Справа № 523/14488/13-а
"22" серпня 2014 р. м. Одеса
Суворовський районний суд м. Одеси в складі:
головуючий суддя Бабаков В.П.
при секретарі Булгаковій Т.С.
за участю позивача, представника позивачки, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Одеської міської Ради, Управління Капітального будівництва Одеської міської ради про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, визнання права власності,
Позивачі (син та мати) звернулися до суду з даним адміністративним позовом. (а.с. 130-156). Вони посилалися на те, що рішенням Одеської міської ради від 09.10.2013 року ОСОБА_1 необґрунтовано відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва гаражу по АДРЕСА_1. Також 19.06.2014 року неправомірно відмовлено йому у наданні публічної інформації щодо наявності вільних земельних ділянок у межах Київського, Малиновського, Приморського, та Суворовського районів м. Одеси, що можуть бути використані під індивідуальну забудову. Просили визнати вказане рішення, та відмову у наданні інформації неправомірними, зобов'язати Одеську міську раду надати зазначену інформацію, визнати їх власниками земельних ділянок по праву набувальної давності у розмірі 0,01 га на кожного, та зобов'язати Управління капітального будівництва Одеської міської ради безоплатно передати їм у власність ці земельні ділянки, а також зобов'язати Одеську міську раду надати узгодження на розробку проектів для безоплатної передачі їм земельних ділянок. Просили також суд прийняти рішення, яким дозволити розробку документації по землеустрою на обрані ними земельні ділянки.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1, діючий від себе особисто та від імені своєї матері ОСОБА_2 за довіреністю, підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.
Представники відповідачів у судове засідання не з'явилися повторно, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, про наявність поважних причин неявки не повідомили.
Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи видно, що 13.06.2014 року ОСОБА_1 звернувся до Виконкому Одеської міської ради із інформаційним запитом в порядку Закону України «Про доступ до публічної інформації» про надання йому інформації про наявність всіх земельних ділянок комунальної форми власності у межах Київського, Малиновського, Приморського, та Суворовського районів м. Одеси, не наданих у користування, що можуть бути використані ним під забудову гаражу. (а.с. 175-183)
Листом від 19.06.2014 року йому відмовлено у наданні вказаної інформації з посиланням на те, що Одеська міська рада з об'єктивних причин не має інформації щодо наявних у м. Одесі вільних земельних ділянок, тому без визначення ним бажаного місця розташування земельної ділянки його заява не відповідає положенням ст.. 118 ЗК України (а.с.184).
Таку відмову у наданні зазначеної інформації суд вважає неправомірною, оскільки з вказаного листа вбачається, що позивач, запитуючи про наявність вільних земельних ділянок, одну з яких він міг би використувати для будівництва гаражу, він сам повинен вказати, де є така вільна земельна ділянка, що не можна вважати правильним, оскільки для того, щоб вказати бажану вільну земельну ділянку, необхідно мати про неї інформацію.
Не можна вважати правильною цю відповідь і в частині, що міська рада з об'єктивних причин не має інформації щодо наявних у місті вільних земельних ділянок. Які це об'єктиви причини в листі не зазначено і тому не можна зробити висновок про іх поважність.
Крім того, частиною 5 ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що спеціально уповноважені органи з питань містобудування та архітектури і центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів та його територіальні органи забезпечують відкритість, доступність та повноту інформації про наявність на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці земель державної та комунальної власності, не наданих у користування, що можуть бути використані під забудову, про наявність обмежень і обтяжень земельних ділянок, містобудівні умови та обмеження в містобудівному і державному земельному кадастрах. До моменту внесення відповідної інформації містобудівного та державного кадастрів виконавчий орган сільської, селищної, міської ради зобов'язані надавати за запитами фізичних та юридичних осіб письмову інформацію про наявність земельних ділянок, що можуть буди використані під забудову.
Отже виконавчий комітет Одеської міської ради повинен мати перелік конкретних земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову, у тому числі й шляхом їх отримання безкоштовно у власність в порядку передбаченому Земельним Кодексом України. А частиною 1 ст.1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь якими засобами та на будь яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим законом. Згідно ч.2 ст. 19 зазначеного Закону запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на отримання інформації.
При вказаних обставинах суд вважає обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню позов ОСОБА_1 про визнання неправомірною відмову Одеської міської ради у наданні йому публічної інформації щодо наявності вільних земельних ділянок у межах Київського, Малиновського, Приморського, та Суворовського районів м. Одеси, що можуть бути використані під індивідуальну забудову та про зобов'язання Одеської міської ради надати йому вказану інформацію.
Щодо інших позовних вимог, то суд вважає, що вони не підлягають задоволенню з таких підстав.
