"26" серпня 2014 р. м. Київ К/800/4490/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: Вербицької О.В.
суддів: Муравйова О.В.
Рибченка А.О.
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Феодосійська суднобудівна компанія «Море»
на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.10.2013 року
та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13.01.2014 року
у справі № 801/9330/13-а
за позовомВідкритого акціонерного товариства «Феодосійська суднобудівна компанія «Море»
доФеодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Автономної Республіки Крим
провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
Відкрите акціонерне товариство «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» (далі по тексту - позивач, ВАТ «ФСК «Море») звернулось з позовом до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Автономної Республіки Крим (далі по тексту - відповідач, ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.10.2013 року в задоволенні позовних вимог ВАТ «ФСК «Море» відмовлено.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13.01.2014 року апеляційну скаргу ВАТ «ФСК «Море» залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Позивач, не погоджуючись з вищевказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, оскаржив їх у касаційному порядку, просить скасувати з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права, справу направити на новий розгляд.
З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно до вимог ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку щодо наступного.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.
Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку дотримання вимог валютного законодавства ВАТ «ФСК «Море», за результатами якої складено акт від 10.09.2013 року №242/22.6/14309008.
В акті перевірки зазначено, що позивачем порушено ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме: порушено законодавчо встановлений строк зарахування виручки з моменту підписання документу, що засвідчує виконання робіт, надання послуг на 73 дні (з 31.03.2012 року по 11.06.2012 року) в сумі 98145500,00 рублів Російської Федерації.
На підставі висновків, що викладені в акті перевірки, з урахуванням відповіді на заперечення до акту перевірки, ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.09.2013 року №0000052206, яким ВАТ «ФСК «Море» визначено суму грошового зобов'язання за платежем «пеня за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності» у розмірі 5701209,33 грн.
Суди першої та апеляційної інстанцій визнали обґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 2Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
Статтею 6 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» передбачено, що строки, зазначені у статтях 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, можуть бути продовжені центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, у разі виконання резидентами операцій за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення.
Згідно ст. 1Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» моментом здійснення імпорту є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що імпортується, від продавця до покупця.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України (далі - МК України) передбачено, що ввезення товарів і транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів і транспортних засобів за межі митної території України - це сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України у відповідному напрямку.
Відповідно до вимог ст.318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.
Товари, транспортні засоби комерційного призначення перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно із заявленим митним режимом.
Згідно ст. 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію. Засвідчення органом доходів і зборів прийняття товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів на них до митного оформлення здійснюється шляхом проставляння відбитків відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.
Отже, факт поставки імпортованого товару підтверджується саме фактом ввезення товару на митну територію України (перетинанням митного кордону України), що засвідчується відбитком штампу на товаросупровідному документі - «під митним контролем».
Як вбачається з матеріалів справи, між ВАТ «ФСК «Море» (покупець) та ВАТ «Центр судоремонта «Звездочка» (продавець) укладено контракт №4/258-10 від 29.07.2010 року (далі - контракт), відповідно до умов якого продавець виготовить та поставить, а покупець прийме та оплатить на умовах FCA Москва, Росія (Інкотермс-2000), вироби - шістнадцять штук нагнітачів осьових типу НО10 по ТУ5.475-12401-85, у відповідності до Специфікації.
Згідно п. 2.1 контракту загальна сума контракту становить 392582000 рублів РФ, що еквівалентно 12996563,66 доларів США за курсом ЦБ РФ на дату підписання контракту та включає в себе вартість виробів, сертифікат СТ-1 та митні витрати.
Пунктом 4.1 контракту передбачено, що платежі за цим контрактом здійснюються згідно із Специфікацією в рублях РФ, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок продавця. Виплата авансового платежу здійснюється покупцем в два етапи:
- перший платіж в розмірі 45% від загальної суми контракту здійснюється не пізніше 3-х банківських днів з моменту підписання контракту по рахунку продавця,
- другий платіж в розмірі 30% від загальної вартості контракту здійснюється протягом 120 календарних днів з моменту підписання контракту по рахунку продавця.
Кінцевий розрахунок в розмірі 25% за кожну поставлену партію виробів здійснюється не пізніше трьох банківських днів з моменту підписання покупцем акту приймання виробів.
Згідно специфікації до контракту поставка товару здійснюється партіями: перша партія товару вартістю 98145500,00 грн. здійснюється у строк 12 місяців з моменту передплати; друга партія товару вартістю 98145500,00 грн. здійснюється у строк до 31.03.2012 року; третя партія товару вартістю 98145500,00 грн. здійснюється у строк до 31.07.2012 року; четверта партія товару вартістю 98145500,00 грн. здійснюється у строк до 30.04.2013 року.
25.08.2010 року позивачем, на виконання умов контракту, здійснено авансовий платіж у розмірі 45% від загальної вартості контракту в сумі 176661900,00 грн. рублів РФ (45684767,34 грн.), з них 98145500,00 рублів РФ становить вартість першої поставки товару та 78516400,00 рублів РФ - часткова вартість другої партії товару, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями рахунку та меморіального ордеру.
