"19" серпня 2014 р. м. Київ К/800/28651/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючий суддя СуддіМуравйов О. В. Вербицька О. В. Костенко М. І.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області
на постанову та ухвалуДніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.12.2012 року Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.09.2013 року
у справі№ 2а/0470/14195/12
за позовомКриворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби
доПриватного підприємства «Євростіль»
пронакладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку на сумму податкового боргу по платежам,-
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.12.2012 року у справі № 2а/0470/14195/12, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.09.2013 року, в позові відмовлено.
Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нову про задоволення позову. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, пп. 20.1.17 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, ст. ст. 2, 69, 71, 86, 159 Кодексу адміністративного судочинства України.
З наданих документів вбачається, що відповідач підлягає заміні правонаступником Криворізькою північною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.
Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.
У зв'язку з неявкою представників сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце судового засідання, справа розглядається в порядку письмового провадження відповідно до статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ПП «Євростіль» зареєстроване та перебуває на обліку у Криворізької північній міжрайонній державній податковій інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби як платник податків. Відповідно до копії довідки про наявність заборгованості станом на 16.10.2012 року відповідач має податковий борг перед бюджетом в сумі 91 666,00 грн. та не зважаючи на вжиті позивачем заходи, податковий борг не сплачує.
Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не дотримано встановленого законом порядку застосування арешту коштів на рахунках платника податків, оскільки рішення керівника податкового органу про застосування адміністративного арешту майна ПП «Євростіль» відсутнє.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновком про відмову у позові, оскільки адміністративний арешт коштів на рахунках платника податків може бути застосовано судом за позовною заявою податкового органу лише за умови: наявності однієї з обставин, визначених пп. 94.2.1-94.2.7 п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України; наявності рішення керівника податкового органу про застосування адміністративного арешту майна платника податків.
Колегія суддів вважає такий висновок апеляційного суду помилковим, враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.
У справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи вчинені вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (п. 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із пп. 20.1.17 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.
Наведена норма встановлює одночасно як право податкового органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.
Відсутність підстав для застосування арешту коштів платника податків, передбачених пп. 20.1.17 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, серед підстав для застосування адміністративного арешту, що входять до переліку, встановленого п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України (сформульованого як вичерпний), не повинна розглядатися судами як перешкода для застосування арешту коштів на рахунках платника податків у відповідних випадках.
Відмовляючи в позові, судами першої та апеляційної інстанцій не враховано, що податковий орган підставою позову визначив саме положення пп. 20.1.17 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, які не встановлюють обов'язковості рішення керівника податкового орану про застосування адміністративного арешту майна платника та застосовано до спірних правовідносин ст. 94 цього Кодексу.
В обґрунтування позовних вимог податковий зазначає, що з метою встановлення майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу, було направлено запити до Головного управління Держкомзему у Дніпропетровській області, КП «Криворізьке бюро технічної інвентаризації», ГУ МВС України в Дніпропетровській області, Держгірпромнагляду України, з відповідей на які вбачається, що у ПП «Євростіль» відсутнє майно, яке може бути джерелом погашення вищенаведеного податкового боргу.
Для вирішення спору щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку на суму податкового боргу по платежам необхідно дослідити питання наявності на час судового розгляду майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі. Проте, вказані обставини судами не встановлювались, доводи позивача з цього приводу залишені поза увагою.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що на підставі ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України постанова судів першої та апеляційної інстанцій підлягає скасуванню як такі, що прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду суду першої інстанції слід врахувати викладене, розглянути спір з підстав, визначених у позові, застосувати при оцінці доводів сторін норми матеріального права, які повинні бути застосовані, і вирішити спір згідно із законодавством.
Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Замінити відповідача правонаступником Криворізькою північною об'єднаною державною податковою інспекцію Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.
Касаційну скаргу Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області задовольнити частково.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.12.2012 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.09.2013 року у справі № 2а/0470/14195/12 скасувати.
Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя О. В. Муравйов
Судді О. В. Вербицька
М. І. Костенко