ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
05 серпня 2014 року 10:29 № 826/9060/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Іщука І.О., суддів Погрібніченко І.М., Шулежко В.П. при секретарі судового засідання Самаренко Х.С., вирішив адміністративну справу
за позовомФізичної особи - підприємця ОСОБА_1
доМіністерства доходів і зборів України
провизнання протиправним рішення про застосування фінансових санкцій від 30.05.2014 року №000170,
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2
від відповідача: Запорожець С.О.
На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 05 серпня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України. Під час проголошення вступної та резолютивної частин постанови сторонам роз'яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту постанови, визначеного статтею 167 Кодексу адміністративного судочинства України.
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Міністерства доходів і зборів України (далі по тексту - відповідач), в якому просив суд визнати протиправним і скасувати рішення Міністерства доходів і зборів України від 30.05.2014 року №000170 про застосування до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 фінансових санкцій у вигляді штрафу в сумі 72 238,80 гривень.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 червня 2014 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду колегією суддів.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх в повному обсязі. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що відповідачем безпідставно встановлено факт зберігання алкогольних виробів без марок акцизного податку встановленого зразка, оскільки нанесення вказаних марок відповідно до норм Податкового кодексу України є обов'язком виробника алкогольних виробів, а чинне законодавство не покладає на позивача обов'язку контролювати правильність сплати виробником акцизного податку. Крім того, відсутність вини позивача встановлено постановою суду у справі про адміністративне правопорушення.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти заявлених позовних вимог, оскільки вважає їх необґрунтованими, а тому просить суд відмовити в їх задоволенні в повному обсязі. В підтвердження своїх доводів відповідач зазначав, що під час перевірки позивача було виявлено факт зберігання алкогольних напоїв, які не марковані марками акцизного податку у встановленому законом розмірі (сума податку на пляшці не відповідає сумі сплати акцизного податку з одиниці маркованої продукції визначеній з урахуванням діючих на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари), внаслідок чого до позивача було застосовано штраф. Крім того, на переконання відповідача, виявлені перевіряючими алкогольні напої, належні позивачу, за своїми фізико-хімічними показниками не є сидром, а тому розрахунок податку для виявленої алкогольної продукції позивача повинен становити 3,464 грн, замість 0,250 грн.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,
Посадовими особами Головного управління Міндоходів у Київській області на підставі наказу від 25.12.2013 року №313 та направлень від 20.01.2014 року №117, від 20.01.2014 року №118, від 20.01.2014 року №121 та від 20.01.2014 року №122 проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог законодавства в сфері обігу алкогольних напоїв, про що складено акт перевірки від 28.01.2014 року №84/10-36-21/НОМЕР_1.
Згідно висновків акту перевірки, в складському приміщенні позивача, розташованому за адресою: АДРЕСА_1, зберігалися напої плодово-ягідні зброджені виробництва ПрАТ «Кременчуцький ЛГЗ» в загальній кількості 3419 пляшок на загальну суму 36 119,40 гривень в асортименті: «Стигла горобина», 0,5 л. в кількості 1040 пляшок, «Стигла клюква», 0,5 л. в кількості 780 пляшок, «Стигла вишня», 0,5 л. в кількості 489 пляшок, «Стигла лісова ягода», 0,5 л. в кількості 613 пляшок, «Стигла ожина», 0,5 л. в кількості 497 пляшок, які марковані марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари, що є порушенням вимог п.20 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року №1251 та ст.11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
Зокрема, на думку працівників контролюючого органу, які здійснили фактичну перевірку позивача, вищевказані алкогольні напої, що марковані марками акцизного податку із зазначенням суми сплаченого акцизного податку з одиниці маркованої продукції в розмірі 0,250 гривень, повинні бути марковані марками акцизного податку із зазначенням суми сплаченого акцизного податку з одиниці маркованої продукції в розмірі 3,464 гривень.
За фактом виявлених порушень відповідачем було винесено рішення про застосування фінансових санкцій від 30.05.2014 року №000170, яким до позивача застосовано штраф за порушення, передбачені абзацем 11 частини 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», у вигляді штрафу в розмірі 73 238,80 гривень.
Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернувся до суду.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
Законом, який визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України є Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»від 19.12.1995 року № 481/95-ВР (далі -Закон № 481/95-ВР).
Статтею 11 цього Закону передбачено маркування алкогольних і тютюнових напоїв. Зокрема, абзацом третім ч. 4 вказаної статті Закону № 481/95-ВР встановлено, що алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.
Такий порядок маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів визначений в Положенні про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1251 (далі - Положення).
