Справа № 515/1911/14-к
Провадження № 1-кп/515/2284/14
Татарбунарський районний суд Одеської області
28 серпня 2014 року. Татарбунарський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурорів ОСОБА_3
Кайкуліної ОСОБА_4
захисника - адвоката ОСОБА_5
неповнолітнього ОСОБА_6
законного представника неповнолітнього та
представника служби у справах дітей ОСОБА_7
представника кримінальної міліції у справах дітей ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Татарбуна-ри Одеської області клопотання у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12014160440000263 від 17. 06.2014 р., про застосування примусових заходів виховного характера відносно ОСОБА_6 , який наро-
дився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Приморське Татарбу-
нарського району Одеської області, українця
громадянина України, учня 8-го класу Приморсь-
кої ЗОШ, не працюючого, раніше не судимого,
проживаючого в АДРЕСА_1 ,
за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.289 КК України,
Слідчий СВ Татарбунарського РВ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_9 звернулася до суду з клопотанням, затвердженим прокурором прокуратури Татарбунарського району Одеської області ОСОБА_3 , про застосування до неповнолітнього ОСОБА_6 примусових захо-дів виховного характеру, а саме - направлення зазначеної особи до спе-ціальної навчально-виховної установи для дітей і підлітків для його виправлення строком на два роки, посилаючись на те, що останній скоїв суспільно небезпечні діяння, що підпадають під ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.289 КК України, але не досяг віку, з якого наступає кримінальна відповідальність.
Судом встановлено, що 18 травня 2014 року приблизно о 14 год.05 хв. неповнолітній ОСОБА_6 спільно зі своїм неповнолітнім братом ОСОБА_10 , знаходячись на березі між озером «Шагани» та кана-лом, який впадає в озеро «Малий Сасик», з корисливих мотивів, при рап-тово виниклому умислі, направленому на викрадення чужого майна, шляхом відриву металевого листа проникли до металевого вагончика, належного ОСОБА_11 , звідки таємно викрали: бензин А-95 в кількості 7,5 л вартістю 14.7 грн за 1 л на суму 175 грн.; радіоприймач «GOLON» QR-133 UAR залишковою вартістю 150 грн.; ліхтарик фірми Dinggy DQ-539 залиш-ковою вартістю 27.96 грн.; рибацький ятір, вічком 6,5 мм, залишкова вартість якого 280 грн., заподіявши ОСОБА_11 шкоду у розмірі 632 грн.96 коп.
14 червня 2014 року приблизно о 01 год.30 хв. неповнолітній
ОСОБА_12 , навмисно, з метою незаконного заволодіння транспортним за-собом, через незамкнену хвіртку зайшов до двору будинку по АДРЕСА_2 , належ-ного ОСОБА_13 , після чого проник до приміщення гаража, звід-ки викотив мопед марки «Дельта» об'єм двигуна 49 куб.см вартістю 2000 грн. Відкотивши викрадений мопед від будинку, ОСОБА_6 , вико-ристовуючи ключ, що знаходився в замку запалення, привів в дію двигун мопеда, після чого поїхав кататися на мопеді по селу.
Неповнолітній ОСОБА_6 повністю визнав себе винним у ско-єнні вказаних кримінальних правопорушень і детально розповів про обс-тавини заподіяного.
Крім цього, його вина підтверджується сукупністю досліджених у су-довому засіданні доказіів:
--- витягом з кримінального провадження № 12014160440000263 від 17. 06.2014 р. (а.с.1);
--- рапортом чергового Татарбунарського РВ ГУМВС України в Одеській області про факт незаконного заволодіння мопедом, належним ОСОБА_14 (а.с.2);
--- заявою ОСОБА_13 про незаконним заволодінням його мопедом (а.с.3);
--- довідкою про вартість мотопеда (а.с.16);
--- протоколом огляду місця події від 25.06.2014 р. та фототаблицею до нього (а.с.18-23);
--- протоколо огляду мопеда від 25.06.2014 р та фототаблицею до нього (а.с.24-30);
--- витягом з кримінального провадження № 12014160440000225 від 20. 05.2014 р. (а.с.63);
--- рапортом чергового Татарбунарського РВ ГУМВС України в Одеській області про факт незаконного заволодіння майном ОСОБА_11 (а.с. 64);
--- заявою ОСОБА_11 про крадіжку належного йому майна (а.с.65);
--- протоколом огляду місця події від 20.05.2014 р. та таблицею ілюст-рацій до нього (а.с.70-82);
--- експертним товарознавчим висновком № 32 (а.с.101-103) про вартість викраденого майна;
--- висновком експерта № 030 (а.с.114-119), у відповідності до якого, на місці події виявлено слід пальця руки, який залишений безіменним пальцем правої руки ОСОБА_10 ;
--- протоколом огляду місця події від 21.05.2014 р. та таблицею ілюст-рацій до нього за участю братів ОСОБА_10 та ОСОБА_6 (а.с.142-153);
--- протоколом огляду викрадених ліхтаря та ятера від 21.05.2014 р. (а.с.155-157);
--- протоколом огляду пляшки з викраденою рідиною від 21.05.2014 р. (а.с.165);
--- протоколом проведення слідчого експерименту від 15.07.2014 р. з таблицею ілюстрацій до нього за участю неповнолітнього ОСОБА_6 (а.с.221-228).
