"14" серпня 2014 р. м. Київ К/800/44561/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:
Островича С.Е., Карася О. В., Сіроша М. В.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2012 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оланта" до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Оланта" (далі - ТОВ "Оланта") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова (далі - ДПІ у Сихівському районі м. Львова) в якому просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2012 року позов ТОВ "Оланта" задоволено.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2013 року апеляційну скаргу ДПІ у Сихівському районі м. Львова залишено без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2012 року - залишено без змін.
Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ДПІ у Сихівському районі м. Львова подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2012 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2013 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ "Оланта" у задоволенні позову.
Крім того, відповідачем заявлено клопотання про заміну сторони правонаступником у зв'язку з реорганізацією на Державну податкову інспекцію у Сихівському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області.
Відповідно до ст. 55 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Враховуючи викладене та надані докази перейменування відповідача, судова колегія вважає, що заявлене клопотання підлягає задоволенню.
Сторони в судове засідання не з'явились, а тому відповідно до вимог ст. 222 КАС України розгляд справи проведено в письмовому провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.
ДПІ у Сихівському районі м. Львова було проведено виїзну планову перевірку ТОВ "Оланта" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року. За результатами перевірки складено акт від 18.04.2012 року №69/22-10/30650355.
Перевіркою встановлено порушення позивачем п.5.1, підп.5.2.1, п.5.2, підп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року за №334/94-ВР та п.44.1, п.44.3 ст.44, п.138.2 ст.138, підп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 2608798, 00 грн.
На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.05.2012 року за №0001572321, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 2608799, 00 грн., в тому числі, за основним платежем - 2608798, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1, 00 грн.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ПП «ОПТ-БЕСТ» (постачальник) та ТзОВ «Оланта» (покупець) укладено договори поставки товару від 20.01.2011 року за №20/01-Я , від 03.03.2011 року за №3/03, від 05.03.2011 року за №5/03, від 07.03.2011 року за №7/03, від 07.03.2011 року за №7/03-1, від 11.03.2011 року за №11/03-1, від 16.05.2011 року за №16/05, від 16.05.2011 року за №16/05, від 01.06.2011 року за №0106, від 01.07.2011 року за №01/07-Т, від 30.07.2011 року за №001/08, від 25.08.2011 року за №0025/08 згідно з умов яких постачальник зобов'язується передати покупцю визначений цими договорами товар, а покупець зобов'язується прийняти такий товар та оплатити його. Реальність, товарність та виконання зазначених договорів підтверджується матеріалами справи.
Згідно з п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
У відповідності до вимог підп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Частиною 4 підпункту 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Пунктом 138.2 ст.138 ПК України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до підп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Судами попередніх інстанцій зазначено, що витрати за операціями товариства з обмеженою відповідальністю «Оланта» з ПП "ОПТ-БЕСТ" підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, а відтак вірно включені позивачем до валових витрат 2011 року.
Крім того, судами попередніх інстанцій зазначено, що згідно з Порядком оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства вбачається, що податкові повідомлення - рішення, що приймаються за наслідками документальних перевірок фінансово - господарської діяльності суб'єктів господарювання, у тому числі позапланових виїзних, можуть бути складеними на підставі фактичних даних, зазначених виключно в актах перевірок фінансово - господарської діяльності суб'єктів господарювання. Оскаржуване податкове повідомлення - рішення, складене з покликанням на акт перевірки фінансово - господарської діяльності суб'єкта господарювання ПП «ОПТ-БЕСТ», складений ДПІ у Вишгородському районі Київської області від 08.11.2011 року за №2462/23-1/36832340, який не може бути визнаний допустимим доказом по справі та зумовлює безпідставність складення зазначеного податкового повідомлення - рішення.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що при вчиненні господарських операцій з вищенаведеним контрагентом позивача, він знаходився в Єдиному державному реєстрі та був платником податку на додану вартість.
Судами попередніх інстанцій зазначено, що відповідачем не доведено факту нікчемності договорів поставки, які укладалися між ТОВ «Оланта» та ПП "ОПТ-БЕСТ", оскільки їх недійсність не встановлена законом, як і не доведено фіктивності таких правочинів.
Суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 04.05.2012 року за №0001572321, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 2608799, 00 грн., в тому числі, за основним платежем - 2608798, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1, 00 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог ТОВ "Оланта".
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Здійснити процесуальне правонаступництво та замінити Державну податкову інспекцію у Сихівському районі м. Львова на Державну податкову інспекцію у Сихівському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області.
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області залишити без задоволення, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2012 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді С.Е. Острович
О. В. Карась
М. В. Сірош