ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
08 серпня 2014 року 09:00 № 826/9071/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Іщука І.О. в порядку письмового провадження розглянув адміністративну справу
за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Центр-Сітка»
до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Головного управління Міндоходів у м. Києві
провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000652206 від 28.05.2014 р.,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Центр-Сітка» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Головного управління Міндоходів у м. Києві, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.05.2014 р. № 0000652206.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м. Києва Головного управління Міндоходів на підставі необґрунтованих висновків акту перевірки від 13.05.2014 р. № 2290/26-58-22-06-15/37174614 прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.05.2014 р. № 0000652206, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання за платежем: пеня у сфері ЗЕД у розмірі 31 568,52 грн.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх в повному обсязі. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що висновки податкового органу, що позивачем на 27 днів прострочено терміни постачання товару за договором купівлі-продажу № Центр-Сітка/07/2013 від 11.07.2013 р., є хибними, оскільки у відповідності до положень чинного законодавства відстрочка поставки становить 180 днів з моменту здійснення авансового платежу. При цьому позивачем дотримано вимог чинного законодавства та отримано Висновки Мінекономрозвитку України про продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив та просив суд відмовити в їх задоволенні в повному обсязі. В обґрунтування заперечення на позовні вимоги зазначив, що під час проведення перевірки встановлено порушення позивачем валютного законодавства, а саме: прострочення строків поставки товару на 27 днів.
Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
В судовому засіданні 08.07.2014 р. сторони заявили клопотання про подальший розгляд справи за відсутності представників сторін в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає за можливе здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,
Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Компанія Центр-Сітка» з питань дотримання вимог валютного законодавства по імпортному договору купівлі-продажу № Центр-Сітка/07/2013 від 11.07.2013 з фірмою нерезидентом «М.Project Sp.» Zo.o (Польща) за період з 19.07.2013 р. по 20.02.2014 р.
Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Компанія Центр-Сітка» ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».
За результатами перевірки складено акт від 13.05.2014 р. № 2290/26-58-22-06-15/37174614 та винесено податкове повідомлення-рішення від 28.05.2014 р. № 0000652206, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання за платежем: пеня у сфері ЗЕД у розмірі 31 568,52 грн.
Позивач, вважаючи, що в ході перевірки ревізорами хибно було встановлено порушення підприємством норм податкового законодавства, звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
Діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності регламентується Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16 квітня 1991 року N 959-XII (надалі - Закон N 959-XII).
Відповідно до ст. 4 Закону N 959-XII до видів зовнішньоекономічної діяльності, які здійснюють в Україні суб'єкти цієї діяльності, належать, зокрема, експорт та імпорт товарів, капіталів та робочої сили.
Статтею 14 Закону N 959-XII всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право:
- самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам;
- безпосередньо брати і надавати комерційні кредити за рахунок власних коштів у діючій на території України валюті та в іноземній валюті як у межах, так і за межами України, самостійно приймати рішення у зазначених питаннях;
- вільно обирати банківсько-кредитні установи, які будуть вести їх валютні рахунки та розрахунки з іноземними суб'єктами господарської діяльності, користуватись їх послугами, з додержанням при цьому вимог чинних законів України.
Відповідно до ст. 1 Закону N 959-XII іноземна валюта:
- валюта готівкою, грошові знаки (банкноти, білети державної скарбниці, монети), що знаходяться в обігу і є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені або ті, що вилучаються з обігу, але підлягають обміну на грошові знаки, які знаходяться в обігу,
- платіжні документи у грошових одиницях іноземних держав та міжнародних розрахункових одиницях,
- кошти у грошових одиницях іноземних держав, міжнародних розрахункових одиницях та у діючій на території України валюті з вільною конверсією, які знаходяться на рахунках та вкладах у банківсько-кредитних установах на території України та за її межами.
Порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті визначений Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23 вересня 1994 року185/94-ВР (надалі - Закон N 185/94-ВР).
Статтею 2 Закону N 185/94-ВР визначено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
Строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України.
Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.
З аналізу вищенаведених правових норм випливає, що поставка товарів може бути відстрочена на строк 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу у випадку отримання висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Разом з тим, передбачено, що до компетенції Національного банку України належить право запроваджувати інші строки розрахунків.
Матеріалами справи встановлено, що 11 липня 2013 р. між ТОВ «Компанія Центр-Сітка» (Покупець) та ТОВ «M.Project» (Польща) (Продавець) було укладено договір купівлі-продажу № Центр-Сітка/07/2013, за умовами якого, Продавець зобов'язується здійснити поставку та продаж напівавтоматизованої лінії зварювання для виробництва панельних сіток типів «проста» та «П» з вигином для жорстокості у кількості 1 шт.
За умовами вказаного договору вартість предмету договору визначається у валюті Євро та становить 35 690,00 Євро.
Згідно п. 3.1 договору купівлі-продажу № Центр-Сітка/07/2013 від 11 липня 2013 року 100% вартості предмету договору має бути оплачено Покупцем впродовж 17 днів від дати підписання договору.
Відповідно до платіжного доручення №18 від 19 липня 2013 року, позивач, згідно договору купівлі-продажу № Центр-Сітка/07/2013 від 11 липня 2013 року, перерахував на розрахунковий рахунок свого контрагента суму у розмірі 35 690,00 Євро.
За умовами договору купівлі-продажу № Центр-Сітка/07/2013 від 11 липня 2013 року Продавець зобов'язується виконати предмет договору, а саме: безпосередню доставку напівавтоматизованої лінії зварювання для виробництва панельних сіток впродовж 7 тижнів з моменту надходження коштів на рахунок Продавця.
23 жовтня 2013 року між ТОВ «Компанія Центр-Сітка» (Покупець) та ТОВ «M.Projekt» Sp. Z.o.o. (Польща) (Продавець) було підписано додаткову угоду №1 до договору купівлі-продажу № Центр-Сітка/07/2013 від 11 липня 2013 року, відповідно до якої, сторони дійшли згоди викласти п. 4.1 договору купівлі-продажу в наступній редакції: «Продавець зобов'язується виконати предмет договору, а саме: виготовити напівавтоматизовану лінію зварювання для виробництва панельних сіток типів «проста» та «П» з вигином для жорсткості у кількості 1 шт., в строк до 25 листопада 2013 року».
14 листопада 2013 року між ТОВ «Компанія Центр-Сітка» (Покупець) та ТОВ «M.Projekt» (Польща) (Продавець) було підписано додаткову угоду №2 до договору купівлі-продажу № Центр-Сітка/07/2013 від 11 липня 2013 року, відповідно до якої, сторони дійшли згоди викласти п. 4.1 договору купівлі-продажу в наступній редакції:
«Продавець зобов'язується виконати предмет договору, а саме: виготовити напівавтоматизовану лінію зварювання для виробництва панельних сіток типів «проста» та «П» з вигином для жорсткості у кількості 1 шт., в строк до 25 січня 2014 року».
ТОВ «Компанія Центр-Сітка» одержувало висновки Міністерства економічного розвитку і торгівлі України щодо продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією у сумі 35 690,00 Євро за договором купівлі-продажу від 11.07.2013 № Центр-Сітка/07/2013, укладений з нерезидентом «М. Projekt Sp.» Z о.о. Польща):
1) висновок Мінекономрозвитку України №4122-08/1271 від 25.11.2013, період продовження строків за зовнішньоекономічною операцію з 14.11.2013 по 25.01.2014;
2) висновок Мінекономрозвитку України №4122-08/109 від 20.01.2014, період продовження строків за зовнішньоекономічною операцію з 25.01.2014 по 20.03.2014.
Нерезидентом «М. Projekt Sp.» Z о.о. (Польща) здійснено поставку товару на загальну суму 35 690, 00 Євро (430 966,03 грн.), про що свідчить ВМД №100250001/2014/7962 від 20.02.2014 р. (згідно бази даних АІС «ЗЕД») на суму 35 690,00 Євро (430 966,03 грн.).
З урахуванням фактичних обставин справи, суд зазначає наступне.
Як слідує з матеріалів справи, 19.07.2013 р. позивачем була здійснена оплата в сумі 35 690, 00 Євро (430 966,03 грн.) на виконання зовнішньоекономічного контракту № Центр-Сітка/07/2013 від 11 липня 2013 р.
При цьому, в обґрунтування правомірності позовних вимог, позивач посилається на отримані від Мінекономрозвитку України висновки про продовження строків виконання зовнішньоекономічної операції за контрактом № Центр-Сітка/07/2013 від 11 липня 2013 р.
Однак, суд не може погодиться з доводами позивача та критично оцінює його правову позицію з огляду на те, що граничним терміном поставки є 17.10.2013 р. (19.07.2013+90днів), а перший висновок Мінекономрозвитку України №4122-08/1271 від 25.11.2013 р., передбачає продовження строків за зовнішньоекономічною операцію лише з 14.11.2013 р., тобто пізніше ніж визначений термін поставки.
Щодо строків розрахунків, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Як вже зазначалось, чинним законодавством надано право Національному банку України запроваджувати інші строки розрахунків, ніж, передбачені ч. 1ст. 2 Закону N 185/94-ВР.
Так, з урахуванням положень ст. 2 Закону N 185/94-ВР Правлінням Національного банку України 14.05.2013 р. прийнято Постанову N 163, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 14 травня 2013 р. за N 718/23250 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті».
Пунктом 1 вказаної постанови установлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.
Крім того, положеннями Постанови правління Національного банку України від 14.11.2013 р. № 453, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15.11.2013 р. за № 1951/24483, прийнятої у зв'язку із втратою чинності Постанови Правління Національного банку України N 163, також установлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.
Отже, оскільки розрахунки за зовнішньоекономічним договором № Центр-Сітка/07/2013 від 11 липня 2013 р. було здійснено 19 липня 2013 року, тобто під час дії положень Постанови Правління Національного банку України N 163 та Постанови Правління Національного банку України N 453, то строк розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів має здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів.
Дослідивши фактичні обставини справи, виходячи з системного аналізу норм чинного законодавства, суд дійшов висновку, що на порушення ст. 2 Закону №185/94-ВР товар на суму 35 690,00 Євро поставлено несвоєчасно.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Як зазначено в ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд вважає, що відповідачем надано достатні докази, які свідчать що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято в межах повноважень податкового органу та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, обґрунтовано та правомірно. В той же час, позивач не довів обставин в обґрунтування своїх вимог, в зв'язку з чим суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не підлягають поверненню.
Керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 94, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва
У позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Центр-Сітка» відмовити.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.О. Іщук