ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
22 серпня 2014 року 09:00 № 826/8449/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Іщука І.О., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Депорт-Трей»
доДержавної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві
провизнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Депорт-Трей» (надалі також - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві (надалі також - відповідач), в якому просить суд: (1) визнати протиправними дії відповідача в ході проведення зустрічної звірки ТОВ «Депорт-Трей» щодо документального підтвердження господарських відносин із ТОВ «АВТОКОННЕКТ ЛТД» та їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.09.2013 року по 30.09.2013 року, результати якої оформлені довідкою від 20.02.2013 року № 195/26-57-22-01-10/37589078; (2) визнати Довідку від 20.02.2013 року № 195/26-57-22-01-10/37589078 про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Депорт-Трей» щодо документального підтвердження господарських відносин із ТОВ «АВТО-КОННЕКТ ЛТД» та їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.09.2013 року по 30.09.2013 року такою, що не підлягає застосуванню органами ДПІ; (3) зобов'язати відповідача вилучити з автоматизованих інформаційних систем результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Депорт-Трей» щодо документального підтвердження господарських відносин із ТОВ «АВТО-КОННЕКТ ЛТД» та їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.09.2013 року по 30.09.2013 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок протиправних дій відповідача щодо проведення зустрічної звірки господарських операції позивача з ТОВ «АВТОКОННЕКТ ЛТД» була складена оскаржувана довідка, яка на думку позивача містить недостовірну інформацію щодо реальності господарських операції позивача з його контрагентом та використання такої податкової інформації може заподіяти шкоди законним правам та інтересам позивача.
Відповідач проти заявленого позову заперечив, посилаючись на те, що відповідачем не було допущено порушень вимог податкового законодавства, оскільки проведення зустрічної звірки передбачено п. 73.5 Податкового кодексу України. Крім того, оскаржувана довідка не є актом індивідуальної дії, а є лише носієм доказової інформації, а тому не спричиняє змін у правовому статусі платника податків.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 липня 2014 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.
В судовому засіданні 07 серпня 2014 року представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов; представник відповідача в судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду.
У зв'язку з тим, що відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, а також зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд в судовому засіданні 07 серпня 2014 року дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,
20.02.2014 року відповідачем було проведено зустрічну звірку ТОВ "Депорт-Трей" щодо документального підтвердження господарських відносин з ТОВ "АВТО-КОННЕКТ ЛТД" та їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.09.2013 року по 30.09.2013 року, про що була складена Довідка від 20.02.2013 року № 195/26-57-22-01-10/37589078 (далі також - Довідка).
Як вбачається з висновків, викладених у Довідці: (1) звіркою ТОВ "Депорт-Трей" документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з ТОВ "АВТО-КОННЕКТ ЛТД" їх вид, обсяг, якості та розрахунки; (2) встановлено відображення в податковому обліку господарських операцій та розрахунків з ТОВ "АВТО-КОННЕКТ ЛТД".
Позивач 05.03.2014 року звернувся зі скаргою на дії відповідача до Головного управління Міндоходів у м. Києві. Листом Головного управління Міндоходів у м. Києві від 03.04.2014 року №3079/10/26-15-14-02-07 в задоволенні скарги було відмовлено.
18.04.2014 року позивач звернувся зі скаргою до Міністерства доходів і зборів України. Листом Міністерства доходів і зборів України від 16.05.2014 року №8769/6/99-99-22-04-02-15 скарга позивача була залишена без задоволення.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду.
Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 73.5. Податкового кодексу України, з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.
Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.
Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.
Відповідно до п. 2 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету міністрів України №1232 від 23.12.2010 року, зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.
Пунктом 4 вищевказаного Порядку встановлено, що орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.
Згідно пункту 7 вказаного вище Порядку, за результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення.
З наведеного вище вбачається, що метою зустрічної звірки є, зокрема, встановлення реальності господарської операції, за результатами якої складається довідка, яка є джерелом податкової інформації.
Матеріали справи свідчать, що проведеною відповідачем звіркою встановлено, що ТОВ "Депорт-Трей" документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з ТОВ "АВТО-КОННЕКТ ЛТД", їх вид, обсяг, якості та розрахунки.
Беручи до уваги лист Вищого адміністративного суду України №742/11/13-11 від 02.06.2011 року, а також те, що необхідною умовою для віднесення платником податку сум податку з придбаних товарів (робіт, послуг) до податкового кредиту та до складу валових витрат є факт придбання таких товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в межах його власної господарської діяльності, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних товарів (робіт, послуг), тому в межах даного спору підлягає встановленню факт підтвердження сум витрат на придбання товарів (робіт, послуг) належним чином оформленими первинними документами, факт здійснення (реальність) господарських операцій між позивачем та його контрагентом (зокрема щодо ТОВ "АВТО-КОННЕКТ ЛТД"), рух активів у процесі здійснення господарської операції; встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом, придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.
01 липня 2013 року між ТОВ "АВТО-КОННЕКТ ЛТД" (Виконавець) та ТОВ "Депорт-Трей" (Замовник) було укладено договір №А01-07/13У про надання консалтингових (консультаційних послуг), відповідно до п. 1.1. якого Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується за завданням Замовника надати консалтингові послуги, щодо правової інформаційно-консультаційної допомоги, пов'язані з діяльністю підприємства.
Пунктом 1.2. Договору встановлено, що Матеріали Замовника, які необхідні для виконання договору, передаються Виконавцю згідно акту приймання-передачі.
