ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
31 липня 2014 року 09:37 № 826/8209/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Іщук І.О. при секретарі судового засідання Самаренко Х.С. у відкритому судовому засіданні вирішив адмістративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Енерджітел"
доДержавної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві
проскасування податкових повідомлень-рішень від 05.06.2014 року №0002482201 та №0002472201,
За участю представників сторін:
від позивача: Качуловська А.А.
від відповідача: Гостило А.С.
На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 31 липня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України. Під час проголошення вступної та резолютивної частин постанови сторонам роз'яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту постанови, визначеного статтею 167 Кодексу адміністративного судочинства України.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерджітел" (надалі - позивач) звернулось до адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві (надалі - відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень від 05.06.2014 року №0002482201 та №0002472201.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки в акті перевірки не відповідають фактичним обставинам, оскільки реальність господарських операцій з контрагентом підтверджується первинними документами, а також тим, що нікчемність договорів з контрагентами не була встановлена в судовому порядку, що є підставою для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Відповідач проти заявленого позову заперечив, посилаючись на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято правомірно та з врахуванням всіх обставин.
Розглянувши подані документи, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог з огляду про наступне.
З 06.05.2014 року по 13.05.2014 року відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань правильності нарахування та повноти сплати до бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ „АРМАБУД ТЕХ" за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року.
За результатами перевірки складено акт від 20.05.2014 року № 958/26-53-22-01-21-36602140 (далі - акт перевірки), згідно висновків якого, серед іншого, встановлено порушення позивачем: (1) п. 138.2 ст.138, п.п.139.1.9. п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок на прибуток за 2013 рік на суму 94 200 грн.; (2) п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок на додану вартість в загальній сумі 99 158 грн. (за період квітень-липень 2013 року).
Як вбачається зі змісту акту перевірки підставою для висновку податкового органу про наявність порушень були: відсутність факту реальності господарських операцій по взаємовідносинам позивача з ТОВ „АРМАБУД ТЕХ".
На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 05.06.2014 року:
(1) №0002482201, яким позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку на прибуток на суму 117 750,00 грн., з яких 94 200,00 грн. за основним платежем та 23 550,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
(2) №0002472201, яким позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 123 948,00 грн., з яких 99 158,00 грн. за основним платежем та 24 790,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Вважаючи вказані рішення податкового органу протиправними, позивач звернувся до суду.
Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.
Беручи до уваги лист Вищого адміністративного суду України №742/11/13-11 від 02.06.2011 року, а також те, що необхідною умовою для віднесення платником податку сум податку з придбаних товарів (робіт, послуг) до податкового кредиту та до складу валових витрат є факт придбання таких товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в межах його власної господарської діяльності, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних товарів (робіт, послуг), тому в межах даного спору підлягає встановленню факт підтвердження сум витрат на придбання товарів (робіт, послуг) належним чином оформленими первинними документами, факт здійснення (реальність) господарських операцій між позивачем та його контрагентами (зокрема щодо ТОВ "АРМАБУД-ТЕХ"), рух активів у процесі здійснення господарської операції; встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом, придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.
Згідно пп. 2.8 акту перевірки, що також не заперечується позивачем, до видів діяльності позивача відноситься, зокрема, діяльність у сфері проводового електрозв'язку.
ТОВ "АРМАБУД-ТЕХ" згідно відомостей з ЄДР здійснює наступні види господарської діяльності: інші будівельно-монтажні роботи; оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; діяльність у сфері архітектури; будівництво трудопроводів; будівництво житлових і нежитлових будівель.
1) 01 лютого 2013 року між ТОВ "Енерджітел" (Замовник) та ТОВ "АРМАБУД-ТЕХ" (Виконавець) укладено договір №01/02 про будівництво сегментів мережі ШСД (Широкосмугового доступу).
Відповідно до п. 2.1. Договору Виконавець, за окремим Замовленням Замовника, що оформляється у вигляді Додаткової угоди до даного Договору, на свій ризик та на умовах визначених даним Договором, зобов'язується здійснити комплекс Робіт з будівництва Сегментів мережі ШСД, а Замовник зобов'язується прийняти оплатити зазначені Роботи.
Відповідно до п. 3.1.1. Договору до обов'язків Виконавця належить: придбання кабелю, інших матеріалів та обладнання, не наданих Замовником, погоджувати із Замовником; при пред'явленні до здачі-приймання робіт по відповідній Додатковій угоді, надавати Замовнику специфікацію обладнання і матеріалів, що використовувалися при виконанні відповідної Додаткової угоди.