Так, абзацами першим і другим п. 20 зазначеного Положення встановлено, що у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України покупці марок зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.
При цьому маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюється виробниками зазначеної продукції. Контроль за наявністю марок на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання та продажу здійснюють органи державної податкової служби, а під час ввезення таких товарів на митну територію України - митні органи.
У відповідності до абз. 3 п. 20 вищевказаного Положення для алкогольних напоїв використовуються марки із зазначенням суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, з точністю до тисячного знака, яка відповідає сумі, визначеній з урахуванням діючих на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.
Ставки акцизного податку та перелік товарів (в тому числі алкогольних напоїв), з яких справляється податок наведені в пп. 215.3.1 п. 215.3 ст. 215 Податкового кодексу України.
В силу норм абз. 4 цього ж пункту Положення (а також п. 226.9 ст. 226 Податкового кодексу України), вважаються такими, що немарковані:
- алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками;
- алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з порушенням вимог цього Положення, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції;
- алкогольні напої з марками, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.
Згідно пп. 212.1.1 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України (далі - України) платником акцизного податку є особа, яка виробляє підакцизні товари (продукцію) на митній території України, у тому числі з давальницької сировини.
Датою виникнення податкових зобов'язань щодо підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України, є дата їх реалізації особою, яка їх виробляє, незалежно від цілей і напрямів подальшого використання таких товарів (продукції), крім випадків, зазначених у статтях 225 та 229 цього Кодексу (п. 216.1 ст. 216 ПК України).
В силу норм п. 217.1 ст. 217 цього Кодексу суми податку, що підлягають сплаті, з підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України, визначаються платником податку самостійно, виходячи з об'єктів оподаткування, бази оподаткування та ставок цього податку, що діють на дату виникнення податкових зобов'язань.
Одночасно згідно п. 217.2 ст. 217 ПК України суми податку з підакцизних товарів (продукції), вироблених з давальницької сировини, визначаються виробником (переробником), виходячи з об'єктів оподаткування, бази оподаткування та ставок цього податку, що діють на дату відвантаження готової продукції її замовнику або за його дорученням іншій особі.
Відповідно до пп. 222.1.1 -222.1.3 п. 222.1 ст. 222 ПК України суми податку перераховуються до бюджету виробниками підакцизних товарів (продукції) протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації за місячний податковий період.
Суми податку з алкогольних напоїв, для виробництва яких використовується спирт етиловий неденатурований, сплачуються при придбанні марок акцизного податку.
Підприємства, які виробляють вина виноградні з додаванням спирту та міцні, вермути, інші зброджені напої з додаванням спирту, суміші із зброджених напоїв з додаванням спирту, суміші зброджених напоїв з безалкогольними напоями з додаванням спирту, сплачують податок при придбанні марок акцизного податку на суму, розраховану із ставок податку на готову продукцію, вироблену з виноматеріалів чи сусла, при виробництві яких використовується спирт етиловий.
З системного аналізу вищенаведених норм податкового права вбачається, що законотворець не покладає на суб'єктів господарювання, які не є виробниками алкогольних напоїв та платниками акцизного податку, обов'язок та контрольні функції щодо перевірки правильності зазначених сум акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари. Нарахування та сплата цього податку здійснюється виробниками алкогольних напоїв.
Відповідно до листа ПрАТ «Кременчуцький лікеро-горілчаний завод» №89 від 07.04.2014 року напої плодово-ягідні зброджені під торговими марками «Стигла вишня», «Стигла ожина», «Стигла горобина», «Стигла клюква», «Стигла лісова ягода», «Стигла слива», «Стигла смородина» виготовляються ним відповідно до ТУ У15.9-14216689-004:2009 «Напої плодово-ягідні зброджені. Технічні умови» на підставі ліцензії на виробництво алкогольних напоїв №543 від 15.06.2011 року.
Вищевказані Технічні умови погоджені у встановленому порядку Міністерством охорони здоров'я України (висновок №05.03.02-06/1201 від 15.01.2010 року), Департаментом харчової промисловості України Міністерства аграрної політики України, Департаментом контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України, а також затверджені Заступником Міністра аграрної політики України.
Відповідність вимогам законодавства та обов'язковим параметрам безпечності і специфікаціям якості продукції ТМ «Стигла» у встановленому порядку підтверджена під час проходження державної санітарно-епідеміологічної експертизи, що підтверджується Висновком державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 10.06.2011 року №05.03.02-04/63123.
