18 серпня 2014 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Горелкіної Н.А.,
суддів: Дербенцевої Т.П., Іваненко Ю.Г.,
Наумчука М.І., Умнової О.В.,
розглянувши заяву ОСОБА_3, яка діє від імені ОСОБА_4, про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 грудня 2013 року у справі за позовом прокурора м. Ірпеня Київської області в інтересах держави до Коцюбинської селищної ради Київської області, ОСОБА_4, третя особа - комунальне підприємство «Святошинське лісопаркове господарство», про визнання недійсним рішення, державного акта на право власності на землю, визнання права власності на земельну ділянку,
У січні 2013 року прокурор м. Ірпеня Київської області в інтересах держави звернувся в суд з позовом до Коцюбинської селищної ради Київської області, ОСОБА_4, третя особа - комунальне підприємство «Святошинське лісопаркове господарство», про визнання недійсним рішення, державного акта на право власності на землю, визнання права власності на земельну ділянку.
Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 12 червня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 23 жовтня 2013 року, позов задоволено частково. Визнано недійсним рішення Коцюбинської селищної ради від 24 грудня 2008 року № 1905/25-5 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачу у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1». Визнано недійсним державний акт на право власності на землю серії ЯЖ № 903261, виданий на ім'я ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 0,15 га по АДРЕСА_1, цільове призначення якої - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 грудня 2013 року відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі за позовом прокурора м. Ірпеня Київської області в інтересах держави до Коцюбинської селищної ради Київської області, ОСОБА_4, третя особа - комунальне підприємство «Святошинське лісопаркове господарство», про визнання недійсним рішення, державного акта на право власності на землю, визнання права власності на земельну ділянку, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 12 червня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 23 жовтня 2013 року.
До Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла заява ОСОБА_3, яка діє від імені ОСОБА_4 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 грудня 2013 року з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права.
Відповідно до статті 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
Як приклад неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, заявник наводить ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2012 року, 17 жовтня 2012 року, 12 лютого 2014 року, 5 березня 2014 року, 19 березня 2014 року.
Заявник просила поновити строк на подання заяви про допуск справи до провадження в частині неоднакового застосування норм матеріального права в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 грудня 2013 року у порівнянні із ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 березня 2014 року.
Як на підставу для поновлення строку заявник зазначає про те, що вказана ухвала була внесена до Єдиного державного реєстру судових рішень 1 липня 2014 року.
Обставини, на які посилається заявник, свідчать про поважність причин пропуску строку на подання заяви в цій частині, у зв'язку з чим клопотання підлягає задоволенню.
Із змісту ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 грудня 2013 року вбачається, що суд касаційної інстанції погодився із висновками судів першої та апеляційної інстанції, які визнаючи недійсним рішення та державний акт, виходили із того, що рішення про надання земельної ділянки було прийнято з порушенням вимог Перехідних положень Земельного кодексу України, оскільки земельна ділянка, якою розпорядилася рада, розташована за межами населеного пункту і остання не вправі була нею розпоряджатися, тому воно є недійсним. Оскільки державний акт було видано на підставі такого рішення, то визнанню недійсним підлягає і державний акт.
Із ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 березня 2014 року вбачається, що суд касаційної інстанції, залишаючи без змін рішення апеляційного суду та рішення суду першої інстанції у не скасованій апеляційним судом частині, а саме в частині відмови у задоволенні вимог про скасування державного акта, виходив із положень ст. 330 ЦК України, згідно з якою добросовісний набувач може набути право власності на майно, якщо відповідно до норм ст. 388 ЦК України воно не може бути витребувано у нього. Особа, яка визнана добросовісним набувачем, набула право власності на земельну ділянку у цій справі на підставі цивільно-правової угоди.
Під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.
З огляду на зміст судових рішень відсутні підстави вважати, що у зазначених справах тотожними є встановлені судом фактичні обставини, які мають значення для вирішення спору, який розглядався, а, відповідно, що правовідносини, які виникли між сторонами, які брали участь у розгляді справ подібні і мало місце неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права в порівнянні із справою у якій постановлена ухвала, яку просить переглянути заявник, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень.
Посилання заявника на неправильність встановлення фактичних обставин і помилковість висновків викладених в ухвалі, яку просить переглянути заявник, не може бути підставою для допуску справи до провадження.
Оскільки наведені заявником доводи не містять ознак, які згідно вимог статті 355 ЦПК України є підставами для перегляду судових рішень, то у допуску справи до провадження необхідно відмовити.
Крім того, як на підставу перегляду заявник посилається також і на ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2012 року, 17 жовтня 2012 року, 12 лютого 2014 року, 5 березня 2014 року.
Оскільки зазначена заява подана зі спливом трьохмісячного терміну після постановлення ухвали, яку просить переглянути заявник, ухвали суду касаційної інстанції від 16 травня 2012 року, 17 жовтня 2012 року, 12 лютого 2014 року, 5 березня 2014 року постановлені поза межами трьохмісячного строку до подання заяви про перегляд, то строк на її подання заявником в цій частині у пропущено.
Клопотання про поновлення строку на подання заяви по відношенню до вказаних ухвал не заявлялося.
У зв'язку з цим суд не входить в обговорення питання про наявність підстав для допуску справи до провадження у порівнянні із цими ухвалами.
Керуючись ст. ст. 353, 355, 360 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
У допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом прокурора м. Ірпеня Київської області в інтересах держави до Коцюбинської селищної ради Київської області, ОСОБА_4, третя особа - комунальне підприємство «Святошинське лісопаркове господарство», про визнання недійсним рішення, державного акту на право власності на землю, визнання права власності на земельну ділянку відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Н.А. Горелкіна
Судді:Т.П. Дербенцева Ю.Г. Іваненко М.І. Наумчук О.В. Умнова