Згідно п. 3.1.2. Договору Виконавець повинен забирати зі складу Замовника, доставляти за місцем виконання робіт обладнання та матеріали, які надаються Замовником для Сегменту мережі ШСД.
Пунктом 3.1.13. Договору встановлено, що Виконавець протягом одного дня з моменту завершення робіт, при умові отримання позитивних результатів тестування зобов'язаний надати Замовнику повідомлення про готовність Сегменту до здачі.
Відповідно до п. 3.1.14. Договору протягом всього строку виконання Робіт по будівництву Сегменту мережі ШСД Виконавець зобов'язаний документально фіксувати факти та обставини, які пов'язані з виконанням Робіт включаючи, але не обмежуючись. проектної документації, оформлення необхідних для виконання Робіт дозвільних документів, дати початку та закінчення виконання робіт, отримання або придбання матеріалів та обладнання, відправлення Замовнику повідомлень про готовність результатів Робіт до здачі Замовнику, затримки, які пов'язані з несвоєчасною поставкою матеріалів, а також про все, що може вплинути на зміну строку виконання Робіт.
Щодо вказаного вище договору суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Статтею 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Згідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2009 p. № 207 «Про затвердження Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні», приведено перелік документів необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні (для водія юридичної особи або фізичної особи-підприємця, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб): (1) накладна або інший документ, який підтверджує право власності на вантаж; (2) посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії; (3) реєстраційний документ на транспортний засіб або інший засвідчений в установленому порядку документ, що підтверджує право керування, користування чи розпорядження транспортним засобом; (4) талон про проходження державного технічного огляду; (5) поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів; (6) для водія юридичної особи необхідним є також дорожній лист з відмітками про проведення передрейсових медичного огляду водія та огляду технічного стану транспортного засобу.
Відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р. товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.
У товарно-транспортній накладній зазначається прізвище, ім'я, по батькові представника Замовника та документ, згідно з яким він уповноважений супроводжувати вантаж (п.10.8. Правил).
Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом) (п. 11.5.).
Відповідно до п. 13.1. Правил перевізник здає вантажі у пункті призначення вантажоодержувачу згідно з товарно-транспортною накладною.
З наведених норм закону вбачається, що автомобільні перевезення мають підтверджуватись товарно-транспортними накладними.
Втім, позивачем не було надано доказів реальності вищевказаної господарської операції, зокрема: специфікації обладнання і матеріалів, що використовувалися при виконанні договору; ТТН про отримання обладнання Виконавцем зі складу Замовника; повідомлення про готовність Сегменту до здачі.
Крім того, позивачем не надано доказів в підтвердження наявності у ТОВ "АРМАБУД-ТЕХ" спеціального обладнання та кваліфікованих фахівців, необхідних для виконання договору. Вказані факти, на переконання суду, мали бути відомі позивачу, оскільки останній мав право залучати своїх представників, які здійснюють технічний нагляд за Сегментом мережі, відповідно до п. 3.1.4. Договору.
2) 15 квітня 2013 року між ТОВ "Енерджітел" (Замовник) та ТОВ "АРМАБУД-ТЕХ" (Виконавець) укладено договір №15/04 виконання робіт, відповідно до якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язуються виконати, відповідно до умов цього Договору комплекс робіт, що включають в себе: ретельне обстеження оптичного волокна на ділянці Волоконно-оптичної лінії зв'язку «Леонтовича, 9 - т/к172; "Будіндустрії 6", на наявність пошкоджень, та його повну працездатність, загальна довжина якої складне 10800(десять тисяч вісімсот) метрів.
Договірна ціна робіт, що доручені для виконання Виконавцю складає - 34020,00 грн. (з яких 5 670,00 грн. - ПДВ).
На підтвердження факту виконання сторонами Договору було підписано акт №00000173 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 29.04 2013 року.
У той же час, позивачем не було надано доказів існування у нього жодного майнового права на оптичне волокно, яке є предметом Договору, а також доказів існування вказаного оптичного волокна на ділянці, вказаній у Договорі. Крім того, позивачем не надано доказів в підтвердження наявності у ТОВ "АРМАБУД-ТЕХ" спеціального обладнання та кваліфікованих фахівців, необхідних для виконання договору.
Вказані обставини, на переконання суду, свідчать про відсутність факту реальності господарської операції.
3) 22 квітня 2013 року між ТОВ "Енерджітел" (Замовник) та ТОВ "АРМАБУД-ТЕХ" (Виконавець) укладено договір №22/04/13 на виконання робіт, відповідно до якого Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується виконати, відповідно до умов цього Договору комплекс робіт, що включають в себе ретельне обстеження оптичного волокна на ділянці Волоконно-оптичної лінії зв'язку «Леонтовича,9 - Гайдара, 50» на наявність пошкоджень, та його повну працездатність, загальна довжина якої складає 4000 (чотири тисячі) метрів.
На підтвердження факту виконання сторонами Договору було підписано акт №00000190 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.05.2013 року.
У той же час, позивачем не було надано доказів існування у нього жодного майнового права на оптичне волокно, яке є предметом Договору, а також доказів існування вказаного оптичного волокна на ділянці, вказаній у Договорі. Крім того, позивачем не надано доказів в підтвердження наявності у ТОВ "АРМАБУД-ТЕХ" спеціального обладнання та кваліфікованих фахівців, необхідних для виконання договору.
Вказані обставини, на переконання суду, свідчать про відсутність факту реальності господарської операції.
4) 01 травня 2013 року ТОВ "Енерджітел" (Замовник) та ТОВ "АРМАБУД-ТЕХ" (Виконавець) укладено договір про підключення та обслуговування абонентів мережі ШСД № 77, відповідно до предмету якого Виконавець зобов'язується на свій ризик згідно з цим Договором та окремими Додатковими угодами до нього, заявками та/або завданнями Замовника, виконати Роботи по підключенню та Роботи по обслуговуванню (надалі - «Роботи») абонентів мережі ШСД в обумовлені цим Договором та/або Додатковими угодами до нього строки, а також ліквідовувати за свій рахунок можливі недоліки та дефекти в Роботах, що виникли з вини Виконавця, а також виявлені Замовником протягом гарантійних строків, а Замовник зобов'язується прийняти належним чином виконані Виконавцем Роботи та оплатити їх вартість.
Відповідно до п. 3.1.2 Договору Замовник зобов'язаний за домовленістю Сторін забезпечити Виконавця необхідними та наявними у Замовника для виконання Робіт матеріалами та обладнанням. Факт приймання-передачі матеріалів та обладнання фіксується у накладній на видачу матеріалів та обладнання, підписаній уповноваженими представниками Сторін. Перелік матеріалів та обладнання що передаються Виконавцю узгоджується Сторонами та оформлюється у вигляді Додатку до відповідної Додаткової угоди.
Додатком 1 до вищевказаного Договору затверджено "Загальні вимоги виконання Робіт по підключенню абонентів мережі ШСД", згідно п. 1.1. якого загальні вимоги узгодження та оформлення виконання Робіт по підключенню: 1.11. роботи, передбачені пп. 1.2.1-1.2.2 цього Додатку, виконуються Виконавцем протягом строку дії Договору на постійній основі на підставі отриманих від Замовника заявок на виконання Виконавцем Робіт по підключенню (надалі - «Наряд на підключення»), форма якої наведена у Додатку № 6 до Договору.
Строки виконання Виконавцем відповідних робіт у складі Робіт по підключенню визначаються Сторонами у відповідних Додаткових угодах та/або Нарядах на підключення (п. 1.1.2. Додатку 1 до Договору).
Згідно п. 2.2.1.1. Додатку 1 до Договору встановлено, що Виконавець зобов'язаний на протязі 3 робочих днів з моменту виконання Робіт по підключенню, передбачених пп. 1.2.1 та 1.2.2 цього Додатку, всю необхідну документацію на виконані Роботи по підключенню згідно Додатку №4 до цього Договору, яким Сторонами визначено перелік такої документації.
Пунктом 2.2.3. Додатку 1 до Договору встановлено, що по кожному виду Робіт по підключенню Виконавець разом з Актами виконаних робіт, в залежності від видів робіт виконуваних у складі Робіт по підключенню, надає Замовнику оригінальні екземпляри належним чином оформлених документів, що підтверджують факт належного виконання Робіт по підключенню та інші документи, необхідність в яких може виникнути у ході виконання Робіт по підключенню.
У випадку отримання Замовником замовлень /заяв потенційних Абонентів на підключення Послуг Замовника, Замовником у кожному випадку оформлюється Наряд на підключення, який передається Підрядникові (4.1.1. Додатку 1 до Договору).
Після отримання Наряду Виконавець забезпечує виїзд своїх спеціалістів для виконання таких Робіт по підключенню. Строк виконання Виконавцем таких Робіт по підключенню за кожним Нарядом на підключення не повинен перевищувати 10 (десять) робочих днів з дня направлення Замовнику відповідного Наряду. Замовник передає Виконавцю інформацію про Місця розташування технічних засобів та інформацію про заплановані об'єми Робіт по підключенню (4.2 Додатку 1 до Договору).
Після виконання Робіт по підключенню за відповідним Нарядом на підключення, Виконавець до оформлення Акту виконаних робіт надає письмове повідомлення Замовнику про завершення виконання Робіт по підключенню (п. 4.4. Додатку 1 до Договору).
Також сторонами Договору було затверджено Додаток 2 "Загальні вимоги виконання Робіт по обслуговуванню мережі ШСД", п. 2.1. та п. 2.2. якого встановлено, що у випадку надходжень до Оператора звернень від Абонента щодо недоліків у Послугах, Оператором у кожному випадку оформлюється Наряд на обслуговування. Виконавець забезпечує виїзд спеціалістів на підставі Наряду на обслуговування.
Крім того, сторонами Договору було затверджено Додаток 4 "Перелік документації, яка має бути передана Замовнику із закінченням виконання Виконавцем Робіт", відповідно до якого до Документації на виконані Роботи по підключенню, передбачені пп. 1.2.1 та 1.2.2 Додатку 1 до Договору належать належним чином оформлені та підписані Абонентами та Виконавцем Наряди на підключення.
До документації на виконані Роботи по обслуговуванню належать належним чином оформлені та підписані Абонентами та Виконавцем Наряди на обслуговування з підтвердженням про поновлення працездатності Абонентського обладнання.
У той же час, позивачем в підтвердження факту реальності вищевказаної господарської операції не було надано певних доказів, зокрема: накладних на видачу матеріалів та обладнання Виконавцю; заявок на виконання Виконавцем Робіт по підключенню Абонентів (Нарядів на підключення); письмових повідомлень Замовнику про завершення Виконавцем виконання Робіт по підключенню Абонента; Нарядів на обслуговування з підтвердженням про поновлення працездатності Абонентського обладнання.
Крім того, позивачем не надано доказів в підтвердження наявності у ТОВ "АРМАБУД-ТЕХ" спеціального обладнання та кваліфікованих фахівців, необхідних для виконання договору.
Вказані обставини, на переконання суду, свідчать про відсутність факту реальності господарської операції.
Крім того, як вбачається з Протоколу допиту свідка від 27.12.2013 року, копія якого наявна в матеріалах справи, керівник ТОВ "АРМАБУД-ТЕХ" ОСОБА_3 повідомив, що зареєстрував товариство за грошову винагороду без мети провадження господарської діяльності; документів первинного обліку не підписував та договорів не укладав.
Вказаний свідок був попереджений про кримінальну відповідальність, передбачену ст. 384 КК України (завідомо неправдиве показання) і станом на момент розгляду даної справи суду не надано доказів про притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності за неправдиві показання свідка.
Викликаний для допиту в якості свідка ОСОБА_3 в судове засідання 31.07.2014 р. не з'явився.
Суд також звертає увагу, що навіть наявність у позивача належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих Виконавцем податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, у разі не доведення реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
У той же час надані позивачем документи не дають суду можливості встановити реальність здійснених господарських операцій між позивачем та ТОВ "АРМАБУД-ТЕХ", а лише вказують на їх фіксацію у податковому обліку.
Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів сум податку на додану вартість є факт придбання товарів із метою їх використання у господарській діяльності.
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
При цьому в п. 187.1 ст. 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
У відповідності до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Відповідно п.2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996 від 16.07.1999 бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Статтею 9 цього Закону регламентовано, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, шляхові листи тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Суд звертав вище увагу, що навіть наявність у позивача належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих ТОВ "АРМАБУД-ТЕХ" податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, у разі не доведення реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Навіть правильність відображення позивачем у податковому обліку господарських операцій з його контрагентами не може ґрунтуватись на повному встановленні обставин, що мають значення для вирішення даного спору.
Між тим, відсутність вичерпних доказів, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції, унеможливлює встановити юридично значимий факт, що стосується предмету доказування у даній справі, та який підтверджує зміну активів, зобов'язань чи власного капіталу платника податку, з урахуванням власне причинно-наслідкового зв'язку таких фактів.
Відтак судом не встановлено, а позивачем не доведено, що здійснені ним господарські операції з ТОВ "АРМАБУД-ТЕХ" носять реальний характер.
З огляду на встановлені судом обставини та приймаючи до уваги вимоги вищенаведених норм, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для віднесення витрат по дослідженим господарським операціям до податкового кредиту та складу валових витрат.
Наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд при вирішенні даного спору, з огляду на встановлені судом обставини, враховуючи зміст частини 3 ст. 2 КАС України, дійшов висновку про доведеність відповідачем законності винесення спірних податкових повідомлень-рішень, та, як наслідок, про необґрунтованість позовних вимог.
Керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджітел" відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст.ст.185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя І.О. Іщук
Повний текст постанови складено 05.08.2014 р.