статті 6 Закону). Закон не містить заборони й можливості сплати усієї суми судового збору одним з кількох позивачів у справі; визначальним у такому разі є факт повного надходження належної до сплати суми судового збору до спеціального фонду державного бюджету України. У випадку якщо один з позивачів звільнений від сплати судового збору, загальна сума останнього зменшується пропорційно долі заявлених ним вимог.
Так, відповідно квитанції №254_000_1/286 від 10.06.2014 про сплату судового збору за подання позовної заяви до Господарського суду м. Києва, сума сплаченого судового збору 1827,00 грн., тоді ж як виходячи із змісту позовної заяви № б/н від 16.08.2014 заявники ( ОСОБА_1,ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4.) мали на меті об'єднати кілька однорідних позовних заяв в одне судове провадження.
Отже, виходячи із змісту поданої позовної заяви, заявники (ОСОБА_1,ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4.) кожен окремо повині були сплатити судовий збір, що обчислюється із загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі заявлених кожним з них вимог окремим платіжним документом.
За наведених обставин, позовна заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню.
Суд звертає увагу позивача, що після усунення недоліків, які стали підставою повернення позовної заяви без розгляду, він може повторно звернутися до господарського суду м. Києва з позовом, відповідно до ч. 3 ст. 63 ГПК України.
Керуючись ст. 58, ч. 4 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" про стягнення невиплачених дивідендів, інфляційних та трьох процентів річних в розмірі 60 778, 66 грн.- повернути позивачам без розгляду.
Ухвала підлягає оскарженню у порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя Л.Д. Головатюк