Таким чином, враховуючи дату здійснення авансового платежу (25.08.2010 року), граничною датою поставки товару на вказану суму за зовнішньоекономічним контрактом є 22.02.2011 року.
07.02.2011 року ВАТ «ФСК «Море» отримано Висновок № 46 Міністерства економіки України про продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічною операцією: на суму 98145500,00 рублів РФ з 22.02.2011 року до 25.08.2011 року; на суму 78516400,00 рублів РФ з 22.02.2011 року по 31.03.2012 року.
23.12.2010 року позивачем здійснено авансовий платіж в розмірі 15% від загальної вартості контракту в сумі 58887300,00 грн. рублів РФ (15265943,65 грн.), з них 19629100,00 рублів РФ - часткова вартість другої партії товару, що підтверджується матеріалами справи.
Отже, з урахуванням дати здійснення авансового платежу (25.08.2010 року) граничною датою поставки товару на вищевказану суму за зовнішньоекономічним контрактом є 22.06.2011 року.
ВАТ «ФСК «Море» 25.03.2011 року отримано Висновок № 119 Міністерства економіки України про продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічною операцією: на суму 19629100,00 рублів РФ з 22.06.2011 року до 31.03.2012 року; на суму 39258200,00 рублів РФ з 22.06.2011 року по 31.07.2012 року.
Враховуючи вищевикладене, поставка другої партії товару загальною вартістю 98145500,00 рублів РФ (78516400,00 +19629100,00) мала відбутись 31.03.2012 року.
Додатковою угодою № 7 від 23.01.2012 року до контракту строк поставки другої партії товару змінено з 31.03.2012 року на 31.05.2012 року.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що друга партія товару (4 нагнітачі осьові типу НО10 по ТУ5.475-12401-85) вартістю 98145500,00 рублів РФ отримані ВАТ «ФСК «Море» 09.06.2012 року, вантажно-митна декларація оформлена 11.06.2013 року.
Згідно відмітки Харківської обласної митниці «під митним контролем» фактичною датою поставки товару за зовнішньоекономічним контрактом є 09.06.2012 року.
Таким чином, колегія суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що позивачем порушено граничний термін здійснення розрахунків за імпортною операцією (друга поставка товару за контрактом №4/258-10 від 29.07.2010 року), який встановлений до 31.03.2012 року.
В свою чергу ВАТ «ФСК «Море» у касаційній скарзі зазначає, що з метою продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічною операцією, позивач 15.02.2012 року звертався до Міністерства економічного розвитку та торгівлі України із заявою про надання відповідного висновку.
З матеріалів справи вбачається, згідно листа від 14.03.2012 року №4122-07/44-В, Міністерством економічного розвитку та торгівлі України повідомлено позивачу про відмову у черговому продовженні строків розрахунків за контрактом №4/258-10 від 29.07.2010 року.
Не погоджуючись з відмовою у продовженні строків розрахунків, ВАТ «ФСК «Море» оскаржено рішення Міністерства економічного розвитку та торгівлі України у судовому порядку.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.07.2012 року у справі №2а-4974/12/2670, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2012 року, ВАТ «ФСК «Море» відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.10.2012 року відкрито касаційне провадження за скаргою ВАТ «ФСК «Море» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.07.2012 року у справі №2а-4974/12/2670 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2012 року.
Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що оскарження рішення центрального органу виконавчої влади про відмову у подовженні строків розрахунків за зовнішньоекономічною операцією у розумінні Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» не є правовою підставою для зупинення перебігу строків, встановлених статтями 1 та 2 цього Закону, а також зупинення нарахування пені за порушення цих строків.
Згідно п. 10 Порядку продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 1409 від 29.12.2007 року, у разі усунення недоліків, що стали підставою для відмови у видачі висновку, резидент може повторно подати документи для його отримання. При цьому строк розрахунків може бути продовжено починаючи з дати реєстрації в Мінекономрозвитку повторно поданих документів.
Міністерством економічного розвитку та торгівлі України відмовлено позивачу у продовженні строків розрахунків листом від 14.03.2012 року, який отримано позивачем 27.03.2012 року. Проте, до закінчення граничного строку здійснення розрахунків за зовнішньоекономічних контрактів, (до 31.03.2012 року), позивачем повторно не направлено до центрального органу виконавчої влади документи з усуненими недоліками.
Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що висновки ОДПІ щодо порушення позивачем граничного терміну здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом є правомірними.
Колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій вірно застосували норми матеріального права, отже, прийняте податковим органом спірне рішення є правомірним.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.
В свою чергу, доводи касаційної скарги не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються вищезазначеними нормами права, отже, відсутні підстави для її задоволення.
За таких обставин, касаційна скарга позивача підлягає залишенню без задоволення, а постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.10.2013 року та ухвала Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13.01.2014 року залишенню без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 210, 214-215, 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.10.2013 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13.01.2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя О.В. Вербицька
Судді О.В. Муравйов
А.О. Рибченко