06 серпня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Гвоздика П.О., Горелкіної Н.А., Ситнік О.М.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою представників Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» - Шуліки Аліни Володимирівни та Сукач Алли Анатоліївни на рішення апеляційного суду Херсонської області від 05 березня 2014 року,
У лютому 2013 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Рішенням Скадовського районного суду Херсонської області від 16 серпня 2013 року, позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 49 182 грн 24 коп. заборгованості за кредитним договором та 491 грн 82 коп. судового збору.
Рішенням апеляційного суду Херсонської області від 05 березня 2014 року рішення місцевого суду в частині стягнення 2318 грн штрафу (процентна складова) та 500 грн штрафу (фіксована складова) скасовано та ухвалено нове рішення в про відмову в позові в цій частині, а також змінено рішення суду першої інстанції в частині визначення загальної суми заборгованості з 49 182 грн 24 коп. до 10 780 грн. 02 коп. та судових витрат з 491 грн 82 коп. до 243 грн 60 коп.
У касаційній скарзі представники ПАТ КБ «ПриватБанк» - Шуліка А.В. та Сукач А.А. просять рішення апеляційного суду скасувати та залишити в силі рішення місцевого суду, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Колегія суддів дійшла висновку, що підстави для перегляду рішення апеляційного суду відсутні, виходячи з наступного.
Скасовуючи рішення місцевого суду в частині стягнення штрафів та змінюючи в частині визначення суми стягнення загальної заборгованості за кредитним договором, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідно до ст. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - порядку й строків погашення кредиту суперечить ч. 1 ст. 61 Конституції України; так як умовами кредитного договору повернення кредитних коштів і процентів за користування ними визначено періодичними щомісячними платежами, то згідно із ст. 261 ЦК України обчислення позовної давності здійснюється з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу, отже сума непогашеної кредитної заборгованості підлягає стягненню у межах строку позовної давності, перебіг якої починається з моменту порушення строків оплати за окремим платежем і до моменту звернення кредитора до суду з позовом.
Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а також відсутні передбачені ч. 2 ст. 338 ЦПК України підстави для скасування рішення суду.
Наведені у касаційній скарзі доводи висновок суду апеляційної інстанції не спростовують.
Керуючись ст.ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу представників Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» - Шуліки Аліни Володимирівни та Сукач Алли Анатоліївни відхилити.
Рішення апеляційного суду Херсонської області від 05 березня 2014 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
П.О. Гвоздик
Н.А. Горелкіна
О.М. Ситнік