ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
про закриття провадження у справі
м. Київ
14 серпня 2014 року № 826/11122/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів:
головуючого судді:Іщука І.О.,
суддів:Добрівської Н.А.,
Гарника К.Ю.,
за участю секретаря
судового засідання Самаренко Х.С.,
розглянувши у приміщенні суду у місті Києві у відкритому судовому засіданні справу
за позовомОСОБА_5
до Міністерства культури України
третя особаДержавне підприємство "Державна циркова компанія України"
провизнання протиправним та скасування наказу,
за участю представників сторін:
позивач: ОСОБА_5
представник відповідача: Дзюба І.Ю..;
представник третьої особи: Лисенко Г.І.
ОСОБА_5 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Міністерства культури України про визнання протиправним та скасування наказу.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.08.2014 р. справу відкрито провадження у справі № 826/11122/14 та призначено останню до судового розгляду в судовому засіданні.
В судове засідання, призначене на 14.08.2014 р., прибули представники сторін та третьої особи.
Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.
Представник відповідача звернувся до суду з клопотанням про закриття провадження у справі від 14.08.2014 р. № 2612/11/13-14. В обґрунтування клопотання зазначено про те, що даний спір не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів. Представник Міністерства культури України вказав на те, що зміст правовідносин, що склались між сторонами, позовні вимоги, мотиви та правові підстави позову свідчать про наявність трудового спору між сторонами, що підлягає розгляду в порядку позовного провадження за правилами цивільного судочинства. Виходячи з наведеного просив задовольнити клопотання та закрити провадження в адміністративній справі.
В судовому засіданні представник Державного підприємства "Державна циркова компанія України" вважав за доцільне при обставинах, що склались, закрити провадження у справі.
ОСОБА_5 не заперечив стосовно задоволення клопотання відповідача.
Дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України до компетенції адміністративних судів відносять спори фізичних і юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів, спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом, спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади органів місцевого самоврядування, їхніх службових та посадових осіб, інших суб'єктів при здійснені ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Таким чином, справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб'єктами суспільства стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти, відповідно, зобов'язані виконувати вимоги та приписи владного суб'єкта.
Так, зі змісту наявної в матеріалах справи інформації вбачається те, що 24.07.2012 р. між Міністерством культури України, в особі Міністра Кулиняка Михайла Андрійовича з одного боку, та громадянином ОСОБА_5, з другого боку укладено контракт № 551 про те, що ОСОБА_5 призначається на посаду генерального директора - художнього керівника Державного підприємства "Державна циркова компанія України" терміном на 5 років з 24.07.2012 року по 23.07.2017 року.
Згідно з Наказом Міністерства культури України від 18.07.2014 року № 437/0/17-14 «Про звільнення ОСОБА_5» за порушення пп. 2.1.11 пункту 2.1 розділу 2 «Обов'язки та права сторін», в частині дотримання фінансово-розрахункової дисципліни, контракту від 24.07.2012 р. №551 та на підставі пп. 5.3.7 пункту 5.3 розділу 5 «Внесення змін і доповнень до контракту та умови його припинення» цього ж контракту, розірвано 31.07.2014 року контракт від 24.07.2012 р. №551 та звільнено ОСОБА_5 31.07.2014 р. з посади генерального директора - художнього керівника Державного підприємства "Державна циркова компанія України", згідно п.8 ст. 36 КЗпП України.
З аналізу положень Кодексу законів про працю України, зокрема статті 24, випливає, що контракт є формою трудового договору.
З матеріалів справи вбачається, що позивач не приймав присяги державного службовця, умови перебування його на посаді та підстави звільнення з роботи спеціальними законами не визначаються.
Таким чином, суд вважає за необхідне зазначити про те, що предметом вищевказаних позовних вимог фактично є порушене право позивача у трудових правовідносинах, які не є публічно-правовими. Відповідно, підлягає захисту право позивача, яке є цивільно-правовим.
Способом захисту даного права, в силу положень статті 3 Цивільно-процесуального Кодексу України, є звернення до місцевого загального суду з вимогою про захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі: якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства (пункт 1).
Враховуючи наведене, вимоги пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, предмет даного спору, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі №826/11122/14.
Керуючись ст. ст. 157, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Закрити провадження у справі № 826/11122/14 за позовом ОСОБА_5 до Міністерства культури України, за участю третьої особи: Державного підприємства "Державна циркова компанія України", - про визнання протиправним та скасування наказу.
Роз'яснити позивачу, що повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.
Ухвала набирає законної сили, відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує ухвалу, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І.О. Іщук
Судді: Н.А. Добрівська
К.Ю. Гарник