З рішення Одеської міської ради від 09.10.2013 року (а.с. 55) вбачається, що ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 для будівництва гаражу з тих підстав, що в порушення вимог ст.. 118 ЗК України він не додав до заяви графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.
Вимагаючи визнати це рішення неправомірним ОСОБА_1 стверджував що такі матеріали фактично ним було додано до заяви - обґрунтування, про що вказано у додатку до неї.
Між тим, позивач не надав суду достовірних доказів про те, що необхідні матеріали він додав до заяви і направив їх до міської ради. У поштовому відправленні (а.с.7) не зазначено які документи позивач направив до міської ради, опис документів відсутній.
Крім того, листом до ОСОБА_2 (а.с. 173) Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради зазначило, що відповідно до діючого Генерального плану міста земельна ділянка по вул.. Генерала Бочарова, 65 розташована на території багатоквартирної житлової забудови. Ця територія була передана Управлінню капітального будівництва Одеської міської ради у постійне користування для будівництва об'єктів відповідно до затверджених проектів забудови, що підтверджується державним актом на право постійного користування землею від 1989 року і тому відведення даної земельної ділянки для будівництва індивідуального гаражу неможливе.
При таких обставинах суд не має підстав для задоволення позову ОСОБА_1 про визнання неправомірним рішення Одеської міської ради від 09.10.2013 року.
Не підлягають задоволенню і вимоги позивачів про визнання за ними права власності на земельні ділянки розміром не менше 0,01 га. на кожного по праву набувальної давності та про зобов'язання Управління капітального будівництва Одеської міської ради безоплатно передати їм у власність ці земельні ділянки по праву набувальної давності.
Згідно зі ст.. 119 ЗК України громадяни, які добросовісно, відкрито і безперервно користуються земельною ділянкою протягом 15 років, але не мають документів, які б свідчили про наявність у них прав на цю земельну ділянку, можуть звернутися до органу державної влади або орган місцевого самоврядування з клопотанням про передачу її у власність або надання у користування. Розмір цієї земельної ділянки встановлюється у межах норм, визначених цим Кодексом. Передача земельної ділянки у власність або у користування громадян на підставі набувальної давності здійснюється в порядку, встановленому цим Кодексом.
У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що він та його мати ОСОБА_2 зверталися до Одеської міської ради із заявами про надання їм у приватну власність двох земельних ділянок, розташованих по АДРЕСА_1, для будівництва гаражів, але їм в цьому було відмовлено.
З листів Департаменту комунальної власності та Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради (а.с. 165, 167, 169, 173) видно що позивачка ОСОБА_2 30.01.2014 року, 11.02.2014 року та 13.05.2014 року зверталася до Одеської міської ради щодо відведення у приватну власність земельної ділянки по АДРЕСА_1 для будівництва індивідуального гаражу. У задоволенні її заяв відмовлено у зв'язку з тим, що розміщення індивідуального гаражу на вказаній земельній ділянці не відповідає містобудівній документації. В листі Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради (а.с. 173) зазначено, що відповідно до діючого Генерального плану міста дана земельна ділянка розташована на території багатоквартирної житлової забудови. Крім того дана територія була передана Управлінню капітального будівництва Одеської міської ради у постійне користування для будівництва об'єктів відповідно до затверджених проектів забудови, що підтверджується актом на право постійного користування землею від 1989 року.
При таких обставинах суд не має законних підстав для визнання за позивачами права власності на спірні земельні ділянки.
З вказаних підстав не підлягають задоволенню і вимоги про зобов'язання Одеської міської ради розглянути на черговій сесії узгодження на розробку проектів для безоплатної передачі земельних ділянок позивачам.
Вимоги про видачу рішення суду з дозволом на розробку документації по землеустрою на обрані земельні ділянки не ґрунтуються на законі.
На підставі викладеного, керуючись ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», ЗУ «Про доступ до публічної інформації», ст.ст. 118, 119 ЗК України, ст.ст. 159-163 КАС України, -
Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Одеської міської Ради, Управління Капітального будівництва Одеської міської ради про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, визнання права власності задовольнити частково.
Визнати дії Одеської міської ради щодо ненадання публічної інформації за інформаційним запитом ОСОБА_1 неправомірними.
Зобов'язати Одеську міську раду надати ОСОБА_1 інформацію про всі вільні земельні ділянки в межах Київського, Малиновського, Приморського та Суворовського районів м. Одеси, не надані у користування, що можуть бути використані під індивідуальну забудову.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанову може бути оскаржено до Одеського адміністративного апеляційного суду шляхом подання до Суворовського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі проголошення судом вступної та резолютивної частини Постанови, а також прийняття Постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя