19 серпня 2014 р.
Справа № 821/1086/14
Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючогосудді -ОСОБА_1
судді - ОСОБА_2
судді - ОСОБА_3
при секретаріОСОБА_4
за участю сторін:
ДПІОСОБА_5 (довіреність)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонські області на Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 18 червня 2014 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „ТД „Електромашсервіс” до державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонські області про скасування податкових повідомлень-рішень, -
встановиЛА:
Позивач звернувся до суду з позовом до державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонські області про скасування податкових повідомлень-рішень.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 18 червня 2014 року позов задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонські області від 14 листопада 2013 року № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2.
Державна податкова інспекція у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонські області не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 18 червня 2014 року та прийняти нову постанову, якою у задоволені позову відмовити повністю.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, незаконним та прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Крім того, відповідач зазначає, що судом першої інстанції під час розгляду справи було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:
Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "ТД "Електромашсервіс" є юридичною особою, платником податків, основним видом діяльності ТОВ «ТД «Електромашсервіс» є оптова торгівля (неспеціалізована оптова торгівля) електрообладнанням (електродвигуни), товари підприємство реалізує на внутрішньому ринку України, придбання товарів відбувається як на митній території України так і за кордоном.
В жовтні 2013 року ДПІ у м. Херсоні проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ТД «Електромашсервіс» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень, серпень 2013 року, за результатами якої складено акт № 1274/21-03-15-02/31520436 від 1 листопада 2013 року.
При проведені перевірки встановлено порушення ТОВ «ТД «Електромашсервіс»:
- п. 187.8 ст.187, п. 188.1 ст.188, п. 198.2, п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України, у вигляді заниження суми податкових зобов'язань за липень 2013р. на 41017,37грн., заниження суму податкових зобов'язань за серпень 2013р. на -145200 грн. та завищення суми податкового кредиту за липень 2013р. на - 891012,70 грн.;
- п.187.8 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.2,п.198.3 ст.198, п.200.1-200.4 ст.200 ПК України, у вигляді завищення суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних періодів за серпень 2013р. на 844175 грн. та заниження суми ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету за серпень 2013р. на 225710 грн.
Згідно з поданою ТОВ „ТД „Електромашсервіс" до ДПІ у м. Херсоні податковою декларацією з ПДВ за серпень 2013 року (вх. від 19.09.2013 №9058629724) та розрахунком суми бюджетного відшкодування ПДВ сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів, складає 844175 грн. Причиною виникнення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту звітного (податкового) періоду, у якому виникло від'ємне значення з податку на додану вартість за липень 2013 року було коригування в частині зменшення податкових зобов'язань на суму ПДВ - 954000 грн. та проведенням імпорту (розмитненням) товару (електродвигуна 4АЗМ - 8000/6000 - УХЛ4 зав.№257) на суму ПДВ - 995017 грн., у зв'язку проведенням гарантійної заміни аналогічного двигуна поставленого в березні 2012 року на ПАТ "Київенерго".
Перевіркою виявлено, що в грудні 2011р. ТОВ «ТД «Електромашсервіс» укладено договір із ПАТ «Київенерго» за №2173/ДМТЗ-11 від 28.12.2011 про поставку у 2012 р. товарів (електродвигунів та генераторів змінного струму - електродвигуна 4АЗМ- 8000/6000 -УХЛ4 зав.№254 ; електродвигуна 4АЗМ - 500/6000 - УХЛ4; електродвигуна 4АЗМ 1600/6000 -УХЛ4) на загальну суму - 8 250 000 грн., в т. ч. ПДВ - 1 375 000 грн., при цьому вартість електродвигуна 4 АЗМ - 8000/6000 -УХЛ4 зав.№254 складає -5724000 грн., в т.ч. ПДВ - 954000 грн. Постачальником зазначеного електродвигуна ТОВ «ТД «Електромашсервіс» є «SBS Engineering Limited» (Великобританія), виробник НПО «Элсиб».
Згідно п.2.3, 2.4 договору передбачено, що постачальник несе гарантійні зобов'язання перед покупцем на випадок виходу з ладу товару. Термін гарантійних зобов'язань по ЕД-8000/6000 складає 36 місяців з дня вводу в експлуатацію, але не більше 42 міс. з моменту відвантаження. ОСОБА_6 8000/6000 здійснено в березні 2012р. згідно видаткової накладної №23 від 26.03.2012 на суму 5724000 грн., в т.ч. ПДВ - 954000 грн.