Прокурор в судовому засіданні підтримала клопотання, вбачаючи за-конні підстави для його задоволення.
Обставини справи ніким із учасників судового провадження не оспорю-вались, тому судом було визнано недоцільним дослідження наступних до-казів - показань потерпілих та свідків, проти чого не заперечували учасники судового провадження.
ОСОБА_6 погодився з тим, щоб судовий розгляд було обмежено його допитом та дослідженням доказів, що є у кримінальному проваджен-ні. Йому було раз'яснено, що в цьому випадку він позбавляється права оскаржити в апеляційному порядку фактичні обставини справи.
Заслухавши пояснення неповнолітнього ОСОБА_6 , перевіривши докази та інші обставини, які мають істотне значення для вирішення пи-тання про застосування примусових заходів виховнного характеру, суд прийшов до висновку, що дії зазначеної особи містять ознаки суспільно-небезпечних діянь, передбачених ч.3 ст.185 КК України (таємне викра-дення чужого майна з проникненням у сховище) та ч.2 ст.289 КК України (незаконне заволодіння транспортним засобом з проникненням у приміщен-ня).
Відповідно до п.5 ч.2 ст.105 КК України, суд застосовує до непов-нолітнього примусові заходи виховного характеру у виді направлення до спеціальної навчально-виховної установи для дітей і підлітків до його виправлення, але на строк, що не перевищує 3 років.
Згідно ст.498 КПК України, кримінальне провадження щодо застосуван-ня примусових заходів виховного характеру, передбачених законом Укра-їни про кримінальну відповідальність, здійснюється внаслідок вчинення особою, яка після досягнення 11-річного віку до досягнеення віку, з якого може наступати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно-небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого зако-ном України про кримінальну відповідальність.
Статтею 22 КК України передбачено, що кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилося шістнадцять ро-ків.
Разом з тим, із змісту частиною 2 вказаної статті слідує, що за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст. 289 КК України, підлягають відповідальності особи у віці від чотирнад-цяти до шістнадцяти років.
Судом встановлено, що на час вчинення суспільно-небезпечних діянь ОСОБА_6 виповнилося 13 років і він не досяг віку, з якого на-стає кримінальна відповідальність за вчинення кримінальних правопору-шень, передбачених ст.ст.185,289 КК України, що виключає його кримі-нальну відповідальність.
Відповідно до вимог ч.2 ст.97 КК України, примусові заходи вихов-ного характеру, суд застосовує і до особи, яка до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особ-ливою частиною цього Кодексу.
Вислухавши думку прокурора, представників: служби у справах дітей Татарбунарської райдержадміністрації, кримінальної міліції у справах дітей, захисника та неповнолітнього, враховуючи вік та особу ОСОБА_15 , який вперше вчинив суспільно-небезпечні діяння, свою вину визнав повністю, розкаявся, посередньо характеризується, суд вважає за необхідне застосувати до нього примусовий захід виховного характеру у вигляді направлення до спеціальної навчально-виховної установи для ді-тей і підлітків до його виправлення строком на два роки.
На думку суду, застосування інших примусових заходів виховного ха-рактеру стосовно ОСОБА_6 не буде ефективним.
Питання про юридичну долю речових доказів за епізодом крадіжки майна, належного ОСОБА_11 , та про судові витрати за проведення трасологічної експертизи підлягають вирішенню в рамках кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_10 за ч.3 ст.185 КК Украї-ни, у якому провадиться досудове розслідування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.369, 371, 372, 392-395, 498, 500,501 КПК України, ст.ст.22, 97 ч.2, ст.105 КК України, суд
Клопотання слідчого СВ Татарбунарського РВ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_16 про застосування до неповнолітнього ОСОБА_6 примусових заходів виховного характеру - задо-вольнити.
Застосувати до ОСОБА_6 , що вчинив кримі-нальні правопорушення, передбачені ч.3 ст.185, ч.2 ст.289 КК України, примусовий захід виховного характеру у вигляді направлення до спеціа-
льної навчально-виховної установи для дітей і підлітків до його випра-влення строком на 2 (два) роки.
Початок тривалості примусового заходу виховного характеру рахувати з дня набрання чинності даної ухвали.
Речовий доказ у справі - мопед "Дельта" (а.с.31,32) - залишити ОСОБА_13 .
Ухвала може бути оскаржена впродовж 30 днів з дня її проголошення до апеляційного суду Одеської області через Татарбунарський районний суд Одеської області.
Суддя ОСОБА_17