ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без розгляду
20 серпня 2014 року м. Київ № 826/1507/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Іщука І.О., при секретарі судового засідання Самаренко Х.С., розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання представника Служби Безпеки України про залишення адміністративного позову без розгляду у справі
за позовомОСОБА_1
доСлужби Безпеки України,
провизнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити дії,
за участю представників сторін:
позивач: ОСОБА_1
від відповідача: не з'явився.
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Служби Безпеки України, в якому просить:
1. Визнати протиправним рішення керівництва СБ України, викладене у доповідній записці щодо розгляду рапорту тимчасово виконуючого обов'язки начальника ДКР СБ України в частині, що стосується зарахування ОСОБА_1 терміну служби у національному контингенті України, направленому для участі у міжнародній миротворчій операції до вислуги років для призначення пенсій на пільгових умовах.
2. Зобов'язати СБ України здійснити перерахунок вислуги років для призначення пенсії відповідно до вимог чинного законодавства України, з урахуванням часу виконання обов'язків у складі 53 групи військових спостерігачів України у Зоні безпеки Придністровського регіону Республіки Молдова з розрахунку один місяць за три місяці.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві провести перерахунок пенсії на підставі розрахунку вислуги років у коефіцієнті один місяць за три місяці за час виконання обов'язків у складі національного контингенту у Придністровському регіоні Республіки Молдова.
4. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену з 16 серпня 2013 року різницю пенсії.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.05.2014 р. відкрито провадження у справі та призначено попереднє судове засідання.
Представником Служби Безпеки України заявлено клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку із пропущенням позивачем місячного строку звернення до суду.
В судовому засіданні 20.08.2014 р. суд поставив на обговорення вирішення клопотання щодо залишення позовної заяви без розгляду.
Позивач в судовому засіданні заперечив проти заявленого клопотання. Зазначив, що не пропустив строки звернення до суду, зокрема, зазначив, що про своє порушене право дізнався лише 15.12.2013 р., коли отримав відповідь Управління роботи з особовим складом на його особисте звернення, що підтверджується копією Витягу із доповідної записки щодо розгляду рапорту т.в.о. начальника ДКР СБ України. На думку позивача, оскільки предметом позовної заяви є обчислення вислуги років для призначення та виплати йому пенсії, що є питанням соціального захисту населення і жодним чином не стосується прийняття на публічну службу, її проходження або звільнення, то повинен застосовуватися 6-місячний термін позовної давності.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи. Заяви про розгляд справи без участі представника відповідача або клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Вирішуючи заявлене клопотання суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 3 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Як вбачається з матеріалів справи, з 30.07.1996 р. по 15.08.2013 р. позивач проходив військову службу в СБУ. Згідно з наказом Голови СБУ від 12.08.2013 р. № 912-ос ОСОБА_1 виключено із списків особового складу з 15.08.2013 р. у зв'язку із звільненням з військової служби (у запас, за станом здоров'я).
З 14.07.2011 р. по 21.07.2012 р. позивач перебував у діючому резерві СБУ на посаді консультанта -експерта (з оперативних питань) в Управлінні військової контррозвідки Департаменту контррозвідки СБУ з використанням в якості офіцера (військового спостерігача) у складі 53 групи (військових спостерігачів) у Зоні безпеки Придністровського регіону Республіки Молдова.
Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Статус державних службовців, які працюють у державних органах та їх апараті, визначено в Законі України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року N 3723-XII.
Відповідно до пункту 15 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Будь-яка публічна служба є державною службою.
З урахуванням викладеного, суд зазначає, що позивач перебував на публічній, тобто державній службі, а саме перебував у діючому резерві СБУ на посаді консультанта -експерта (з оперативних питань) в Управлінні військової контррозвідки Департаменту контррозвідки СБУ з використанням в якості офіцера (військового спостерігача) у складі 53 групи (військових спостерігачів) у Зоні безпеки Придністровського регіону Республіки Молдова.
Матеріалами справи встановлено, що з розрахунком вислуги років на пенсію позивач був ознайомлений 01.08.2013 р., що підтверджується його особистим підписом на довідці про бесіду з ОСОБА_1 від 01.08.2013 р.
Натомість із адміністративним позовом позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва лише 05.02.2014 р.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що починаючи з 01.08.2013 р. ОСОБА_1 знав і не був згоден з розрахунком вислуги років на пенсію, однак не скористався своїм правом на захист його порушених прав та законних інтересів у строки, визначені ч. 3 ст. 99 КАС України.
Суд не приймає до уваги посилання позивача про те, що він дізнався про його порушене право лише 15.12.2013 р. з офіційної відповіді СБУ на його звернення, оскільки зазначене спростовується матеріалами справи.
Також суд вважає необґрунтованим твердження позивача, що обчислення вислуги років для призначення та виплати йому пенсії є питанням соціального захисту населення і жодним чином не стосується прийняття на публічну службу, її проходження або звільнення, оскільки питання щодо призначення та виплати пенсії позивачу безпосередньо пов'язано із проходженням служби в СБУ.
Інших доказів, які б свідчили про поважність причин пропуску строку звернення до суду позивачем не надано.
За таких обставин, ознайомившись із наявними матеріалами справи на стадії підготовчого провадження, суд дійшов висновку, що адміністративний позов подано після закінчення місячного строку звернення до суду, установленого ч. 3 ст. 99 Кодексом адміністративного судочинства України.
Згідно із частиною другою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
З огляду на викладене, суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
Враховуючи, що заява позивача про обґрунтування причин пропуску строків звернення до суду є необґрунтованою, а причини пропуску строку звернення суд не визнав поважними, позовна заява підлягає залишенню без розгляду на підставі статей 99, 100, 155 Кодексу адміністративного судочинства України.
З огляду на викладене, керуючись статтями 99, 100, 155, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без розгляду.
Позовну заяву із доданими до неї матеріалами надіслати позивачеві.
Повідомити позивача, що особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Ухвала набирає законної сили, відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує ухвалу, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України
Суддя І.О. Іщук
Повний текст ухвали складено 25.08.2014 р.