Згідно з вищевказаними Технічними умовами вказані напої виготовляються без додавання спирту етилового ректифікованого шляхом зброджування підсолодженого сусла, виготовленого із соків концентрованих, плодів (ягід) або екстрактів з подальшим додаванням цукрового сиропу, лимонної кислоти, води питної підготовленої, цукрового колеру, натуральних барвників, натуральних ароматизаторів та іншої сировини з дозволу центральної виконавчої влади України.
Разом з тим, згідно з експертним висновком Черкаської торгово-промислової палати від 05.02.2010 року №К-4-У, виданим з метою визначення коду товару для цілей оподаткування, який базується на Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, Гармонізованій системі описання та кодування товарів та поясненнях до УКТ ЗЕД, напої плодово-ягідні зброджені в асортименті: «Стигла вишня», «Стигла ожина», «Стигла горобина», «Стигла клюква», «Стигла лісова ягода», «Стигла слива», «Стигла смородина», що виготовляються згідно ТУ У 15.9-14216689-004:2009, у відповідності з вимогами Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), поясненнями до УКТ ЗЕД, функціональним призначенням та областю визначення класифікуються у товарній підкатегорії під кодом 2206 00 51 00.
Достовірність вищевказаного експертного висновку для ПрАТ «Кременчуцький ЛГЗ» підтверджена також листом Черкаської торгово-промислової палати від 16.08.2011 року №346/01.3-3.
Одночасно, відповідно до Висновку експертного дослідження за результатами проведення товарознавчого дослідження №26714-23 від 19.03.2014 року, проведеного Черкаським відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, напої плодово-ягідні зброджені ТМ «Стигла» у вищевказаному асортименті, міцністю 14%, які виробляються ПрАТ «Кременчуцький лікеро-горілчаний горілчаний завод» згідно з ТУ У 15.9-14216689-004:2009 «Напої плодово-ягідні зброджені. Технічні умови», у відповідності з вимогами Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), поясненнями до УКТ ЗЕД, функціональним призначенням та областю визначення класифікуються у товарній підкатегорії під кодом 2206 00 51 00.
Відповідно до п. 215.3 ст. 215 Податкового кодексу України ставка підакцизного податку (станом на дату розливу придбаних позивачем напоїв) становила 0,50 грн. за літр, тобто 0,250 гривень за пляшку місткістю 0,5 л.
Матеріали справи свідчать, що перевіряючими позивача були виявлені алкогольні напої плодово-ягідні зброджені виробництва ПрАТ «Кременчуцький ЛГЗ» в загальній кількості 3419 пляшок на загальну суму 36 119,40 гривень в асортименті: «Стигла горобина», 0,5 л. в кількості 1040 пляшок, «Стигла клюква», 0,5 л. в кількості 780 пляшок, «Стигла вишня», 0,5 л. в кількості 489 пляшок, «Стигла лісова ягода», 0,5 л. в кількості 613 пляшок, «Стигла ожина», 0,5 л. в кількості 497 пляшок, які марковані марками акцизного податку, на яких зазначені суми акцизного податку у розмірі 0,250 грн., сплаченого за одиницю маркованої продукції, тобто у встановлених п. 215.3 ст. 215 Податкового кодексу України розмірах.
Крім того, того за фактом зберігання продукції ТМ «Стигла», яка на думку відповідача є немаркованою у встановленому порядку, відносно позивача був складений протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 164-5 КУпАП, диспозицією якої встановлена адміністративна відповідальність за зберігання або транспортування у великих розмірах алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, на яких немає належним чином розміщених марок акцизного податку, або з підробленими чи фальсифікованими марками акцизного податку.
Проте, постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27.02.2014 року у справі №357/1958/14-п (3/357/737/14), яка набрала в законної сили, провадження в справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вищезгаданою статтею КУпАП було закрите на підставі ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях позивача складу зазначеного адміністративного правопорушення.
Згідно ч. 4 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Виходячи з наведених вище норм та обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення про накладення на позивача штрафних санкцій є таким, що не ґрунтується на законі, а тому підлягає скасуванню.
Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
При цьому суд, оцінюючи спірні дії відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч.3 ст.2 КАС України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії.
Згідно з ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, відповідач в силу вищенаведених положень закону не довів правомірність свого рішення, позивач, свою чергу, довів обставини в обґрунтування своїх позовних вимог.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає позовні вимоги обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 69-71, 160- 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 задовольнити.
2. Визнати протиправним і скасувати рішення Міністерства доходів і зборів України від 30.05.2014 року №000170.
3. Судові витрати в сумі 182,70 грн. присудити на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за рахунок Державного бюджету України.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І.О. Іщук
Судді І.М.Погрібніченко
В.П.Шулежко
Повний текст постанови складено 11.08.2014 р.