Комісією у складі представників постачальника ТОВ «ТД «Електромашсервіс», виробника НПО «Элсиб», ТЕЦ-5 СВП «Київські ТЕЦ» ПАТ «Київенерго» складений акт від 16.07.2013 розслідування аварійної зупинки електродвигуна 4АЗМ-8000/6000, в якому зроблений висновок про непридатність до експлуатації електродвигуна та необхідність його заміни на новий у відповідності до гарантійних зобов'язань.
У відповідності до вимог контракту №07221000 від 25.01.2012р. із постачальником «SBS Engineering Limited» у липні 2013р. ТОВ «ТД «Електромашсервіс» розмитнено електродвигун 4АЗМ-8000/6000-УХЛ4 згідно ВМД №508050000/2013/008288 від 23.07.2013 р., при цьому сплачено ПДВ - 995017,37 грн. Сплата на адресу нерезидента не здійснювалась.
У відповідності до вищезазначеного контракту та гарантійних зобов'язань ТОВ «ТД «Електромашсервіс» у серпні 2013р. здійснив вивіз на адресу виробника НПО «Элсиб» електродвигуна 4АЗМ-8000/6000-УХЛ4 в неробочому стані згідно ВМД №508050000/2013/009043 від 08.08.13, статистична вартість - 4436115 грн. до складу об'єкта оподаткування ПДВ не включена.
В декларації за липень 2013р. ТОВ «ТД «Електромашсервіс» здійснено коригування в частині зменшення податкового зобов'язання на суму ПДВ - 954000 грн. згідно р/к №1 від 29.07.2013р. по податковій накладній №7 від 23.07.13 по покупцю «ПАТ «Київенерго» у зв'язку із проведенням гарантійної заміни проданого раніше електродвигуна.
В акті перевірки ревізор-інспектор погоджується, що платником правомірно відкориговані податкові зобов'язання на суму ПДВ - 954000 грн., проте вважає, що податкові зобов'язання при поставці ЕлД-8000/6000 нараховані не в повному обсязі, та не виключено зі складу податкового кредиту ПДВ, сплачений при розмитнені імпортованого електродвигуна, ввезеного в березні 2012р.
За висновком ДПІ, якщо раніше імпортований товар виявлено непридатним для використання у виробництві та він повертається платником податку нерезиденту, то суми ПДВ, сплачені при імпорті цього товару, не повинні приймати участі у формуванні податкового кредиту, оскільки такий товар неможливо використати у межах господарської діяльності платника податку. У разі повторного ввезення товару (імпорт) платник податку має право на формування податкового кредиту в сумі ПДВ, зазначеній у ВМД, за умови, що такі товари ввезені для використання в оподатковуваних операціях у межах його господарської діяльності.
В акті перевірки зазначено про те, що необхідно було провести коригування (зменшення) податкового кредиту на суму ПДВ 891012 грн. 70 коп. (ПДВ при розмитненні ел.дв. 4АЗМ -8000/6000 УХЛ4 зав. № 254, ВМД № 508050000/2012/002398 від 23.03.12). Відповідно до п. 188.1 ст.188 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів, ввезених на митну територію України, визначається виходячи з їх договірної вартості, але не нижче митної вартості товарів, з якої були визначені податки і збори, що справляються під час їх митного оформлення, з урахуванням акцизного податку та ввізного мита, за винятком податку на додану вартість, що включаються в ціну товарів/послуг згідно із законом. Згідно ввізної ВМД № 508050000/2013/008288 від 23.07.2013 митна вартість, з якої необхідно розрахувати податкові зобов'язання, складає - 4975086,83 грн., сума ПДВ - 995017,37 грн. Таким чином, сума податкових зобов'язань, яка підлягає нарахуванню при поставці ел.дв. 4АЗМ - 8000/6000 - УХЛ4 зав. №257, складає 995017,37 грн.
Крім того, перевіркою встановлено, що у серпні 2013 року ТОВ „ТД „Електромашсервіс" не задекларовано податкові зобов'язання по покупцю ТОВ "Гірничі машини - ДГМ" на суму ПДВ - 145200 грн. по отриманій від покупця передплаті згідно платіжного доручення №568 від 29.08.13 на суму 871200 грн. Дане порушення позивач не оскаржує.
Виходячи з вищевикладеного, за висновком ДПІ, в порушення п. 187.8 ст.187, п. 188.1 ст.188, п. 198.2, п.198.3 ст.198ПКУ платником занижено суму податкових зобов'язань за липень 2013 року на - 41017,37 грн. (995017,37 грн. - 954000 грн.); платником занижено суму податкових зобов'язань за серпень 2013 року на - 145200 грн.; платником завищено суму податкового кредиту за липень 2013 року на - 891012,70 грн.
Аналізом результатів опрацювання податкових декларацій за звітні (податкові) періоди починаючи з періоду, за наслідками якого виникло від'ємне значення до періоду, у якому заявлено бюджетне відшкодування ПДВ включно (згідно із Додатком 2 (Д2) до декларації з податку на додану вартість за липень, серпень 2013 року), встановлено завищення суми бюджетного відшкодування у зменшення зобов'язань наступних звітних періодів на 844175 грн. та заниження суми ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету на 225710 грн.
За висновками перевірки ДПІ у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області прийняті податкові повідомлення-рішення від 14 листопада 2013 року №0000821502 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податку на додану вартість на суму 225710 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 112855 грн., №0000811502 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на 844175 грн. та застосування 422087,50 грн. штрафних санкцій.
Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 18 червня 2014 року позов задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонські області від 14 листопада 2013 року № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне:
Згідно із п. 198.2 ст.198 ПКУ датою виникнення права платника податку на податковий кредит для операцій з імпорту товарів вважається дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з п. 187.8 ст.187 ПКУ, а саме дата подання митної декларації для митного оформлення.
Відповідно до п.201.12 ст.201 Податкового кодексу України у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.
Ця ж вантажна митна декларація служить підставою і для відповідних записів у Реєстрі отриманих і виданих податкових накладних. Операції з увезення товарів у митному режимі імпорту є об'єктом оподаткування за ставкою 20 % (ст. 193 ПКУ). Тобто, за наявності ВМД платник ПДВ відображає сплачені митним органам суми ПДВ у рядку 12.1 декларації з ПДВ, у колонці А цього рядка проставляє митну вартість товару, бо для товарів, які імпортуються на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша за митну вартість, зазначену у ВМД, до колонки Б декларації з ПДВ вносить суму ПДВ, сплачену митним органам при розмитненні.
Імпорт - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати усіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, і виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного звернення на митній території України. Товари, поміщені в митний режим імпорту, придбавають статус українських товарів, що підтверджується митною декларацією, на підставі якої ці товари випущені у вільне звернення. Розмитнені імпортні товари вважаються вже українськими, а не іноземними, тому законодавчих підстав для їх обов'язкового експорту (реекспорту) у разі виявлення яких-небудь дефектів немає. Це залежить від домовленості постачальника (нерезидента) з покупцем (резидентом).
При поверненні неякісного товару нерезиденту застосовується митний режим - експорт. Митним органам подаються документи, що засвідчують підстави й умови вивезення товарів, а також підтверджують сплату податків і зборів, установлених законодавством для експорту. Повернення податків, що були попередньо сплачені при імпорті неякісної (бракованої) продукції, чинним законодавством не передбачено. Тому при заміні товару підприємству знову доводиться сплачувати ПДВ і ввізне мито на загальних підставах, незважаючи на те, що цей товар отримується замість бракованого. Митним режимом у цьому разі є «імпорт» без будь-яких особливостей у його оформленні.
В ході здійснення господарської діяльності у платників ПДВ може виникати ситуація, коли змінюється вартість поставлених товарів або відбувається повернення товарів. У цих випадках суми податкового зобов'язання постачальника та податкового кредиту отримувача товарів підлягають відповідному коригуванню, бо відбувається зміна компенсації вартості товарів. Порядок проведення такого коригування визначено ст. 192 Податкового кодексу. Однак для операцій з повернення товару нерезиденту він непридатний. Адже у п. 192.1 ст. 192 ПКУ мова йде про ситуації, коли обидві сторони угоди - платники ПДВ. Іноземний постачальник не є платником ПДВ. Нерезидент не може виписати розрахунок коригування, як це мав би зробити вітчизняний постачальник.
Податок на додану вартість, сплачений при ввезенні товарів на територію України не може бути відкоригований у відповідності до ст. 192 ПКУ з подальшим віднесенням суми ПДВ на валові витрати, оскільки документом, який посвідчує право на податковий кредит є ВМД, що підтверджує ввезення товарів, а не податкова накладна. Податок сплачується не у зв'язку з придбанням товарів, а у зв'язку з їх ввезенням.
Інших приписів законодавства, які б зобов'язували позивача виключити зі складу податкового кредиту ПДВ, сплачений при розмитненні імпортованого в березні 2012 року електродвигуна, немає.
Суд не приймає доводи відповідача на те, що право на податковий кредит за придбаними товарами виникає тільки в разі їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а оскільки повернений товар резидент не буде використовувати у своїй господарській діяльності, тому він зобов'язаний зменшити суму податкового кредиту.
Визначення господарської діяльності для цілей податкового обліку дається в п. 14.1.36 ст. 14 ПКУ як діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
В даному випадку діяльність позивача по придбанню імпортних товарів для продажу на території України спрямована не тільки на отримання доходу, а й прибутку. Вартість отриманого товару відноситься в податковому обліку на валові витрати. Виявлений через певний час, більше ніж рік, брак товару, у результаті чого товар повертається позивачу, отже, існує загроза неотримання доходу й оподатковуваного прибутку, тягне за собою вжиття позивачем заходів для того, щоб усе-таки отримати дохід: повертає товар продавцеві-нерезиденту. На заміну він отримає товар належної якості, таким чином, повернення товару з метою уникнення збитків є господарською діяльністю. Це явно елемент господарської діяльності імпортера. Тим більше, що операція з повернення відбувається в рамках базового договору поставки, який передбачає повернення поставленого товару в разі виявлення браку. Крім того, повернення товару нерезиденту в режимі експорту є оподатковуваною операцією за нульовою ставкою (ст. 195 ПКУ).
Жодна з норм ПКУ, на порушення яких наполягає позивач в акті перевірки (п.187.8 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.2,п.198.3 ст.198, п.200.1-200.4 ст.200 ПКУ) не передбачає зміни в порядку оподаткування у випадку зміни мети використання товарів. Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Тож, оскільки ПДВ сплачено до бюджету (виконано умову п. 198.2 ПКУ), підстав для коригування ПДВ, сплаченого при розмитненні обладнання, немає, і він обґрунтовано включений до складу податкового кредиту.
Доводи позивача про необхідність застосування приписів п.56.21 ст.56 Податкового кодексу України суд не приймає, оскільки при розгляді спору не встановлено суперечності між нормами ПКУ.
Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову. ДПІ у м. Херсоні не обґрунтувала правомірність висновків перевірки щодо заниження суми податкових зобов'язань за липень 2013 року на 41017 грн. 37 коп. та завищення податкового кредиту позивачем за липень 2013 року на 891012 грн. 70 коп.
Суд погоджується з висновками відповідача про заниження податкового зобов'язання по декларації серпня 2013 року на 145200 грн. внаслідок не декларування податкових зобов'язань по покупцю ТОВ "Гірничі машини - ДГМ" по отриманій передплаті згідно платіжного доручення № 568 від 29.08.13 на суму 871200 грн. Суд, констатуючи правильність висновків податкової інспекції про заниження податкового зобов'язання по ПДВ в декларації серпня 2013 року не може визнати недійсним податкові повідомлення-рішення податкового органу частково в якійсь конкретній сумі, оскільки неясно яким чином ці порушення, які позивачем не оскаржуються, вплинули на загальну суму донарахованого податкового зобов'язання, зменшення бюджетного відшкодування та застосованих штрафних санкцій. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень. Приймаючи до уваги викладене, рішення, в якому недійсну частину не можна відокремити, є недійсним в цілому. Дана обставина надасть податковому органу можливість визначити в установленому законодавством порядку дійсний розмір заниження податку на додану вартість, та прийняти нове рішення у зв'язку з безпідставним формуванням позивачем податкових зобов'язань в цій частині. Податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Херсоні від 14 листопада 2013 року № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 визнаються неправомірними та такими, що підлягають скасуванню повністю.
Доводи апеляційної скарги один в один дублюють заперечення на адміністративний позов (а.с. 203), були предметом дослідження в суді першої інстанції та висновків останнього не спростовують.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонські області, - залишити без задоволення.
Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 18 червня 2014 року по справі № 821/1086/14, - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Ухвалу складено у повному обсязі - 20 серпня 2014 року.
Головуючийсуддя
ОСОБА_1
суддя
ОСОБА_2
суддя
ОСОБА_3