Відповідно до п. 2.1. Виконавець зобов'язаний: (1) консультувати клієнта з фінансових та економічних питань; (2) інформувати клієнта про економічні та фінансові стан; (3) аналізувати перспективи для інвестицій Замовника; (4) забезпечити конфіденційність передавання Замовником інформації; (5) передавати щомісячний звіт до клієнта для виконання зобов'язань за цим Договором у вигляді письмової або усної доповіді, (за домовленістю сторін); (6) давати при необхідності на прохання Замовника роз'яснення зацікавленим особам, включаючи державні, наукові, проектні організації, по матеріалам, що представляються Виконавцем відповідно до цього договору.
Згідно п. 2.3. Договору Замовник зобов'язаний: (1) визначити для Виконавця конкретні результати для виробничої діяльності Замовника в рамках цього договору; (2) у разі потреби видавати Виконавцеві доручення на проведення від його обличчя необхідних дій із здобуття інформації, необхідної для Замовника; (3) надавати Виконавцеві вихідні матеріали і інформацію.
Замовник має право отримувати від Виконавця усні і письмові консультації по питаннях, пов'язаних з виконанням Договору (п. 2.4. Договору).
В підтвердження реальності господарських операцій між позивачем та ТОВ "АВТО-КОННЕКТ ЛТД" позивачем надано податкову накладну №526 від 30.09.2013 року на суму 8 257 400 грн., з яких ПДВ 1 376 233,33 грн.; акт надання послуг №2262 від 30.09.2013 року на суму, вказану у податковій накладній.
Інших документів відносно вищевказаної господарської операції позивачем не надано.
Щодо вказаного вище договору суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Статтею 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Згідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
З наведених норм закону вбачається, що факт здійснення господарської операції має підтверджуватись первинними документами.
Втім, позивачем не було надано доказів реальності вищевказаної господарської операції, зокрема: доказів передання Виконавцю матеріалів від Замовника, письмових консультацій Виконавця та завдань Замовника, щомісячних звітів Виконавця та іншої документації, яка б підтверджувала виконання умов Договору, враховуючи істотну вартість обумовлених у Договорі послуг.
Суд також звертає увагу, що навіть наявність у позивача належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих Виконавцем податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, у разі не доведення реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
У той же час надані позивачем документи не дають суду можливості встановити реальність здійснених господарських операцій між позивачем та ТОВ "АВТО-КОННЕКТ ЛТД", а лише вказують на їх фіксацію у податковому обліку.
Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів сум податку на додану вартість є факт придбання товарів із метою їх використання у господарській діяльності.
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
При цьому в п. 187.1 ст. 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
У відповідності до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Відповідно п.2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996 від 16.07.1999 бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Статтею 9 цього Закону регламентовано, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, шляхові листи тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Суд звертав вище увагу, що навіть наявність у позивача належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих ТОВ "АВТО-КОННЕКТ ЛТД" податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, у разі не доведення реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Навіть правильність відображення позивачем у податковому обліку господарських операцій з його контрагентами не може ґрунтуватись на повному встановленні обставин, що мають значення для вирішення даного спору.
Між тим, відсутність вичерпних доказів, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції, унеможливлює встановити юридично значимий факт, що стосується предмету доказування у даній справі, та який підтверджує зміну активів, зобов'язань чи власного капіталу платника податку, з урахуванням власне причинно-наслідкового зв'язку таких фактів.
Відтак судом не встановлено, а позивачем не доведено, що здійснені ним господарські операції з ТОВ "АВТО-КОННЕКТ ЛТД" носять реальний характер.
З огляду на встановлені судом обставини та приймаючи до уваги вимоги вищенаведених норм, суд приходить до висновку, що доводи, викладені у Довідці від 20.02.2013 року № 195/26-57-22-01-10/37589078 відповідають дійсним обставинам справи.
Крім того, позивачем не було надано доказів порушення його прав під час проведення зустрічної звірки, внаслідок чого суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині визнання протиправними дій відповідача щодо проведення зустрічної звірки.
З огляду на те, що висновки відповідача, викладені в Довідці від 20.02.2013 року № 195/26-57-22-01-10/37589078 за результатами зустрічної звірки відповідають дійсним обставинам справи, суд також не вбачає підстав для зобов'язання відповідача вилучити з автоматизованих інформаційних систем результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Депорт-Трей» щодо документального підтвердження господарських відносин із ТОВ «АВТО-КОННЕКТ ЛТД» та їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.09.2013 року по 30.09.2013 року.
Щодо позовної вимоги про визнання Довідки від 20.02.2013 року № 195/26-57-22-01-10/37589078 такою, що не підлягає застосуванню органами ДПІ, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 105 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може містити вимоги про: 1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; 2) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю; 5) виконання зупиненої чи невчиненої дії; 6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 7) примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.
Згідно ч. 2 ст. 162 5 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: 1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; 2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача коштів; 5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.
Частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Виходячи зі змісту наведених вище норм, адміністративний суд уповноважений задовольнити законні позовні вимоги, тобто такі, що відповідають вимогам закону, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України, у випадку доведення позивачем їх обґрунтованості перед судом.
Втім, заявлена позивачем позовна вимога про визнання Довідки від 20.02.2013 року № 195/26-57-22-01-10/37589078 такою, що не підлягає застосуванню органами ДПІ, не передбачена Кодексом адміністративного судочинства України. Крім того, позивачем не доведено протиправність висновків, викладених у вищевказаній довідці.
З огляду на наведене вище, суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. У позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Депорт-Трей» відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст.ст.185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя І.О. Іщук